Мета: познайомити учнів з перипетіями навколо цього твору,
визначити моральні цінності та ідеали наших предків, образи героїв
твору, ідею, композицію; пояснити актуальність і сучасний пафос драми;
повторити вивчене про драматичну поему; виховувати старшокласників
патріотами своєї землі Обладнання: ілюстрації
до твору, фото собору Софії Київської, портрети Ярослава Мудрого,
картки, вікторина, лист учениці до Ярослава Мудрого, матеріал до п'єси,
підготовлений учнями, платівка - арія Ярослава Мудрого з однойменної
опери Мейтуса. Хід уроку І. Актуалізація і корекція опорних знань 1. Літературний диктант (біографія письменника). - Рік народження І. А. Кочерги ... (1881); ... (1899-1903) - навчається в Київському університеті на ... (юридичному) факультеті.
- ... (1927) - "Алмазне жорно".
- Рік створення "Свіччиного весілля" ... (1930.)
- Роки евакуації - де? (Уфа, 1941-1944.)
- Пише драматичну поему 1944 р. ... ("Ярослав Мудрий.")
- Нагороджений 1948 року ... (орденом Трудового Червоного Прапора).
- Якого року йому присвоєно почесне звання заслуженого діяча мистецтв України? (1950.)
- Рік смерті І. А.Кочерги? (1952.)
- Де похований письменник? (На Байковому кладовищі в м. Києві.)
ІІ. виклад нового матеріалу Епіграф до уроку:
"Кожна п'єса Івана Кочерги відкриває нову сторінку мистецтва... Коли я
думаю про "Ярослава Мудрого", я згадую найвищі зразки поетичної
драматургії - Пушкіна, Шекспіра, Олексія Толстого, Шиллера, Лесі
Українки..." М. Рильський 1. Історія написання драми. Примітка:
Доповідає представник групи істориків. Крім істориків, серед учнів є
дослідники, біографи, які займалися пошуковою діяльністю, щоб узяти
активну участь у роботі на уроці. Історик.
П'єса І. Кочерги "Ярослав Мудрий" - це вершина його творчості. При її
написанні драматург використав історичні події ХІ століття, коли князем
Київської Русі був Ярослав Мудрий. Для п'єси Кочерга взяв лише
невеличкий період з 1036 року. Це був час, коли князь після тривалих
воєн міцно закріпив за собою великий київський престол і приступив до
здійснення давно поставленої мети - високо піднести культуру руської
землі. П'єса написана 1944 року. Остаточний варіант п'єси
написаний 1946 року. І. Кочерга виділив у п'єсі п'ять дій, кожна з яких
має свою назву і відповідає певному часові: - Дія перша - "Сокіл" (1030 р.)
- Дія друга - "Закон і благодать" (1030 р.)
- Дія третя - "Квітневий сніг" (1032 р.)
- Дія четверта - "Каменяр і князь" (1032 р.)
- Дія п'ята - "Перша відміна", "Гуслі і меч", "Друга відміна", "Золота брама" (1936 р.).
2. Проблемно-тематичний аналіз п'єси. Учитель (звертається до учнів). - Назвіть сюжетні лінії п'єси. - Яка композиція драми? - Жанр п'єси. - Тема. - Проблематика. Відповіді.
