В багатьох творах М.Коцюбинського відтворено образ природи. Це "Fata morgana" і "Дорогою ціною", "Андрій Соловейко" і "Ялинка", "Intermezzio" і "Маленький грішник", "Хо" і "Для загального добра".

Так, у повісті "Fata morgana", яка присвячена зображен­ню життя і боротьби селянства за землю і волю, особливу роль відіграють барви природи. Сумна картина дощової осені схожа на такий же невеселий настрій Андрія і Малан-ки, всіх заробітчан, що "йдуть та йдуть, чорні, похилені, мокрі, нещасні, немов каліки-журавлі, що відбились від сво­го ключа, немов осінній дощ." Ця безрадісна картина ніби завершує розкриття причин революції.

Радісному настроєві селянства в часи піднесення рево­люції співзвучний такий пейзаж: "Щоночі тепер пожежі. Як тільки смеркне і чорне небо щільно укриє землю, дале­кий обрій враз розцвітає червоним сяйвом і до самого ран­ня осінні хмари, наче троянди". Пригніченість бідняків у день куркульського самосуду, їхні почуття безвиході відтіняє картина холодної осені. Твір звучить оп­тимістично, незважаючи на поразку революції, пройнятий вірою в світле майбутнє трудящих. "Високо над землею тріпались зорі, наче в небесному акваріумі грали золоті рибки," — читаємо в кінці твору.

М.Коцюбинський продовжував традиції великого Кобза­ря — реалістично зображувати життя, показувати контраст між чудовою українською природою і злиднями трудящих, В оповіданні "Андрій Соловейко" письменник малює ук­раїнське село Босівку, що має "здалеку веселий вид". Ко­цюбинський всю свою увагу зосереджує на зображенні тяжкого життя селянства: "Ті зелені розкішні садки, ті ни­зенькі біленькі стіни закривають собою багато гірких сліз, тяжкої"нужди, багато безпросвітної темноти людської..."

В казці "Хо" письменник створив чудові пейзажні кар­тини, підпорядкувавши їх своєму ідейному задумові. Кар­тина сходу сонця, яке могутнім потоком вривається в ліс, що дрімає у передранішній тиші, відтіняє основну ідею твору — неминучість перемоги світла над темрявою, добра над злом. М.Коцюбинський вмів дуже майстерно викори­стовувати пейзажну деталь для розкриття ідейного змісту твору.

Природа в новелі "Intermezzo" бере безпосередню участь у розвитку сюжету, супроводжує ліричного героя, гармонує з його переживаннями і думками. Вона "лікує" митця, настроює струни його серця на сприйняття нових вражень суспільного життя, на нову боротьбу за щастя лю­дей. Картини природи служать утвердженню головної ідеї твору: втеча від життя у світ природи — це зрада інтересів трудящих.

В оповіданні "Ялинка" картини природи малюються крізь призму сприйняття Василька. Природа подається в рухові, змінах. Вона — це ті обставини, в яких відбуваються події, і психологічний супровід до переживань героя. Коли Василько тільки-но виїхав з дому, "повівав хо­лодний вітрець, ішов сніг"; пізно ввечері, коли заблудився, "йому стало холодно і страшно", "навкруги вила хуртови­на, бурхав холодний вітер та кружив снігом".

Вражають нас картини природи і в оповіданні "Маленький грішник". Пейзажі в творі несуть ідейну і компо­зиційну навантаженість. Сонячний день служить конт­растом до "душної, низенької хати, що по самі вікна влізла в землю", допомагає розкрити життєрадісний, веселий ха­рактер Дмитрика. Природа тут змальована через сприйнят­тя хлопчика. Цей опис допомагає глибше розкрити харак­тер Дмитрика. Він за якусь мить зміг охопити красу землі і неба, відгукнутися на неї своїм дитячим серцем.

В малюнках природи слово М.Коцюбинського світиться, грає різними барвами. 1 все ж в описах природи в оповіданні "Дорогою ціною" переважають чорні й червоні кольори. Обидві барви співзвучні переживанням героїв. Чорна — при зображенні мороку, осінньої ночі, червона — в картинах пожежі. Пожежу змальовано через уяву Со­ломії — відважної людини, що розуміє своє безсилля у бо­ротьбі зі страшною стихією. Пожежа в плавнях здавалась їй то червоними горами, то звіром-велетом, то вогняним морем. Тут природа виступає як діюча сила, що бере участь у розвитку сюжету.

Михайла Коцюбинського називали великим Сонцепок­лонником, визначним майстром живописання словом. Письменник глибоко знав і вивчав життя, був кровно зв'язаний з народом, рідною природою, вважав себе невід'ємною її частиною. Ось чому образ природи займає чільне місце в його творчості.