Згадаємо Володимира Сосюру, нашого земляка, якого справедливо називають співцем донецького краю. Він зво­рушливо, надзвичайно поетично оспівав у своїй творчості красу донецької землі, рідних місць, де пройшли його ди­тинство і юність.

У нього є чудовий вірш "Вода десь точить білий камень", в якому він утверджує думку, що патріотизм людини почи­нається з любові до своєї батьківщини, де народився і куди летиш "неначе та лелека". Чому лелека? Та тому, що цей птах, символ сімейного благополуччя, відзначається особли­вою прив'язаністю до рідної домівки. Так і поет не уявляє життя без милої його серцю Донеччини:

Шумлять сади над берегами

в моєї юності краю.

Де б я не був, а все ж думками

Лечу в Донеччину свою.

Поет Василь Симоненко... Любов до України посідає у його творчості визначальне місце. Популярним став його вірш "Лебеді материнства", в якому образ люблячої матері переріс в образ України, і автор підтверджує вічну істину: все на світі можна вибрати, лише рідна мати і Батьківщина для тебе завжди будуть єдиними.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата,

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі...

А кожен рядок віршів Василя Стуса так і тужить за Батьківщиною, не жити йому без барвінкового Поділля, без вишневої України, певен, що хоч в смерті, але буде з нею:

Народе мій, до тебе я ще верну...

Як син, тобі доземно уклонюсь

І чесно гляну в чесні твої вічі

І в смерті з рідним краєм поріднюсь.

Так і сталось. Він вистояв і сьогодні повернувся до нас у своїх віршах.

На сьогоднішній день велика чисельність українців, так звана українська діаспора, проживає за межами України. Серед них багато поетів і письменників, які щиро зверта­ють своє слово до Батьківщини. Живуть вони заможно, в достатку, і все ж їм завжди бракує рідної стежини, кри­ниці, берега — своєї землі.

Ось що сказала поетеса із Бразілії Віра Вовк, приїхавши в 1991 році в місто Івано-Франківськ — місто свого дитинства: "Болить мені моя Україна. Мій народ за­слуговує ліпшої долі і прямішої дороги. Там, в Бразілії, нам всім не вистачає України. Цього ні за які гроші не ку­пиш".