За усю історію людства, мабуть, ніколи так швидко не змінювався спосіб нашого життя, як у XX, а тепер - і в XXI сторіччі. Бурхливий розвиток медіа, технічний і науковий прогрес, стрімкі соціальні зміни привносять у життя людей стільки новинок, що іноді важко розібратися і до ладу оцінити усі плюси і мінуси нововведень. Так, поява всесвітньої віртуальної мережі Інтернет давно спричинила дискусії вже не у фаховому програмістському середовищі, а серед звичайних людей: користувачів, або «юзерів», - так це називається на комп’ютерному жаргоні - і тих, хто далекий від віртуальних розваг. Зазвичай батьки дуже стримано й різко негативно ставляться до захоплень підлітків. А як на мене, - дарма. Відтак саме час сказати «слово на захист»!
Що зазвичай закидають Інтернет? На думку багатьох батьків і вчителів, «сидіння в Інтернеті» погано впливає на вихованість та моральність підлітків, призводить чи не до деградації молодого покоління, погано впливає на здоров’я…
Виступаючи у цьому дописі своєрідним «адвокатом Інтернету», я б хотів розібратися із усіма «обвинуваченнями» по черзі.
Почнімо, мабуть, з найпоширенішого: неякісна інформація псує смаки підлітків, знижує рівень моральності та вихованості… Але ж коли розібратися, причина не в засміченості Інтернєту «поганими» фільмами, текстами тощо, а у відсутністю відстані до цих медіа-продуктів, в такій собі інформаційній вседозволеності. Зі зникненням просторових меж, коли будь-яка інформація знаходиться на однаковій відстані, тобто фактично на нульовій відстані, постає проблема вибору. Однак легко потрапити і на освітній сайт чи сайт музею, і на сайт сумнівно-розважальний, набрав адресу у віконечку чи задав потрібні ключові слова на пошуковому сервісі, почекав кілька секунд - і от тобі, маєш те, що хотів… Виходить, мандрівки віртуальним простором не псують естетичних смаків, не знижують рівень духовності а тільки виявляють вже існуючі проблеми через необмежений вибір, через невміння цей вибір зробити! Отак. Здавалося б, таких нехитрих логічних висновків мав би дійти кожен, хто замислювався над новим захопленням молоді, але ж і досі інтер-нет-просторові закидають «аморальність». Згадаємо ж принагідно, що попит формує пропозицію - перш за все, і навряд чи навпаки. Тож саме попит на неякісні медіа-продукти призводить до того, що їх дедалі більшає…
Із іншого боку, нарікаючи на вплив нових комп’ютерних розваг, дорослі часом: забувають про ті неоціненні можливості, які дає їхнім дітям технічний розвиток. Творчість - безумовно: кожен користувач може висловити свою думку на форум де часто обговорюються серйозні проблеми, кожен може надіслати статтю чи ліцензію до так званих електронних змін, тоді як опублікувати свій допис у звичайній газеті для юного журналіста часто неабияка проблема. Спілкування - звісної так! Електронна пошта чи спеціальні програми дають змогу спілкуватися у «режимі реального часу» із друзями, що знаходяться за тисячі кілометрів від тебе. Сайти, де можуть опублікувати свої роботи художпики-початківці, фотографи, молоді письменники існують у віртуальному просторі у великій кількості. Вільний доступ до робіт чи висловлювань однодумців, вільний доступ до книжок та музики, можливість, не виходячи з дому, подивитись на колекції музеїі чи дізнатися більше про життя улюблених письменників…
Усі безмежні можливості та перспективи, включаючи, до речі, змогу дистанційного навчання мов, мають радувати не тільки молодих «мандрівників віртуальним простором», а й їхніх батьків.
Проблема шкідливого впливу Інтернєту зводиться фактично до проблеми невміння обирати, небажання засвоювати інформацію складнішу, ніж нові комп’ютерні ігри, «сенсаційні новини» з життя зірок чи беззмістовні онлайн-теревені»,
Мені все ж дуже хотілося б, аби людство визнало, що віртуальний простір , тільки засіб, такий собі інструмент, що, як і будь-який інший засіб, може бути; використаний як за для саморозвитку, так і на шкоду самому собі. Захоплення молоді Інтернетом, звісно, пов’язане з певними проблемами, але не з проблеми які мають вирішуватись через виховання відповідальності за свої слова і вмінні обирати корисне серед існуючого, а не через обмеження доступу до електронної інформації.
Таке моє слово на захист всесвітньої віртуальної мережі Інтернет.
|
