Михайло Слабошпицький назвав роман Ліни Костенко «Маруся Чурай» енциклопедією життя українського народу середини вісімнадцятого століття. Це енциклопедія народних звичаїв, традицій і, звичайно ж, народних характерів, типів. Герої роману у віршах Ліни Костенко живуть і діють у відблиску всеохоплюючого образу — історичної України, що піднялась на священну війну за свої права, державність і незалежність. Майже всіх героїв роману можна поділити на дві групи: міщанство і козацтво. Багатство внутрішнього світу, моральні принципи, світогляд героїв твору виявляються в ставленні цих людей до Марусі під час суду. Це люди «різного коша». Представниками міщанства в творі є мати Грицька, Галя Вишняківна з батьком. Для них незрозумілі болі та переживання такої незвичайної дівчини, як Маруся. Все небуденне, відірване від земних турбот, викликає в них непорозуміння, недовіру, навіть острах. Найкращі риси українського національного характеру втілено в людях лицарського ґатунку — козаках. Усі запорожці мають спільні риси: відданість козацькій присязі, побратимству, відчайдушну хоробрість, духовне благородство, але кожний з них — це яскрава індивідуалізована постать. Близьким до ідеалу справжнього козака змальовано Івана Іскру. Внутрішня культура героя, душевне благородство виказують себе у кожному порусі його душі, у кожному вчинку. Маруся для Іскри — не просто дівчина, вона для нього символ України, легендарна українська пісня:
Ця дівчина не просто так, Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа!
Справедливою, відчайдушною душею приваблює читача Лесько Черкес. Для нього, гарячого і норовистого, найважливіше — вірність обов'язку. Символом незламності духу народного виступає в творі дід Галерник. Саме він своїми оповідями про лицарські подвиги виховав у Марусі зацікавлення історичним минулим України. Він не тільки володів шаблею, а мав хоробрість і незбориму велич духу, здатну підкоряти собі як друзів, так і ворогів. Ще один незабутній образ роману Ліни Костенко — образ дяка — мандрівного філософа, людини освіченої, наділеної добрим серцем і великою душею. Він зумів обігріти пошматовану душу Марусі — зовсім незнайомої для нього людини. Дяк виступає у творі символом народної мудрості, носієм неписаної історії нашої країни. Носієм справедливості виступає у творі великий гетьман України Богдан Хмельницький. Саме його воля і мудрість вирішили долю Марусі Чурай. Що ж до головної героїні твору — Марусі, — то в її образі втілено найкращі риси українських жінок — вірність материзні, вірність даному слову, вірність коханню. У своєму романі у віршах «Маруся Чурай» Ліна Костенко виявила себе талановитим майстром зображення персонажів, яскравих характерів представників нашого народу. її роман — це твір про народ і для народу.
|
