Мета: вчити переказувати зміст оповідання, розуміти ідею автора; розвивати навички зв’язного мовлення та послідовного викладу своїх думок, логічне мислення; виховувати високі моральні якості. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
1. Слово вчителя.
Сьогодні ми продовжуємо обговорювати життя маленької людини майже сто років тому. Під словосполученням «маленька людина» маємо на увазі дитину, яка ще тільки починає пізнавати світ, робити перші самостійні кроки. Доля хлопчика, про якого ми говоритимемо на уроці, не така трагічна, як у Федька-халамидника, але теж непроста. Проте жодні труднощі не можуть зруйнувати в його душі великої доброти і любові до світу. А познайомить нас з цим незвичайним хлопчиком письменник Спиридон Черкасенко.
ІІІ. Повідомлення теми уроку.
ІV. Основний зміст роботи.
1. Слово вчителя.
«Родився мрійником – і мрійником сконаю!» – так написав у одному вірші про себе Спиридон Черкасенко. Він справді був мрійником, який хотів, аби люди жили, сповідуючи християнські закони любові до ближнього. Але був він не тільки мрійником – цей чудовий лірик, прозаїк, драматург, фейлетоніст був людиною чину, дії в ім’я любові до України, до свого народу, борцем, який «дівчину-бранку, що в замку закута марніла віки» (Україну), хотів бачити вільною.
Народився Спиридон Феодосійович Черкасенко 24 грудня 1876 р. у м. Новий Буг на Херсонщині. Закінчив двокласну школу, потім Новобузьку учительську семінарію. Спиридон Черкасенко за фахом – учитель, працював у шахтарському краї. Саме в тому середовищі людей праці почерпнув майбутній письменник великий запас життєвих спостережень, прототипів своїх творів. С. Черкасенко – один із тих письменників, із творчістю яких у переважно селянську за своєю тематикою українську літературу приходять нові теми і образи.
У 1910 р. він переїхав до Києва, працював у центральній пресі, писав статті, оповідання, фейлетони. З початком Першої світової війни працював у театрі М. Садовського. Черкасенко, як і його сучасники Олександр Олесь, В.Винниченко та інші, радісно зустрів утворення УНР. Сповнений ентузіазму, окрилений національним відродженням, письменник за дорученням української влади укладав читанки й букварі для шкіл. Згодом Міністерство освіти УНР відрядило його до Відня (у справі підготовки підручників для українських шкіл).
З приходом до влади більшовиків С. Черкасенко вже не повернувся в Україну. Як і багато інших українських емігрантів, переїхав до Чехословацької республіки, оселився в Ужгороді (Підкарпатська Русь після розвалу Австро-Угорщини увійшла до складу Чехословаччини). Тут письменник прожив до 1929 р. Останнє десятиліття свого безрадісного перебування на чужині Черкасенко прожив у с. Горні Черношіце на околиці Праги. Тут знайшла його страшна звістка про загибель сина Віктора, котрий віддав своє життя в боротьбі за волю Карпатської України. Зболене батьківське серце не витримало. Черкасенко майже рік дуже хворів. Самотнього, нікому не потрібного на чужині письменника доглядали ченці. 8 лютого 1940 р. Спиридон Феодосійович помер. Поховали його на Ольшанському цвинтарі у Празі.
Одна з найцікавіших книжок С. Черкасенко – збірка оповідань і казок «Маленький горбань». Письменник створив також багато поетичних книжок, оповідань, п’єс. 2. Бесіда.
- Хто за фахом Спиридон Черкасенко? (Учитель.)
- Про кого і для кого писав він перші свої твори? (Про дітей і для них.) 3. Словникова робота. Крем’ях – гладенький (часто заокруглений) камінець, що його використовують діти для гри.
Призьба – невисокий, переважно земляний насип уздовж стін хати знадвору.
Катран – рослина степів або напівпустель, що має велике листя й багато білих квіток.
Цілинний – так називають ще необроблену, не орану землю.
Глей – пластична глина сизого, червоного та інших кольорів.
Шурф – вертикальний або похилий вхід до шахти з поверхні землі (гірнича виробка).
4. Читання твору учнями вголос з коментуванням.
5. Бесіда.
- Які почуття викликало у вас оповідання? Які моменти найбільше вразили?
- Які риси характеру прищепили мама й дідусь Павликові змалечку?
- Що впливало на формування таких Павликових рис, як багата творча уява, ніжність і доброта, захист скривджених, справедливість? Підкріпіть свою відповідь словами з тексту.
- Знайдіть і прочитайте рядки, що свідчать про великий авторитет Захарка серед друзів. Чи заслужив такої поваги Захарко? Чи справді це повага? Може, це щось інше? (Довідка для вчителя. Повага – почуття шани, прихильне ставлення, що ґрунтується на визнанні чиїхось заслуг, високих позитивних якостей когось, чогось.)
- Чи будуть і далі такі добрі стосунки між Захарком і Павликом, як у кінці оповідання?
- Як ви розумієте слова «…ласкаво сміялась крізь сльози»? про кого вони?
- Які слова-паразити чи не на кожному кроці вживає дід Антип? Знайдіть інші лайливі й просторічні слова діда. Як вони характеризують його? Чи трапляються у вашій мові слова-паразити? Як ви з цією звичкою боретеся?
- Яким бачився вам степ, коли діти прийшли збирати катран (які рослини й барви виникли в уяві, пахощі яких трав було чути)?
- Чого навчає цей твір?
6. Усне малювання.
Учням пропонується пригадати моменти твору, які сподобалися найбільше, і усно «намалювати» їх.
7. Орієнтовний план оповідання за частинами.
Павлик – онук діда Антипа.
«Лагідний, добрий, чарівний світ нениних казок».
Дружба з дівчатками.
Пташині гнізда.
Дід переживає за подальшу долю внука.
Вміння прощати – це збільшення світла і любові.
V. Підсумок уроку. Хвилинка мудрості.
Поясніть, як ви розумієте слова С. Черкасенка:
Вони зростуть, мов той бур’ян,
Собі самим і всім на шкоду
І засмітять свій рідний лан,
Чужі й ворожі для народу.
- До кого з героїв твору можна віднести ці слова? Чому? - Чому оповідання має таку назву? Хто став причиною цієї трагедії?
VI. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.
VII. Домашнє завдання. Перечитати оповідання і підготуватися до стислого переказу. Принести кольорові олівці та альбоми. | 
