Мета: допомогти учням глибше зрозуміти образи твору, їх ідейну навантаженість та художню майстерність автора; розвивати навички ха­рактеристики образів, висловлення власних оціночних суджень; вміння визначати художні засоби та їх роль у творі; виховувати непри­йняття зла та насильства у будь-якому вигляді, гуманістичні позиції, любов до художньої літе­ратури.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Теорія літератури: художній образ, художні засоби виразності, пейзаж.

- ХІД УРОКУ -

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми завершуємо обговорення роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні? ». Хочеться вірити, що ідеї твору не залишили вас байдужими, спрямували на роздуми про вибір життєвого шляху, про друзів справжніх і несправжніх, помсту й прощення, про межу, яку не дозволено людині переступати. Врешті-решт, у нас була змога насолодитися чудовим, тонким і мудрим, образним українським словом.

Звернімося знову до думки авторитетного фахівця С. Єфремова: «...Роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" — явище дуже визначне, можна сказати — надзвичайне в українському письменстві. Широта поодиноких картин і всього життя, доку­пи зведеного, глибина зачерку, майстерна рука в деталях, ціла галерея живих, художньо схоплених і яскраво інтерпретованих типів, яких іншому кому стало б на декілька романів, нарешті строгий стиль і прекрасна мова — все це винесло роман на ви­сочінь нескороминущого літературного з'явища». І ми на уроці спробуємо в цьому переконатися або посперечатися з літерату­рознавцем.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Евристична бесіда.

— Чи такого фіналу ви чекали?

— Як змінилася ваша думка про Чіпку? Чи можна його на­звати правдошукачем?

— Кого з героїв російської літератури він чимось нагадує? (Раскольнікова зі «Злочину і кари» Ф. Достоєвського.)

2. Переказ ключових епізодів, складання «сюжетного ланцюжка».

Частина IV

Невзначай свої. Чіпка вдень завзято працював, а ввечері зустрівся з друзями-розбійниками й пішли вони на здобич. Повернулися з воза­ми награбованого на хутір Максима Ґудзя. Братчики хвалили Чіпку, який придушив чоловіка й урятував Максима. Явдоха пригощала го­стей. Раптом увійшла Галя, та сама польова царівна, яка виявилася до­чкою хуторян. Уночі парубок і дівчина вийшли надвір, і Чіпка зізнав­ся Галі у своєму коханні. Та подарувала йому кисет

*

Розбишацька дочка. Коли Чіпка прийшов до Галі, та повідомила, що батько віддає її заміж за москаля Сидора. Чіпка запропонував їй вийти за нього. Галя погодилася з умовою, що той покине розбійницьке ремесло

*

Козак — не без щастя, дівка — не без долі, На своїм добрі. Чіпка пі­шов до Сидора й дав «відступне» за Галю. Потім заслав старостів. На оглядинах свахи не сподобалися одна одній. Зіграли весілля. Галя привезла великий посаг. У Чіпчиній хаті стало весело, гарно й мирно. Галя поважала свекруху, годила чоловікові. Товаришували з родиною Грицька. Чіпка оновив господарство, став їздити по ярмарках скупову­вати полотно й перепродувати його. Від нього пішли «полотенщики»

*

Новий вік. Старий пан Польський помер, його місце посів слабовіль­ний син, а за його спиною всім управляв спритний Шавкун. Чіпку ста­ли поважати люди, обрали в земство

*

Старе — та поновлене. На Чіпку, як на мужицького представника, скоса дивилися в управі й вирішили його позбутися. Згадавши давню справу з убитим сторожем і підозрою на Варениченка, вигнали його «по неблагонадёжности». Чіпка озлився на весь рід людський. Макси­ма дуже побили під час «нічного походу», й він помер

*

Лихо не мовчить. Явдоха продала хутір і перебралася до Чіпки. Поча­лися негаразди, сварки з Мотрею. Чіпці це набридло, він знову вдався до пияцтва, спізнався з колишніми товаришами. Мотря лаяла сина, а Явдоха підохочувала. Той знову повернувся до розбійництва

*

Закінчення схеми

*

Так оце та правда! Настала зима. Братчики зібралися в Чіпки й наду­мали йти на хутір Хоменків. Повернулися всі в крові. Мотря почула на дворі дитячий голосок — це була закривавлена дівчинка з хутора. Мо­тря заявила у волость, і Чіпку та братчиків заарештували. Галя, поба­чивши таку Чіпчину «правду», повісилася. Восени йшла валка катор­жан через село. Серед них був і Чіпка

IV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НА­ВИЧОК УЧНІВ

1. Складання порівняльної характеристики Чіпки та Грицька.

