Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художні особливості, зміст твору; розвивати навички виділення головних епізодів та деталей, уміння висловлювати власні судження про них; розви­вати творчу ініціативу, здібності учнів; вихову­вати любов до художнього слова.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, елементи декорацій та костюмів для інсценівки.

Теорія літератури: повість, сюжет, композиція, позасюжетні еле­менти.

- ХІД УРОКУ -

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

Видатний український поет і літературознавець М. Риль­ський писав: «Жодна література світу, скільки мені відомо, не має такого правдивого, людяного, сонячного, хоч дещо й за­тьмареного тугою за кращим життям, твору про трудяще се­лянство.., як "Кайдашева сім'я" Нечуя. Тут усе виконує свою визначену автором роль, веде свою мистецьку партію, як ін­струмент у хорошому оркестрі чи хорі». На сьогоднішньому уроці ми, прочитавши частину твору, з'ясуємо, чи поділяєте ви таку думку.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Завдання учням.

• Висловіть кілька тез, які б охарактеризували І. Нечуя-Левицького як письменника, громадянина й людину.

2. Проблемне запитання.

— Що І. Франкові дало підставу назвати письменника «коло­сальним всеобіймаючим оком України»?

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕ­РІАЛУ

1. Інсценування.

(Учні інсценують діалог братів Кайдашів — розмову про дів­чат.)

2. Обмін враженнями щодо прочитаного, інсценівки, словникова робота.

3. Складання «сюжетного ланцюжка» твору.

І розділ

Опис села Семигори, портретні ха­рактеристики геро­їв; розмова Карпа й Лавріна про дів­чат та вибір наре­чених; нарікання старого Кайдаша на крутий горб біля його хати, який треба було б розкопати

Експозиція

II розділ

Карпо залицяється до Мотрі Довбишівни; брати вирішу­ють не розкопувати горб, як звелів бать­ко; старі Кайдаші йдуть на розгляди­ни до Мотрі. Кайда-шиха хвалиться сво­їми «слухняними» синами

Розвиток дії, зав'язка

III розділ

Карпо й Мотря одру­жуються. Свекруха повчає Мотрю, нама­гається нею коман­дувати, як наймич­кою. Невістка не підкоряється, почи­наються щоденні сварки — через недо­варений обід, неме-тену хату, пряжу, полотно та інше

Зав'язка, розвиток дії

IV розділ

Народження сина у Мотрі, що трохи примирило свекруху й невіст­ку. Коли стали шити сорочки із виробленого разом із Мотрею полот­на, Кайдашиха відрізала собі тонкого, а невістці — грубого. Мотря стала прясти собі окремо. Сварка за мотовило. Бійка Карпа з бать­ком. Мотря варить обід окремо для своєї сім'ї. Нові сварки. Кайдаш відділяє Карпа, зробивши прибудову до хати

Розвиток дії, кульмінаційні моменти

4. Робота над переказом.

(Учні переказують найбільш яскраві ключові епізоди повісті.)

5. Евристична бесіда.

— Якими вам вимальовуються характери героїв «Кайдашевої сім'ї»?

— За що сваряться жінки? А чоловіки? Хто з героїв, на ваш погляд, найбільше винен у сімейних негараздах?

— Як Кайдаші — старі та молоді — ставляться до громад­ських справ?

— Що є смішним, а що сумним у повісті?

— Як показаний у творі селянський патріархальний устрій, у чому його переваги й недоліки?

— Яким, на ваш погляд, буде фінал твору? Чому? (Для тих, хто не дочитав повість.)

— Що вам найбільше запам'яталося? Що залишило вас бай­дужими?

Відповіді обґрунтуйте.

V.   ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Займи й обґрунтуй позицію».

Багато проблем, порушених у повісті «Кайдашева сім'я», ак­туальні й донині.

Так

Деякою мірою

Ні

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дочитати повість, уміти характеризувати героїв.