Напевне, народна медицина така ж давня як і людство. Це первісна людина мусила надавати собі медичну допомогу, і зовсім природньо, що вона шукала засоби лікування насамперед у світі рослин.
З виникненням землеробства і розвитком тваринництва розширюються пізнання про рослинний і тваринний світ: обробляючи шкіру, наші пращури відкрили для себе в'яжучі властивості дубової та вербової кори. Первісна емпірична народна медицина розвивалась під впливом практики, а спостереження над природою накопичувались та передавались усно наступним поколінням. Уже в період Київської Русі був сформований прошарок лікарів-волхвів, або ведунів, які широко використовували лікарські рослини, мінерали, сировину тваринного походження; рукописні травники того періоду дійшли до нас, із них ми черпаємо відомості про тогочасну медицину. Історія знає імена народних лікарів Київської Русі: дівиця Февронія, Дем'ян — Цілебник, Агапіт — «врач бездомний». У джерелах згадується ім'я Єфрема Переяславського, який відкрив у XII столітті в Переяславі Лічебницю, Григорія Премудрого, Іпата Цілебника та інших.
Паралельно з використанням трав у багатовіковому досвіді практикуються магічні способи зцілення, про що свідчать рукописні травники, лікарські порадники XVI—XVIII ст. та етнографічні робота ХІХ-ХХ ст.
Вербальну магію в народі використовували як один з необхідних компонентів лікування, дуже часто її поєднували з раціональними засобами. Досить поширеною була катартична (очищувальна) магія, спрямована на виведення хвороби з організму, його очищення. До катартичної досить близька контактна магія, яка полягала в безпосередньому контакті носія магічної сили з хворим, якому передавались позитивні можливості. Проте саме вербальна магія була найпопулярнішою.
Своїм корінням замовлення сягають первісних часів. За давніми уявленнями, замовляння втрачають силу, коли щось у них змінюється чи забувається. Саме завдяки цьому велика їх частинаі дійшла до нас у своїй первісній формі. У багатьох із них фігурують елементи дохристиянських вірувань, багато замовлянь поєднують язичеські та християнські елементи.
Ще один засіб лікування народної медицини — вода. Вона виконувала функцію очищення. Способами використання були купання, обмивання, качання по росі, умивання нею. Воду «наговорювали» для замовлення, «пристріту», «вроків», «виливання ляку» та ін.
Наш народ накопичив багатющі знання щодо народної валеології. Народна медицина вчить нас жити в гармонії із собою та природою, раціонально користуватись природними ліками.