Мета: удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз ху­дожнього тексту з елементами опису місцевості, сприй­мати письмовий текст, розуміти його, усно створювати власні твори-описи місцевості в художньому стилі на основі особистих спостережень і вражень.

Тип уроку:    урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

III. Колективна робота з текстом

► Прослухати висловлювання. Довести, що воно належить до ху­дожнього стилю. Дібрати заголовок.

Ужгород! Федір любив це місто над Ужем з його вузенькими ву­лицями, крамницями, готелями, ресторанами.

Він зайшов до модної майстерні, де шили жержетову сукню, у крам­ниці зробив різні дрібні покупки... Але йому конче треба було відві­дати ще єпископську резиденцію.

Резиденція височіла на одній з трьох гір, на яких стоїть Ужго­род. Праворуч, на ще вищій горі, видно було древній замок, ліворуч, за базаром, випиналися дахи жупанату. Річку, що перетинала місто, вулиці й сади над нею вже оповивали сині присмерки, але на горах ще було видно.

Федір сковзався на згористій вулиці, бо недавно випав дощ, ка­міння було мокре. Вулиця підіймалася вгору дуже круто, і він кілька разів зупинявся і стояв, віддихуючись.

Зовсім близько був Ужгородський замок, відгороджений від міс­та високим муром з глибоким ровом перед ним. Колись над ним був підйомний міст, про що свідчили гнізда для цепів у мурах. За муром височіли будівлі замку з гострими дахами.

«Отак само,— думав, віддихуючись, Федір,— підіймався колись цією вулицею й прапрадід мій Роман».

Єпископська резиденція займала чималу садибу на шпилі гори. Ця держава єпископа також відгороджена була від міста муром. Просто на вулицю виходив собор, що починався порталом з чотирма сірими колонами і двома височенними дзвіницями. Далі за дзвіницями тяг­нувся, як величезний корабель, сам собор (С. Скляренко).

► Визначити мікротеми тексту, скласти план.

► Назвати об'єкти, що входять до опису місцевості. Які художні за­соби використав письменник при цьому?

IV. Формування практичних умінь опису місцевості

► Прочитати зразок тексту-опису місцевості. Проаналізувати струк­туру твору (з яких частин він складається, чи наявні в тексті зачин і кінцівка). Дослідити, які типи мовлення поєднано у висловлю­ванні.

У НАПРЯМКУ СЕРЦЯ

Наш рідний Львів — це казка, утілена в камінь чарівною силою май-стрів-казкарів з усього світу протягом понад семи століть. Після кілька­годинної прогулянки вулицями Львова починаєш відчувати себе мис­лителем загальнолюдського значення. Сюди приїжджають не просто подивитися, а й духовно наснажитися. У ту мить, коли довговічне ка­міння нашіптує про нетлінні цінності, кров по жилах струменить так лагідно, як вода лісового струмочка.

Площа Ринок вибудована ще в XIV столітті німецькими реміс­никами характерним їм способом містобудування, і тому така схожа, скажімо, на центральні майдани Мюнхена, Вроцлава чи Кракова, де посередині стоїть головна муніципальна будівля, завершена вежею, а годинник ударами дзвону відбиває перебіг часу.

Опинившись неподалік ратуші, вежа якої увінчує не тільки пло­щу Ринок, а й увесь Львів, відчуваєш величезну концентрацію люд­ської енергії, накопичуваної тут століттями. Відлічивши вгору 408 сходинок ратушної вежі, можна відчути себе 65-метровим велетнем й охопити Львів кількома поглядами. Зору відкривається простора й багата панорама.

Повноправними господарями на Ринку від початку XIX століття є Діана, Нептун, Адоніс та Амфітрита, котрі в античному світі керу­вали долями людей і явищами природи. У Львові цих богів поставили наглядати за декоративними фонтанами. Тепер вони, вродливі й гра­ціозні, є втіленням античної краси.

З майже побожним трепетом завжди хочеш зробити «коло поша­ни» на Ринку, де тебе радо вітає «галерея» палаців: палац Бандінеллі, Чорна кам'яниця, палац Корнякта, архієпископський палац, палац Любомирських, Венеційська кам'яниця тощо.

Кожен здатен знайти у Львові свою вулицю, чи навіть кілька, де, хоч на мить, може відчути себе вічним. Кожен може відчути, як це місто робить людину сильнішою і пробуджує в ній найкраще (Ю. Николишин).

► Що виражає заголовок? Чому автор, на вашу думку, не викорис­тав у заголовку назву основного об'єкта, що описувався,— площа Ринок?

► Які мовні засоби тексту передають особисті враження автора? Чи може так описати місцевість людина, не закохана в неї?

V. Робота над складанням усного твору-опису

► Уявити себе екскурсоводом, що проводить екскурсію цікавими місцями вашого міста (селища, села). Підготувати розповідь, уві­вши в неї опис місцевості відповідно до запропонованої ситуації спілкування.

► Увиразнюючи опис місцевості й передаючи особисті враження, використати у власному творі художні засоби: а) епітети; б) мета­фори; в) порівняння.