Мета: засвоїти особливості опису пам'яток історії та культури в науковому стилі, сформувати вміння й навички виді­ляти опис пам'ятки історії чи культури в тексті та від­творювати його відповідно до стильових вимог тексту, добираючи необхідні мовні засоби, удосконалити вмін­ня усно логічно будувати власне висловлювання, виби­раючи потрібний матеріал зі сприйнятого тексту.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Робота з текстом (підготовча робота до усного вибіркового переказу)

Читання мовчки тексту (сприймання висловлювання в цілому)

► Прочитати мовчи текст. Визначити тип і стиль мовлення. Довес­ти, що висловлювання належить до наукового стилю. Давнє місто Львів ділилося на кілька кварталів, які замешкува­ли різні нації, народи. Цілий Ринок і західну частину міста займали римо-католики. Спочатку це були майже самі німці. У списках на­селення міста з початку XV ст. знаходимо німецькі родини: Гебель, Шрам, Геммель, Енґельбрехт, Фальмар, Штеренфред, Айзенгітель, Геллєр, Брайтзух та інші. В XVI ст. вони почали польщитися й змі­шалися з поляками.

Найдавнішим римо-католицьким костелом у Львові є кафедра, основи якої мав закласти ще король Казимир близько 1370 р. Костел будувався довго, 138 років. Первісна будова була готична. У 1765 р. перебудував кафедру тодішній архієпископ Сєраковський у стилі піз­нього бароко і рококо. З того часу є і вежа заввишки 64 м з гарним бароковим шоломом; при реставрації знищено багато давніх вівтарів та інших пам'яток.

При костелі є вісім каплиць: 1. Милосердного Христа; 2. Ченсто-ховської Богородиці; 3. Христа на хресті; 4. Св. Иосифа; 5. Св. Кази­мира; 6. Св. Сакраменту; 7. Богородиці; 8. Камп'янів, значного львів­ського міщанського роду,— будови у благороднім ренесансі. У всіх каплицях багато надгробків, епітафій, образів, різьб та інших цінних творів мистецтва. Окремо стоїть, з 1617 р., каплиця Боїмів, другого визначного міщанського роду, з багатою орнаментикою, але артис­тично менше вдатна, ніж каплиця Камп'янів.

У 1629 р. в катедрі перший раз відправляли богослужіння єписко-пиуніяти, між ними славний Мелетій Смотрицький — автор Грама­тики слов'янської мови, і митрополит Рутський. Проповідь мав ко­ролівський проповідник Бембус.

На мурі кафедри завішено пам'яткові кулі з облог Львова: 1672р. — турків із Петром Дорошенком і 1919р. — Української Га­лицької Армії.

При кафедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася королівською; піші йшли на кафедральний цвинтар по кількох схід­цях; також дві хвіртки були від сторони площі Св. Духа і проти го­ловного входу.

Північно-східний ріг старого міста займає монастир домініканів із костелом. Заснований у XIVст., теперішній костел, побудований 1748 р. у стилі рококо, належить до найгарніших пам'яток цього сти­лю на наших землях. Костел має план грецького хреста, покритий могутньою банею. У бічних каплицях багато надгробків та епітафій, один пам'ятник руки Торвальдсена. Найстаршою пам'яткою костелу є так звана Богородиця св. Яцка — це мала алебастрова статуя, яку місіонер-домініканець Яцко Одровонж мав принести з Києва до Га­лича, а потім вона дісталася до Львова.

У монастирі домініканів 1559 р. перебувала княгиня Гальшка Ост­розька, з якою підступом одружився воєвода Лука з Ґурки. Мати княжни не хотіла віддати доньки воєводі, а вибрала їй мужа в особі князя Симеона Слуцького. Князь, перебраний на старця, дістався по­тайно до монастиря і тут узяв шлюб з княжною. Але воєвода не зрік­ся жінки й уладив облогу монастиря; врешті перетято мури, якими

ішла вода до домініканів, і монастир мусив здатися. Княжну Гальшку перевезено на Високий Замок.

З історичних пам'яток однією з найстаріших уважається ікона Бо­городиці у великому вівтарі, що за традицією була власністю грець­ких цісарів, потім перейшла до Володимира Великого, далі до князя Льва, врешті опинилася в руках домініканів (I. Крип'якевич, 462 сл.).

Аналіз структури тексту

1. Дібрати заголовок. Визначити, що він означає: тему чи основну думку.

2. Виділити в тексті частини, що належать до різних типів мовлення (розповіді й опису).

3. Поділити висловлювання на частини. Скласти план.

4. Назвати історичні об'єкти, описані в тексті. Схарактеризувати, з яких частин вони складаються, яке функціональне призначен­ня мають (або мали).

Мовностилістичний аналіз висловлювання

Лексико -стилістична робота

1. Схарактеризувати лексику тексту: виписати наукові терміни й по­няття. З'ясувати, якої наукової галузі вони стосуються. За допо­могою тлумачного словника пояснити значення незрозумілих по­нять.

2. Виписати з тексту власні й загальні назви, потрібні для переказу (назви споруд, їх частин, імена святих, єпископів та ін.). Прочи­тати, правильно їх вимовляючи.

3. Дібрати синоніми до слова храм (святиня, церква), вежа (ба­шта).

Лексико-орфоепічна робота

► Записати слова й сполучення слів, розставити в них наголос. Зві­рити зі словником.

Квартал, кафедра, заввишки, шолом, орнаментика, повіз, пам'ят­ка — пам'яток, статуя.

Матеріал для вчителя: квартал, кафедра, заввишки, шолом, орнаментика, повіз, пам'ятка — пам'яток, статуя.

Повторне читання тексту (робота за варіантами)

► Читаючи, учні уточнюють, чи правильно вони запам'ятали послі­довність опису пам'ятки архітектури, мовностилістичні особливо­сті тощо.

Варіант 1. Звернути увагу на опис у тексті кафедри.

Варіант 2. Звернути увагу на опис у тексті монастиря домініканів.

IV. Усний вибірковий переказ наукового тексту відповідно до комунікативного завдання

V. Домашнє завдання

1. Оформити письмовий вибірковий переказ тексту, опрацьованого на уроці, докладно зупинившись на описі кафедри чи монастиря домініканів.

2. Дослідити, чим відрізняється стиль бароко від рококо в архітек­турі. Скласти порівняльну таблицю.