Ім'я
української письменниці Лесі Українки широко відомо не лише в Україні,
але й далеко за її межами, Поетесса, прозаїк, драматург, критик і
публіцист, вона створила художні полотна такої ідейної естетичної сили і
краси, такого змісту й глибини, що вони з роками, з
десятиліттями не старіють, а виблискують все новими й новими гранями,
стають ближчими й дорожчими розумові й серцю читачів.
Леся Українка... Коли вдумаешься в ці
слова, то постануть перед нами нечувана сила, незламана мужність,
боротьба за щастя і волю. Постане сама Україна в своїй красі і величі,
постане весь український народ-богатир.
Леся
Українка пішла шляхом Кобзаря. Вона прагне створити образ духовно
могутньої людини-борця, здатної втілити в собі дух епохи. У політичній
ліриці поетеси з'являється образ Спартака, котрий зібрав під свій прапор повсталих рабів. 1 особливо часто — образ легендарного богоборця Прометея. Нащадками Прометея вона називає свій народ, уславлює борців, які "блискучу іскру з неба здобувають". Ліричний герой поетеси — це тип нової людини, готової до подвигу, до найважчих випробувань.
Полум'яного оптимізму сповнений вірш "Contra spem spero", в
якому Леся Українка закликає не коритись долі, а боротися за своє
щастя, уміти відстоювати його. Будучи тяжко хворою, все життя борючись
із недугою, поетеса завжди була мужньою, стійко витримувала удари долі,
сміялась крізь сльози.
Оптимізмом
пройнятий і вірш "Мріє, не зрадь!" У ньому прославляється подвиг
борців за волю. У вірші "Напис в руїні" Леся Українка стверджує
безсмертя народу та велич його творчої праці. |