Іван Петрович Котляревський народився 29 серпня 1769 р. в Полтаві в сім’ї канцеляриста. Навчався в духовній семінарії, працював канцелярис­том, домашнім учителем. Майже дванадцять років перебував на військовій службі. Повернувшись до Полтави, працював наглядачем (завідувачем) Будинку виховання дітей бідних дворян. Брав участь у діяльності масонської ложі «Любов до істини». У 1818-1821 рр. вико­нував обов’язки директора Полтавського театру. Упродовж тривалого часу обіймав посаду попечителя полтавських богоугодних закладів. Помер письменник 29 жовтня 1838 р., похований у Полтаві. Котляревський вважається першим представником нової украї­нської літератури. Він відомий як автор «Енеїди», «Наталки Пол­тавки» й «Москаля-чарівника». Над «Енеїдою» письменник працю­вав понад чверть століття. Поема є бурлескно-травестійною перероб­кою твору давньоримського автора Вергілія, у якому розповідається про пригоди мандрівної ватаги троянців на чолі з Енеєм. Згідно з ви­могами бурлескно-травестійного жанру, український автор змінив на­ціональне тло першоджерела. Персонажі давньоримського твору на­були виразних українських рис — троянців з поеми Котляревського цілком правомірно ототожнюють з українським козацтвом. Письмен­ник прагнув якнайповніше змалювати традиційний народний побут. Недарма його «Енеїду» називають енциклопедією української ста­рожитності. Яскравим явищем в історії української драматургії є п’єси Котляревсь­кого. Вони були створені 1819 р. і тоді ж уперше виставлені на сцені Пол­тавського театру. Серед них особливої популярності набула «Наталка Полтавка». Майстерність у змалюванні персонажів, їхня природність, м’який гумор, вдало дібрані пісні — усе це зумовило високі сценічні якості твору. Художні здобутки Котляревського помітно вплинули на розвиток української літератури ХІХ ст. Поезія і драматургія після Котляревсько­го надовго зберегли риси його стилю.