2. Коментар учителя.

Чіпці не поталанило від самого народження через двожонство батька (а це великий гріх), але в нього були мати, любляча бабуся. У Грицька не було нікого. Обидва пасли овець у діда Уласа. Чіпці земля дісталася випадково, так само була й відібрана. Грицько важкою працею, наполегливістю заробив землю, і ніхто не мав права на неї претендувати. Грицько створив сім'ю, дбав про неї, дорожив, Чіпка — знехтував, призвів до загибелі дружину.

Про ці образи й авторське ставлення до них багато спереча­ються. Грицькові закидають боягузтво під час бунту селян. Він не кинувся, як Чіпка, захищати діда Уласа, а сховався за тином. З іншого боку, що він міг удіяти проти солдатів? Хіба що нарази-тися на небезпеку. Тоді чому ж Христя, Грицькова дружина, так прихильно ставилася до Чіпки? Але фраза «Отак, дітки, треба в світі жити!», сказана про Грицька й Христю, не залишає сумні­вів, на чиєму боці правда.

3. Слово вчителя.

У романі багато образів, які викликають роздуми. Один із них — Галя, «польова царівна», дружина Чіпки.

4.  Проблемні запитання та завдання учням.

— Як ви думаєте, чому Галя, «розбишацька дочка», виросла чесною, доброю, не сприйняла способу життя батьків і Чіпки?

— Що приваблювало Галю в Чіпці?

— Яких помилок припустилася молода жінка в сімейних сто­сунках? Чому?

— Чи вірите ви, що Галя змогла би перевиховати чоловіка? Відповідь аргументуйте.

— Як ви ставитеся до останнього вчинку Галі — самогубства? Чому?

— Порівняйте образи Галі й Христі. Що в них є спільним, а що — відмінним?

Образ матері Чіпки теж викликає багато питань.

— Чи винна мати, що зростила кривавого розбійника? Що в її діях було неправильним?

— Чи правильно зробила мати, заявивши на сина у волость?

— Які уроки дає майбутнім матерям автор? (Виховувати до­бром, ласкою, бути уважнішим до поведінки, проблем дітей, під­літків.)

5. Складання таблиці.

• Складіть таблицю, визначивши, які проблеми роману Панаса Мирного є тогочасними, а які вічними.

6. Слово вчителя.

Усі літературознавці, читачі відзначають багатство, красу, по­етичність мови роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Наприклад, Т. Федоренко пише: «Пейзажі у творах Пана­са Мирного мальовничі, вражають своєю незрівнянною красою і свідчать про дивовижну спостережливість та глибоку любов письменника до рідної природи Полтавщини. У багатьох місцях природа виступає як засіб контрасту в змалюванні пейзажних картин і соціальної дійсності, інколи — як паралель до психоло­гічного стану героя».

Так, картина вечора після жорстокої розправи над селянами посилює передачу їхнього горя й відчуття несправедливості: «Сон­це закотилось за гору червоно-червоно, немов обпилось тої крові, що була пролита за день. Село, наморене то бійкою, то дивовижею, втихомирилось. Нігде ні крику, ні гуку. Високі стовпи диму ви­літали з верхів у небо високо-високо, наче несли туди людські сльози, прокльони, молитви».

7. Завдання учням.

1) Відшукайте у тексті пейзаж, з'ясуйте, за допомогою яких ху­дожніх засобів він створений і яка його роль у романі.

2) Порівняйте твори І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного. У чому новаторство останнього? (У психологізмі, широті тем та глибині проблем.)

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення.

«Мені здається, багато ідей Панаса Мирного є...» «Мене вразило (мені запам'яталося)...»

«Думаю, що художня література для духовного розвитку мо­лоді... »

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до тематичної контрольної роботи «Вступ. Твор­чість І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного».