Дитя - це найпрекрасніший образ із загальнолюдської
скарбниці духовності. «Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком
малим», - писав Т. Шевченко. Чуттєвий обов’язок, що з дня народження
існує між матір’ю та дитиною, дістає вічне відбиття у зворушливо щирих
колисанках. Усю любов, ніжність, бажання бачити
своє дитя щасливим, розумним, здоровим, гарним мати вкладає в
невигадливі рядки і простеньку мелодію, яка супроводжувалась ритмом
гойдання колиски. Монотонний тихенький наспів і пестливі слова мають
заспокоїти, приспати дитину, тому м’якенькими лапками підступає до
мальованої колисочки пухнастий, волохатий, муркотливий котик, голуби,
ластів’ята і фантастичні Сонко і Дрімота в колискових піснях діють як
люди, що цілком відповідають дитячому первісному світосприйманню. Ці
пісні водночас є і першими уроками, що в доступній формі знайомлять нас з
побутовими речами і моральними цінностями, заохочують до працелюбності,
порядку, доброти і справедливості.
- Ой спи, дитя, в колисочці,
- Як горошок в билиночці
- Буде вітер повівати
- Тай горошком колихати…
Колискові пісні призначені тільки для одного слухача - дитини і мають
тільки одного виконавця - матір або близьку людину. |
