Хто, як не жінка, краще може зрозуміти жіночі проблеми? Отож перший свій твір українською мовою – повість «Людина» - О. Кобилянська присвятила саме жінці, її прагненням та вподобанням. В уста головної героїні Олени Ляуфер вона вклала свою програму жіночої емансипації й цим прагнула показати принизливе становище жінки в суспільстві, які мусили бути лише «додатком до чоловіка». Письменниця підняла голос на захист усіх жінок, щоб вони мали змогу здобути гідну освіту, одержати роботу, бути матеріально незалежними.

Олена Ляуфер повстала проти тупоумного, обмеженого міщанства, яке жило лише заради багатства та вважало читання серйозних книг і будь-яке висловлювання своєї думки безчестям. Олена не одна у своїй боротьбі – її підтримує сестра Ірина, потім студент-медик Лієвич, який привертає серце головної героїні цільністю своєї натури, щирістю і розумінням проблем жіночої емансипації.

Однак життя посилає Олені самі випробування : смерть нареченого, безглузде самогубство брата, звільнення батька з робота, його пияцтво та страшна матеріальна скрута. Дівчина бореться, як може, тримає на собі господарство, ухвалює важливі рішення. Але сили нерівні. І вона вирішує піти на самопожертву – вийти заміж за нелюба, але заможного чоловіка, це весілля рівнозначне духовному самогубству.

Як складеться долі героїні повісті далі, ми не знаємо. Але важливе те, що, за висловом Д. Павличка, «навіть переможені героїні Кобилянської лишають враження сильніших людей, ніж їхні переможці».

Минуло багато років. За цей час проблема, наявна у творі «Людина», зникла (чи майже зникла), але з’явилися інші – як звільнитися від тягаря чоловічих обов’язків і знову стати жінкою. Та в будь-якому випадку героїні О. Кобилянської вчать нас ніколи не втрачати власної гідності, бути сильними й наполегливими в освіті, у досягненні своєї мети, не втрачати почуття милосердя й обов’язку перед ближніми. Читаючи повість письменниці, ми, крім нових думок та ідей, одержуємо ще й велику естетичну насолоду, недаремно деякі її сторінки називають «золотими краплями», «поезіями в прозі».