Приємно і радісно стає на душі від усвідомлення
того, що не перевелися ще такі фанатично віддані книзі люди, як професор
Білоусов. Не менше захоплення викликає в нас і юний Микола Гоголь,
коли він із німим зачудуванням оглядав професорські скарби, надбані ним
протягом цілого життя. "В мене є друзі, - писав Ф. Петрарка, -
товариство яких я надзвичайно ціную; вони належать різним епохам і
різним країнам. Вони ніколи не набридають, але напоготові відповісти на
будь-яке моє запитання”. Важко не погодитися з думкою знаменитого поета,
оскільки його друзями, як неважко здогадатися, були книги. Я впевнений,
що незалежно від своїх захоплень і занять у житті, ми повинні багато
читати.
Адже не секрет, що і в точних науках, і в
правознавстві, і в політиці необхідна культурна база. Бути культурним не
означає знати про все потрохи чи все про щось одне. Бути культурним -
означає вивчити як слід твори
великих письменників, пройнятися духом їхньої творчості, поріднитися з
ними. На жаль, багато моїх сучасників читають не задля освіти, а задля
розваги, забуваючи, що читання легких, розважальних книжок - це марна
трата часу.
Але є інші книжки - і їх переважна більшість;
кожен, хто прочитав їх, стає добрішим, кращим. Звичайно, не можна
вважати потрібними лише ті книги, що допомагають нам у наших справах і
заняттях. Вони корисні, але це не та найвища користь, яку можуть
принести книги. Справді чудові книги переносять нас у світ безкорисливої
думки, де нікчемно мізерними видаються інтереси кожного з нас, де майже
забуваються турботи повсякдення. Немає людини, яка, провівши час з
доброю і цікавою книгою, не стала б кращою і щасливішою.
