Я дуже люблю читати казки. В них розповідається
про цікаві події та пригоди, діють фантастичні істоти, звірі набувають людських
рис, використовуються магічні предмети. Щоб поринути у казковий світ, треба мати багату уяву. Тож казки розвивають нашу фантазію. Без неї не уявиш ані чарівну
жар-птицю, ані багатоголового Змія-Горинича, ані Бабу Ягу, що літає у ступі. У
казці завжди відбувається боротьба добра і зла. Добрі казкові герої обов’язково
виходять переможцями, які б перешкоди їм не доводилося долати. Герда із казки
данського письменника Г. К. Андерсена «Снігова королева» подолала величезну
відстань, незважаючи на небезпеку, в пошуках свого названого брата Кая.
Здавалося б, що може зробити одна маленька дівчинка?
Але добре серце Герди притягує до себе інших
добрих людей та звірів. Їй допомагають і лісовий ворон та ручна ворона, і принц
та принцеса, і північний олень, і лапландка та фінка. Навіть маленька розбійниця
добрішає поруч із Гердою. Ця героїня Андерсена вчить нас доброти та відданості,
доводить нам, що любов і мужність сильніші за злі чари. Тепле серце маленької дівчинки виявилося
дорожчим за багатства бездушної Снігової королеви та владу над усім світом.
У казках про тварин у вигляді звірів зображуються
люди. За допомогою образів звірів казка вчить, як не слід чинити зі своїми
ближніми. В російській народній казці хитра лисиця вигнала зайця з його хатинки,
коли її крижана розтанула. Та хоробрий півник виселив руду з зайчикової хатинки
і залишилася вона ні з чим. Так лисиці й треба, щоб не зазіхала на чуже
добро!
Казка вчить нас, що справедливість рано чи пізно
візьме верх над кривдою. Довго довелося терпіти знущання мачухи бідній пасербиці
із німецької народної казки «Пані Метелиця». Та все ж таки настав і їм кінець.
Справедлива пані Метелиця нагородила обох сестер по заслузі. Добру й працьовиту
пасербицю вона озолотила, а заздрісну й ледачу рідну дочку облила смолою.
Хоча казки розповідають про незвичайні події, та
в кожній вигадці є щось і від реального життя. Яскраві казкові образи
допомагають нам краще роздивитись у нашому повсякденні добро і зло, правду й
кривду. Вони вчать нас бути добрими, щирими, працьовитими, застерігають від
скупості, ледарства, брехливості.
Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись
із вуст у вуста, твори змінювалися та вдосконалювалися. Незмінною
залишалася народна мудрість, проста на перший погляд, але справедлива та розумна
народна мораль.
Нам відомі народні пісні, обрядові дії, казки для
дітей та безмежно мудрі, чарівні та цікаві народні легенди і перекази. Часто
легенди використовуються в літературних творах, повністю або частково. Народний
епос передає нам ставлення нашого народу до світу та самих себе, їхні погляди
щодо найважливіших питань людського буття та історії народу.
Красива та хвилююча народна легенда про дівчину
Україну! У легенді оповідається про те, як Господь зібрав до себе всі народи та
обдарував кожного певними рисами чи талантами. Аж потім він побачив дівчину, яку
й не помітив одразу. Дівчина була дуже красива та скромна, і Господь подарував
їй пісню. За народною легендою, саме таким чином український народ отримав
справжню перлину своєї культури - українську пісню. І справді, люди інших
національностей, які знайомі з пісенною творчістю нашого народу, кажуть, що вміння співати в українців «від Бога»… Тож, може,
легенда не помиляється?..
О. Кониський - відомий український культурний
діяч другої половини XIX сторіччя. У своєму вірші «Молитва» він використав
мотиви легенди про дівчину Україну. Пізніше поезію було покладено на музику, і
вона стала прекрасною задумливою ліричною піснею, яка зачіпає серця слухачів і
дотепер.
Українці вміють не тільки красиво співати, не
тільки володіють сильними та красивими голосами - таких майстрів багато! Наша
пісня приваблює тим, що у неї вкладено саму душу, тому вона хвилює та розчулює
слухачів, торкаючи наші струни їхніх душ. |