Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст, історичну та життєву основу твору, перипетії сюжету; розвивати навички виділення в прочитаному головних епізодів та деталей, висловлення власної думки про них, уміння аналізувати літературні та життєві явища; виховувати гуманізм, прагнення жити згідно із законами добра й справедливості, лю­бов до художнього слова.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Теорія літератури: сюжет, художній образ, традиції і новатор­ство.

- ХІД УРОКУ -

І.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

Відомий літературознавець С. Єфремов писав: «Два завдан­ня поставлено в романі "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". Одне соціологічне — картина загального розкладу й гнилизни, що викликає проти себе протест, і друге психологічне — самого про­тестанта образ. І коли перше виконано, можна сказати, блискуче, широким розмахом і сильною майстерною рукою, то з другим не так щасливо вийшло: автор не знайшов відповідних фарб і спи­нився з своїм образом на півдорозі. Чіпка, добре задуманий і чітко заґрунтований на полотні до події, що перевернула його життя,— далі виступає вже якоюсь тінню, блідне і все далі одходить од живого образу...»

Як бачимо, не всі літературні критики відзначають високу майстерність творення автором художніх образів роману. Радян­ські літературознавці розуміли головного героя по-своєму. Вони трактували його як бунтаря, протестанта, правдошукача, якого до злочину змусили соціальні обставини.

То хто ж він, Чіпка,— повнокровний образ чи його тінь, прав­дошукач чи злочинець? Спробуємо розібратися на сьогоднішньо­му уроці, глибше ознайомившись зі змістом роману.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕ­РІАЛУ

1. Обмін враженнями щодо прочитаного.

2. Виділення ключових епізодів, складання «сюжетного лан­цюжка».

Частина II

(закінчення)

Махамед. Онук Мирона Ґудзя виріс палким, як порох, сміливим,

як голодний вовк, усіх побивав, над усіма верховодив — дідової вдачі.

Пив, гуляв, батьків не слухав. Тож віддали його в москалі

У москалях. Рекрутів погнали в Московщину, і ті дуже дивувалися тамтешній бідності, звичаям. Максим став заводієм і в казармі. Старші взяли його із собою «на прокорм» — грабувати селян. Ділилися з на­чальством, тому Максим швидко став унтер-офіцером

*

Максим — старшим. Ставши вище за товаришів, Максим запишався, і ті від нього відвернулися. Тоді почав самотужки вчитися читати. Під час заворушень виявив сміливість у бою, його нагородили орденом і по­ставили фельдфебелем. Максим кинув пити, склав гроші й одружився з Явдошкою — красивою, але злодійкуватою дівчиною. Через десять років у них народилася дочка Галя. Максим звільнився зі служби, по­вернувся в Піски й збудував хутір

Частина III

Нема землі!, З легкої руки. Восени прийшов справжній родич Окунця і відібрав у Чіпки землю. Парубок пішов шукати правди у Гетьман­ське, до суду. Але там треба було дати 50 карбованців хабаря. У Чіпки було лише 5, і ті він з горя пропив

3.  Евристична бесіда.

— Які історичні події показані в цій частині твору? (Реакція селян на два роки безкоштовної праці після звільнення з кріпа­цтва: бунт, придушення його армією.)

— Ким є за соціальним статусом Лушня, Матня й Пацюк? (Незаконнонароджені від панів діти кріпачок; були при дворі, не звикли працювати; після реформи стали «зайвими» людьми.)

— Коли й чому Чіпка почав пити? Що цьому сприяло? (Коли відібрали землю, вимагали хабаря в суді; знайшлися «товариші».)

— Чи хотів Чіпка вбивати сторожа? (Мабуть, ні, але під впли­вом алкоголю не контролював себе.)

*

Товариство. У шинку Чіпка знайшов друзів — Лушню, Матню та Па­цюка, які почали пити й гуляти за його рахунок. Коли пропили все господарство, мати пішла жити до сусідів

*

Сповідь і покута. Чіпка пішов до Грицька, щоб продати йому свій хліб — не хотів свою працю віддавати шинкареві. Побачив дружину Грицька Христю й позаздрив їхньому сімейному щастю, став сповіду­ватися перед ними й просив узяти хліб задарма, щоб не пропити

*

Перший ступінь. Мати страждає через чутки про сина. Хлопці пропи­ли все й вирішили пограбувати пана

*

Слизька дорога. Біля комори був сторож, і Чіпка його прибив. Братчи­ків посадили в холодну, але, за браком доказів, відпустили. З того часу пішли грабунки по околицях — напали на голову, на писаря та інших

*

На волі. Оголосили волю. Але кріпакам треба було відпрацювати два роки. Селяни стали домагатися плати, бунтувати. Пан викликав мо­скалів, і ті побили всіх, кого спіймали, навіть діда Уласа. Чіпка кинув­ся захищати, але його теж висікли. «Друзі» боягузливо втекли

*

Сон у руку. Побитому Чіпці наснилися сторож, якого він убив, мати, Галя. Прокинувшись, став молитися. Прийшли товариші й посміяли­ся. Почали викручуватися, чому втекли. Чіпка знову їм повірив і заго­ворив про помсту

Наука не йде до бука. Чіпка пішов до матері й вибачився. Найнявся на роботу й завзято працював, відновив господарство. Потоваришували знову з Грицьком та Христею. Вдень працював, а вночі десь зникав. А в краї заговорили про лихих розбійників

— Чому Чіпка став вести «подвійне життя»? (Щоб відвести підозру від себе, помститися панам.)

— Чи правомірні такі дії героя? (Ні, адже ні сторож, ні писар, ні голова конкретно не винні в нещастях Чіпки.)

4.  Інтерактивна вправа «Варіанти рішень».

• Які можуть бути варіанти дії героя, їхні позитивні та негатив­ні сторони?

Наприклад:

Рішення І. Піти, як Грицько, на заробітки, заробити гро­шей, купити землю, на яку б ніхто не претендував: + земля в повній власності, ніхто її не відбере;

- треба багато часу, зусиль; буває небезпечно.

Рішення II. Позичити в односельців гроші, дати хабаря й отримати землю:

+ земля залишається;

- треба багато працювати, щоб віддати борг, боятися розкрит­тя протиправних дій.

Рішення III. Виїхати на вільні землі, взяти в оренду, піти працювати в найми тощо...

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення.

«Думаю, що в Чіпки був вибір...»

«Твір Панаса Мирного наочно показує, що друзі...»

«Думаю, що в критичних ситуаціях дуже важливо...»

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дочитати роман до кінця, знати зміст, уміти його аналізувати.