У п'єсі немає єдиної стрижневої сюжетної лінії - усі лінії твору
перетинаються в образі князя, усі найважливіші події стосуються саме
його. Найголовніші з них: стосунки: - Ярослав - Микита
- Ярослав - Журейко
- Ярослав - Гаральд
- Ярослав - Інгігерда
Експозиція - І дія Зав'язка - ІІ дія Розвиток дії - ІІ, ІІІ дія композиція: хронологія Кульмінація - IV дія Розв'язка - V дія Жанр - історична драматична поема. Тема
- показ синівської відданості батьківщині, полум'яної любові до рідної
землі князя Київської Русі Ярослава Мудрого та широкого кола простих
людей, які в жорстоких боях із різними нападниками відстоювали волю і
незалежність своєї вітчизни. Проблематика - проблема миру, кохання, любові до рідної землі. Учні
(літературознавець). Звернемо увагу ще й на символи, які відіграють
велику роль у п'єсі. Це: гуслі - символ прагнення Ярослава до поширення
культури на Русі; меч - символ захисту від нападників; золоті ворота -
символ зодчества містобудування. Учитель
(оголошує тему уроку). Сьогодні на уроці ми разом з автором відкриємо
завісу на моральні цінності наших предків, їхні ідеали. Але найбільше
будемо говорити про князя Ярослава, адже ця постать і є композиційним
та сюжетним центром. Подивимося, хто він є, як його зображає автор у
своєму творі. 3. Проблемно-тематичний аналіз образів. а) Ярослав. Дві основні риси: непримиренність до всіляких ворогів вітчизни; прагнення до будівництва, культури й освіти народу. б) Ярослав Мудрий - людина далекоглядна, цілеспрямована, розважлива. в) Жорсткий і добрий, мудрий і терплячий. г) Мрійник. д) Учинки величні: будує храм - Софіївський собор, створює перші закони "Руської правди", першу на Русі бібліотеку. є) Люблячий батько (ставлення до доньок Єлизавети і Анни), "тесть Європи". Інсценізація уривка з п'єси "Ярослав Мудрий". Епізод розмови Ярослава з доньками. Висновки (роблять учні). 1. Кочерга оспівує державну мудрість, величність у помислах, відданість князя Ярослава своїй батьківщині. 2. Ярослав дбає про культуру свого народу. 3. Мріє: "Поставити на Русі города, Щоб степова спинялася орда..." - Микита - людина творча, обдарована. (Аналізує образ і підбирає цитати до нього - І група учнів.)
- Сильвестер - учений-монах, який символізує нашу духовність. (Аналіз ІІ групи.)
- Журейко - каменяр, любить свою вітчизну. (Аналіз ІІІ групи.)
- Інгігерда - шведська принцеса, княгина. Дружина Ярослава. (Аналіз IV групи.)
- Єлизавета - молода князівна палко любить свій край. (Аналіз V групи.)
- Милуша - дочка Людомира. (Аналіз VI групи.)
Висновки. Герої п'єси "Ярослав Мудрий" - це патріоти свого краю, свого народу, мужні, красиві душею люди. ІІІ. Первинне усвідомлення поданого матеріалу 1. Дається дослідникам. У п'єсі "Ярослав Мудрий" є деякі неточності: а)
на 1032 рік автор відніс шлюб Ярославової доньки Єлизавети з Гаральдом
норвезьким, хоч насправді ця подія відбулася пізніше - 1044 року; б)
за даними літописів Ярослав був у Новгороді і вже потім прийняв бій з
печенігами. А в драмі Ярослав довідується про рух печенігів на Київ,
перебуваючи саме в Києві. Але ж це є художній твір, в якому мають право на існування і історична достовірність, і художній вимисел. 2. Лист учениці 11-Б класу Назарук Надії до Ярослава Мудрого (додаток 1). 3. Вікторина "Чиї ці слова?" (Додаток 2). 4. Прослуховування арії Ярослава перед битвою з печенігами з однойменної опери Мейтуса. 5. Заключне слово вчителя. Наші
предки вміли любити і ненавидіти, прощати і ставити на перший план
загальнодержавні інтереси. Автор возвеличує ідеал вірності: рідній
землі, коханій, князю. Отже, ми маємо змогу простежити моральні
висоти наших предків: безкорисливу любов до батьківщини і ненависть до
її ворогів, працьовитість, доброзичливість, щирість, вірність у
коханні, уболівання за рідними і друзями. Поема Івана Кочерги вчить нас любити свою історію, своє славне минуле, і в цьому велике патріотичне значення його твору. П'єса своїм патріотичним пафосом залишається актуальною і в наш час. IV. Домашнє завдання Уміти
аналізувати драму та образи героїв. Виписати п'ять цитат до персонажа,
який найбільше сподобався учням (за власним вибором). Додаток 1 Лист до Ярослава Мудрого. Вельмишановний великий княже Ярославе! Звертаюся
до тебе з далекого ХХ століття. Я живу на твоїй і моїй рідній землі,
але тепер вона називається не Київська Русь, а Україна. Прочитала
недавно п'єсу Івана Кочерги "Ярослав Мудрий", де розповідається про
важкий період твого життя і правління. Твій образ змальовано з великою
повагою, любов'ю, так що він не може не схвилювати душу читача. Я
була вражена від твоєї розважливості та мудрості. Адже скільки сил тобі
довелося покласти, щоб зберегти єдність країни та злагоду серед народу.
Був ти, княже, і жорстким, і добрим, і терплячим. Мені у серце запали такі твої слова: "Людей учу я страхом і книжками, Але і сам я у людей учусь. Бо мудр народ, і житиме віками, В трудах і битвах вихована Русь". Зараз
нам не вистачає таких державних діячів, тому в країні панує розлад,
занепад економіки, науки і культури. О, якби зараз у людей були такі
великі і чисті серця, то, може, й життя було б більш радісним і
щасливим. Ти наш батько. Ми вчимося на прикладі твого життя бути
чесними, здатними до самопожертви ради Батьківщини: "І, поки жив,
стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь!" А як ти говорив про книжки?! "І добрій книзі більше я радію, Ніж золоту в коморі". Мені боляче за наш народ, бо зараз мало хто шанує науку і культуру, книжки, за які ви платили золотими монетами. Я
бачу, що наші предки понад усе цінували в людині не її гаманець, а
високі моральні якості. Я думаю, що кожна людина повинна виховувати в
собі ці найкращі риси. Упевнена, що для нашої країни ще настануть добрі
часи. Ми, твої нащадки, дуже вдячні за цей мудрий життєвий досвід, який
долетів до нас крізь віки. І ще не раз зустрінеться нам твій образ на
сторінках історичних романів. З великою повагою до тебе, Ярославе, учениця 11-Б класу Назарук Надія Додаток 2 ВІКТОРИНА Чиї ці слова? "Щоб меч важкий поклавши і шолом, Палати білі й храми будувати... В істини золотоверхий храм Ввійти собі і двер відкрити вам". (Ярослав не хоче воювати, а бажає будувати прекрасні храми.) "Потщитесь, браття, треба поспішати, Щоб книги всі переписати нам". (Сильвестр.) "Да буде мир! І Богом я клянусь, Що кожного вразить моя сокира, Хто збаламутить Київ наш і Русь, Хто осквернить насильством справу миру". (Ярослав.) "Побіда, княже, Господа прослав! Побито вщент поганих супостатів". (Журейко.) "Де я знайду чудових стільки книг, Такі пісні, як в Києві у тата, Що королів мудріший всіх земних. А Київ наш - зелений і прозорий! Дніпро широкий... кучеряві гори, Палати білі, бані золоті... Де ще красу подібную знайти? І це все кинуть..." (Єлизавета.) "Людей учу я страхом і книжками, Але і сам я у людей учусь". (Ярослав.) "Тому, хто руську правду поважає, Завжди у нас і шана, і хвала". (Ярослав.) "Хто вип'є раз дніпрової води, Тому ніколи Київ не забути..." (Сильвестр.) "О Господи великий, милосердний, Злих ворогів на Русь не допусти! І Ярослава в битві захисти! (Інгігерда.) "Я в Новгород помчав перед ордою І перстень твій громаді показав". (Журейко.) "Бо дивний світ, що бачила ти в чащі, І є, княжна, мистецтва дивний світ - Воно завжди підносить душу нашу..." (Микита.) "З того часу я Київ полюбила, Не там, а тут моя вітчизна мила. Прости, тобі я болю завдала". (Єлизавета.) "Бо мудр народ і житиме віками В трудах і битвах вихована Русь". (Ярослав.) "Раніш ніж храми будувать святі, Годиться правду ствердити в житті". (Журейко.) "Раніш закон, а потім благодать..." (Ярослав.) "З усіх небесних благ Найвищим благом кров я цю вважаю, Що є з народом вірний мій зв'язок. Мені не треба пишних тих казок, Що предків нам шукають десь за морем. Народ мій тут, на рідних цих просторах, Від Києва до Ладоги живе, І не заброд Ісландії суворих, - Мене своїм він предком назове!" (Ярослав.) |