Іван Антонович Кочерга постійно шукав нові напрямки в своїй творчості. Він працював над драматичними поемами, історичними драмами, комедіями, водевілями. Він стояв на чолі драматичної поеми, особливостями якої є домінування внутрішнього конфлікту, реорганізація образів та осмислення вічних проблем. Його п’єса «Ярослав Мудрий» — це історична драматична поема романтичного плану. В її основу покладені реальні історичні факти. Кочерга змальовує епоху боротьби з внутрішніми та зовнішніми ворогами за єдність Київської Русі і її процвітання. Головною дійовою особою п’єси є князь Ярослав Мудрий. Разом із змалюванням історичних подій драматург передає увесь спектр політичної і громадської діяльності князя. Його дійсно можна назвати видатною історичною особою. Це була людина, яка поставила собі за мету з’єднати всі руські землі в єдину могутню державу, зробити цю державу процвітаючою. Це була нелегка справа, бо в ті часи було багато ворогів, як внутрішніх, так і зовнішніх. Дуже важко було з’єднати землі, які ворогували між собою. Також доводилося захищатися від печенігів, напади яких завдавали величезних фізичних і матеріальних втрат. Усвідомлюючи все це, Ярослав розумів, що людям потрібна сильна людина, яка поведе їх за собою, яка примусить їх забути про особисті інтереси і дбати про інтереси загальнодержавні. Мудрий лад Не насадити кроткими руками. Немов троянд і лілій пишний сад. Як дикий ліс мотиками, роками Державне поле треба корчувать. Щоб виросла на ньому благодать. Ярослав вже й так багато зробив для своєї держави. За це його народ і назвав Мудрим. На жаліючи самого себе, він боронив кордони Київської Русі. Своєю діяльністю він значно збільшив авторитет Києва в світі. Бо крепок князь і власть його міцна, Бо Ярослав залізними полками Всім ворогам дороги заградив, І божий мир, як сонце над полями Над Києвом і Руссю заяснів. Ще однією його великою заслугою перед батьківщиною є перша на Русі збірка законів «Руська правда». Прославлений за це навіки ти, Що мудрий суд і громадянське право Ти записав у книзі Ярослава І «Руську правду» людям дарував, Щоб мир і труд в народі панував. Ярослав пройнятий щирою любов’ю до культури та освіти: І добрій книзі більше я радію, Ніж золоту в коморі. Перебуваючи на найвищій державній посаді, він не відцурався від свого народу. З усіх небесних благ Найвищим благом кров я цю вважаю, Що є з народом вірний мій зв’язок. Звичайно, у князюванні Ярослава було багато помилок, бо він є звичайною людиною. Лилася кров братів — новогородців, Яку забув так скоро Ярослав… Він сам розуміє свої помилки і не намагається їх приховати: Береться мудрість на із заповітів, А із шукань і помилок гірких. Ці спогади про минуле не дають йому спокою і в годину смутку він починає сумніватися в тому, чи все правильно зробив, чи не забагато жертв було заради його мети. Але всі ці думки він відкидає геть. Ні брехня! Здолав Я ворогів не для своєї слави, А щоб з’єднати Руськую державу І запровести спокій на землі. Ця ситуація змальовує князя як справді сильну і вольову людину. Коли на Київ вкотре пішла орда печенігів, Ярослав сміливо йде у бій разом з іншими воїнами. Що ж, бій — так бій! Скликати зараз рать! Не в перший раз нам ворога стрічать. Військо печенігів було того разу остаточно знищене під Києвом, і це теж є великою заслугою Ярослава перед державою і народом. Водночас Ярослав Мудрий — це лагідний та ніжний батько. Він дуже турбується про свою доньку Єлізавету, яку віддав заміж за варяга Гароль-да в Норвегію. І ці турботи не були безпідставними: Єлізавета, сумуючи за Києвом, гине на чужині. Це завдає Ярославові великого болю. Отже, Ярослав Мудрий — дуже суперечлива особистість. У ньому поєднуються такі несхожі між собою риси як честолюбство і любов до культури та освіти, великодушність і лукавство, щедрість і скупість. І двох царів жига пече: Як цар Давид, люблю я мирні гуслі, Як цар Саул, вражаю їх мечем! Діяльність Ярослава Мудрого як політика була спрямована на побудування миру і спокою на Русі, що було так важливо в ті часи. Вищою цінністю для нього були «мирний труд і щастя в мирнім домі». Звичайно, не все, що він робив, було правильним, адже в нього було багато ворогів, які заважали його діяльності, та й нелегко було стояти на чолі такої величезної держави. Позитивно чи негативно вплинув Ярослав на подальший розвиток її історії — це залишимо історикам. Незаперечним є те, що Ярослав Мудрий був справжнім патріотом своєї батьківщини і зробив все, що було в його силах, для неї. Проблеми, які порушив Іван Кочерга в цьому творі актуальні і для наших часів. Отже, непогано було б і нашим політикам звернути увагу на діяльність князя Ярослава, бо народ, який не пам’ятає свого минулого, не має майбутнього. П’єса «Ярослав Мудрий» — разом із зображенням історичних подій — осмислює загальнолюдські цінності. Цей твір можна назвати одним із найкращих творів української літератури ХХ століття. |
