Можу впевнено сказати, що я й мої однокласники мріємо, щоб нас розуміли. Під розумінням л маю на увазі вміння почути. Я можу десять разів пояснювати батькам, чого я хочу, але вони мене не чують. Можу пояснювати або доводити щось учителеві - він мене не чує. Моя точка зору може відрізнятися від них, її потрібно вислухати, зрозуміти, а потім уже заперечувати, а не категорично заперечувати. Я вчуся слухати людей. Це дуже важко мені дається. Багато ідей, багато думок, хочеться перебити співрозмовника, сам ловлю себе на тім, що перебиваю, погано слухаю, виходить, не розумію.

Останнім часом я помітив, що спроба зрозуміти співрозмовника змінила відношення до мене навколишніх. До мене звертаються як до арбітра, у відносинах із друзями й знайомими проявляється більше поваги. Я не підношу себе до небес, немає. Просто моє тимчасово завмирає під час серйозної розмови, поки я обмірковую точку зору співрозмовника. Я не збираюся діяти на шкоду собі або іншому, але хочу бути лояльним і справедливим, У відповідь я сподіваюся одержати те, до чого прагну сам, - розуміння.