Мета: допомогти учням усвідомити зміст та ідейно-художні особливості твору; розвивати навички самостійного читання, переказу, виділення ключових епізодів та деталей, уміння комен­тувати літературні й життєві явища, давати їм оцінку; виховувати прагнення жити за гума­ністичними принципами, любов до художнього слова.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Теорія літератури: соціально-психологічний роман, жанр, сюжет, тематика.

- ХІД УРОКУ -

І.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

«З появою романів, повістей Панаса Мирного в українську художню прозу ринула повінь народного життя з усім розмаїт­тям людських характерів, із істинністю народного мислення, з надзвичайно багатим емоційним світом простих людей»,— пи­сав Олесь Гончар. Постає логічне запитання: а як же тоді твори Г. Квітки-Основ'яненка, Марка Вовчка, І. Нечуя-Левицького? Хіба вони не з «народного життя»? Чому саме так була визначена роль творчості Панаса Мирного? Чому його роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» має таку назву? З якої причини цей твір є популярним і донині? На ці та інші численні питання спробуємо знайти відповіді сьогодні.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Завдання учням.

• Сформулюйте у 3-4 тезах життєве кредо Панаса Мирного.

2. Виразне читання.

(Підготовлений учень або вчитель виразно читає перші сто­рінки роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (від початку до слів «От де моя праця... вона зробила з мене чоло­віка, хазяїна!..»).)

3. Евристична бесіда.

— Які риси характеру героя в цій оповіді виявляються най­більш виразно?

— Яким бачиться вам автор прочитаних рядків? (Людина по­етична, яка любить природу; тонкий психолог, знавець хлібороб­ської душі селянина тощо.)

— Чим незвичайний пейзаж? (Одухотвореністю.)

4. Переказ ключових епізодів, складання «сюжетного ланцюжка».

Частина І

Польова царівна. Чіпка йде дивитися на свою ниву і зустрічається там із незнайомою дівчиною, що нагадує йому польову царівну

Двужон. За двадцять років до кріпацької волі в село Піски прийшов чоловік, назвався небожем покійного Карпа Окунця. Купив хатку на околиці, одружився з бідною дівчиною Мотрею. Жили тихо, мирно, працювали. Незабаром Остапові Хрущу (так називав себе той чоловік) усе набридло, й він пішов на заробітки. Через деякий час із Дону при­йшла звістка, що Хрущ — не Хрущ, а Вареник, ще й одружений. Оста­па віддали в солдати, а Мотря народила сина Нечипора

Дитячі літа. Мотрю цуралися люди, бо народила сина від страшного грішника — двожона. Діти не приймали хлопця до гурту, глузували з нього. Тільки баба Оришка любила онука, розповідала йому казки. Натомлена мати лише лаяла й била Чіпку за непослух

*

Жив-жив! 12 років Чіпка жив без ласки, без друзів. Тому в його серці розгорялася злість, бажання помсти. Він ледь не спалив багатія Боро­дая, коли той його образив. Навесні Чіпку найняли пасти овець. Там хлопець полюбив діда Уласа, потоваришував із сиротою Грицьком. Ра­зом вони розважалися, полювали на горобців, бо ті, кажуть, раділи, коли розпинали Христа

*

Тайна-невтайна. Чіпка радо працював у діда. Мати отримала в спадок від родича шматок землі. Померла баба Оришка, і це стало для хлопця справжнім горем. Дід Улас розповів Чіпці про його батька, і той захо­тів помститися панові

*

Дізнався. Прийшла для кріпаків воля, але треба було відробити пан­щину ще два роки. Громада відмовила Чіпці, не взяла пастухом, чим тяжко образила. Парубок став працювати на своїй землі, завів госпо­дарство. Зустрівши в полі дівчину Галю, закохався в неї

Хазяїн. Грицько пішов на заробітки, тяжко працював. Зібравши гро­ші, повернувся в село, купив хату й землю. Одружився з наймичкою Христею, зажили вони в любові та злагоді. «Отак треба на світі жити!»

Частина II

Січовик. Півтора століття тому на місці великого села Піски були ху­тірці. В одному з них оселився січовик Мирон Ґудзь. Одружився. З'явився в нього син, але не підтримав козацьких традицій, став хлібо­робом. З онуків дідові наймилішим був Максим, який перейнявся бо­йовим козацьким духом

Піски в неволі. Село Піски перейшло у володіння пана Польського. Почалося закріпачення. Мирон дістав собі й родині документи на віль­не козацтво. Селяни підняли бунт, але солдати швидко його придуши­ли. Пан залишив управителя. Той відкрив шинок, і піщани потяглися до нього

*

Пани Польські. Минуло десять років. Пан помер, його дружина із сина­ми приїхала жити в село. Для пані побудували палац, знісши півсела. Неволя й утиски дедалі зростали. Приїхали й дочки генеральші, яким потрібен був посаг. Коли вони повиходили заміж, генеральша завела ко­тів і за недогляд суворо карала кріпаків. Після смерті пані в село приї­хав жити її старший син. Залицявся до дівчат, зводив їх, потім кидав з дитям напризволяще. Пан Василь Семенович не забув дівчину Уляну, взяв її сина Івана до двору. Це й був майбутній Чіпчин батько. «Золотий вік» панів Польських не скінчився після реформи. Василь Семенович став предводителем, а на всі значні посади прилаштовував своїх родичів

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕ­РІАЛУ

Слово вчителя.

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні? » — це результат твор­чого переосмислення автором власних спостережень за тогочас­ною пореформеною дійсністю, роздумів над людською природою, психологією вибору життєвого шляху людиною. Безпосереднім поштовхом до написання була історія про розбійника Василя Гнидку, яку Панас Мирний почув від візника, коли їхав у відря­дження з Полтави до Гадяча. Спочатку це був нарис «Подоріжжя з Полтави до Гадячого», потім повість «Чіпка» і, нарешті, роман у співавторстві з І. Біликом.

Роман — це великий епічний твір з кількома сюжетними ліні­ями, багатьма героями, життя яких показане за досить тривалий період часу.

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» визначають як соціально-психологічний, бо в ньому розкриті й соціальні, й пси­хологічні причини деградації головного героя. До речі, І. Білик саме й зауважував братові: «Всяке суспільне явище, а в тому числі і розбійництво, має дві сторони: внутрішню — процес морального падіння людини, і зовнішню — суспільну. Так, по-моєму, ці дві сторони і треба розвивати».

Тематика роману досить широка. Це життя різних суспільних верств — від найбіднішого селянства до козацької старшини, вій­ськових, кріпосників, чиновників різних рангів; трагедія пере­творення розумної, енергійної та здібної людини на розбійника; історія закріпачення українського народу; згубний вплив цар­ської армії солдат тощо.

Композиція роману складна, наявні кілька сюжетних ліній, які переплітаються між собою. Академік О. І. Білецький порів­нював композицію роману з будинком «з багатьма прибудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом».

Назва твору афористична й символічна, натякає на «голодну волю», яку дістали кріпаки після реформи 1861 року.

V.   ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

Евристична бесіда.

— Що ми вже знаємо про головного героя роману — Чіпку? На ваш погляд, як складеться його подальша доля?

— Що вас найбільше вразило в розповіді про панів Поль­ських?

— Чи повністю назва роману відповідає основному змістові? А як би ви назвали твір? (До речі, його перша назва — «Пропаща сила».)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення.

«Твір Панаса Мирного зацікавив мене, тому що...» «Твір Панаса Мирного здався мені...»

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати другу третину твору, вміти переказувати, аналізу­вати, висловлювати власну думку щодо прочитаного.