Герої Григора Михайловича працьовиті й закохані в красу приро­ди як Михайло («Три зозулі з поклоном»), Миколка («Зав'язь»), Дани­ло («Лісова сторожка») та багато інших. Вони мрійники й оптимісти, «диваки», хоча належать до покоління, обпаленого войною, сирітством та повоєнною розрухою, вірні друзі, милосердні й відповідальні за долю інших (Павло з товаришами з повісті «Вогник далеко в степу», Климко з однойменної повісті, Олесь з оповідання «Дивак» та інші).

Прикметною рисою українців завжди було вміння посміятися над собою, по-доброму пожартувати над іншими, дотепність. Таки­ми є дід Лаврін і Микола з оповідання «Зав'язь», оповідач з «Обно­ви» та інші герої.

Особливо дивним і зворушливим є те, що ніякі злигодні й нещастя не вбили одвічну народну рису — пошану до старших, до батька й матері. Скрізь ми бачимо звертання дітей до батьків, родичів на «Ви», навіть подумки. І до сімдесятих років збереглася традиція родинних і сусідських посиденьок та обрядових співів (колядок), відзначення великих християнських свят.

Для Тютюнникових героїв любов до ближнього, милосердя і все­прощення здебільшого визначальні. Згадаймо Соню («Три зозулі з поклоном»), тітку Ялосовету («Вогник далеко в степу»), Миколку

(«Зав'язь»), того ж Климка, які жили за принципом: «Буде в лю­дей — буде і в нас...» (бо діди так учили).

Але не замовчує письменник і те негативне, що є у нашого наро­ду — покірність, довірливість, пристосовництво і легка здатність до аси­міляції, як мовної, так і духовної. Багато українців стали вважати себе меншовартісною нацією (в цьому їх біда, здебільшого, а не вина!), тому брали з «вищої» на їх погляд, нації все, навіть далеко не найкраще.

У вчених є такий термін — «генетична пам'ять». Тобто пам'ять, яка дається людині в спадщину вже при її народженні. Григір Тю­тюнник свято вірив у генетичну пам'ять свого народу, яка і дозволяє йому бути саме народом, а не населенням певного географічного ре­гіону. І вважав, що в тій пам'яті поряд з чуттям свого первокореня «записані» любов і доброта. Саме цією вірою і пронизані його книги.