(І варіант) У кожного народу є улюблені герої, які своє життя принесли в жертву, обравши гернистий шлях боротьби за щастя рідної землі. Особливе місце серед них належить Богданові Хмельницькому — видатному політичному діячеві, дипломатові, захисникові народних мас. У Києві на майдані проти Софіївського собору стоїть пам'ятник великому гетьманові. Хто хоч раз побачив його, то запам'ятав назавжди. На гранітному п'єдесталі — бронзова кінна статуя. Неспокійного коня міцною рукою стримує полководець. Скільки сили і впевненості у його героїчній постаті! В руці тримає він символ гетьманської влади — булаву... Не тільки в граніті і бронзі, а й у слові вічно живе образ Богдана Хмельницького.
Визвольна війна проти польсько-шляхетського поневолення (1648-1654 рр.) дала поштовх до нового піднесення епічної творчості. Саме в цей час виникло багато історичних пісень, дум: "Хмельницький та Барабаш", "Хмельницький і Василь Магдавський", "Перемога Корсунська", "Ой, Богдане, батьку Хмелю", "Пісня про Хмельницького". В них зображено всенародний рух проти кривдників і завойовників, показується ненависть українців до них, а також розправа повсталих з польськими панами.
В своїх піснях і думах народ правдиво відобразив історичну роль Хмельницького у визвольній війні, змалювавши його як хороброго воїна, як державного діяча і полководця, що знаходив свою силу у підтримці повсталих мас, в єдності з ними. В пісні "Ой Богдане, батьку Хмелю" розповідається про любов народу до видатного полководця. В пісні "Ой Богдане, Богданочку" висловлено прохання буковинців до Хмельницького визволити їх з-під ярма польської шляхти.
У "Думі про Хмельницького і Барабаша" справжнім захисником інтересів козацтва є Богдан Хмельницький. Барабаш вступає у змову з ворогами і намагається допомогти польським панам підкорити український народ. Для цього він ховає королівську грамоту. Але Хмельницький перехитрив зрадника, забрав важливі документи і закликав народ до повстання. Одже, в думі він показаний як ненависник шляхти, послідовний борець за інтереси українського народу.
Історична подія — перемога Хмельницького під Жовтими Водами — лягла в основу ще одного фольклорного твору — "Пісні про Хмельницького".
Далекі історичні події, образи Богдана Хмельницького та його однодумців не обмежуються їх відображенням в народному епосі. І як тут не згадати роман П. Загребельного "Я, Богдан". В цьому історично-психологічному творі складовою частиною стають такі елементи, як народні перекази, думи, легенди, пісні. Герой роману сам розповідає про свою долю і впевнено стверджує: "Жив життям свого народу і для свого народу". Роман "Я, Богдан" — це діалог головного героя з сьогоднішнім читачем. Він говорить про свої сумніви, вагання, про все, чим жив у своєму часі, про те, що його зрозуміють нащадки.
Хмельницький не геній, не святий, не пророк, не полководець від народження — він звичайна людина, але людина, яка здатна вмістити в своєму серці біль народу. Образ Богдана живе на кожній сторінці, але "Я, Богдан" — це твір не тільки про Хмельницького. В ньому звучить сама історія народу, його визвольна боротьба.
Образ видатного сина України розкривається у творах багатьох українських художників слова: Г.Сковороди, 1. Франка, М. Старицького, Л. Костенко. Г. Сковорода у вірші про волю прославляє Богдана, називаючи його батьком вольності.
В романі Ліни Костенко "Маруся Чурай" образ Хмельницького ніби епізодичний, але ми відчуваємо його присутність. Він перед нами постає не тільки вождем нації, але й порядною і мудрою людиною, яка забороняє суддям одноосібно вершити долю громадян.
У романі Н. Рибака "Переяславська Рада" гетьман Богдан Хмельницький дбає про те, щоб українську землю не грабували турки і татари, шведи і німці. Щоб польська шляхта не забрала у народу найсвятіше — християнську віру. Тому для боротьби з ворогом необхідно було об'єднатися з російським народом, але на основі рівності й братерства.
В народній творчості та художній літературі Богдан Хмельницький постає перед нами і як звичайна людина, і як великий гетьман український, розумний і далекоглядний політик і дипломат, захисник простого люду, який рішуче бореться проти польсько-шляхетського панування на Україні. З цим ім'ям народ пов'язував сподівання на кращу долю, волю, щастя, справедливість.
(II варіант)
Багато славетних синів має земля українська. їхні імена відомі всьому світові, вони лунають крізь століття як великий гімн великій землі, великому народові, великій державі. Залізняк, Гонта, Кривоніс, Дорошенко — це запорозькі козаки, справжні патріоти, національні герої. Та найвидатніша постать серед них - Богдан Хмельницький.
Він був одним з найосвіченіших людей свого часу, гнучким дипломатом і видатним військовим стратегом. Авторитет у запорожців він здобув і своїм розумом, і хоробрістю на полі бою. Ставши гетьманом, Богдан очолив боротьбу народу проти польських поневолювачів. У битві під Жовтими Водами він розбив ущерть королівське військо. Це була перша перемога у визвольній війні українського народу 1648-1654 рр. Люди вдячні Хмельницькому за те, "що врятував Україну від польського пана".
Образ видатного гетьмана оспівується в багатьох народних думах і піснях. У пісні "Чи не той то хміль", що була створена після жовтоводської битви, Хмельницький виступає як втілення патріотизму народу, його сили і радості від здобутої перемоги. Позитивно оцінюється визвольна війна Богдана Хмельницького і засуджується загарбницька політика польської шляхти.
Головні герої пісні "Не дивуйтеся, добрії люди" — Максим Кривоніс і Богдан Хмельницький, запорозькі козаки. Максим Кривоніс — один із найближчих соратників Богдана Хмельницького. Деякі вчені вважають, що цю пісню було створено після розгрому польсько-шляхетських військ під Пилявцями, де з великою силою виявився військовий талант славетного гетьмана і незвичайна мужність його соратника.
У думі "Хмельницький і Барабаш" розповідається про реальні історичні події, що сталися в Україні напередодні визвольної війни. Конфлікт між Хмельницьким і Барабашем вказує на гострі протиріччя українського народу з польською шляхтою. Іван Барабаш належав до тієї частини козацької, старшини, яка йшла на угоду з поляками, зраджувала інтереси козацтва, всього народу українського. Образ Б. Хмельницького дуже яскраво вимальовується у зіставленні зі зрадником Барабашем. Якщо останній думає тільки про власний добробут, то Б. Хмельницький, як говориться в думі, "добре дбав". А дбав великий гетьман про волю всього рідного народу.
Відомі українські письменники неодноразово зверталися до постаті Богдана Хмельницького. У романі Н. Рибака "Переяславська Рада" головний персонаж — славетний гетьман, що поклав своє життя за волю народу України. Бачимо ми розкриття цієї теми й у творах Г. Сковороди, І. Франка, М. Старицького, Л. Костенко та інших. Видатний воїн, патріот, захисник України, мудрий, далекоглядний політик, мужня людина — таким залишався Б. Хмельницький в народній пам'яті, в усній народній творчості та у творах багатьох письменників. З народних пісень і дум я дізналася про патріотизм великого гетьмана, його любов до народу України, його надзвичайну хоробрість і талант дипломата. Я пишаюся мужнім сином української нації. Коли буваєш у Києві, довго стоїш біля пам'ятника Богданові, згадуєш минуле нашого народу і радієш за сучасну незалежну Україну. Хочеться вірити, що будемо могутньою державою, справді вільною. А для цього треба багато працювати, чесно та самовіддано. |
