Творці слов'янської азбуки народилися в македонському місті Солуні (сучасне Салоніки). їхній батько був болгарин, мати — гречанка. У сім'ї росло семеро дітей. Костянтин був наймолодшим (827—869), пізніше прийняв ім'я Кирило. Михаїл (820—885) — у чернецтві Мефодій. Брати отримали блискучу освіту.
Князь Ростислав, що очолював Велико-Моравське князівство, звернувся до візантійського імператора Михаїла - з проханням: прислати вчителів, які знають слов'янську мову, щоб його народові переклали Святе Письмо.
З цією місією поїхали до Моравії Кирило і Мефодій, причому вони повезли з собою церковні книги, перекладені слов'янською мовою: Євангеліє, Псалтир, Апостол та інші. їхні учні переписували ці книги.
Становлення слов'янської писемності було нелегким. 863 рік вважається офіційною датою створення слов'янської писемності.
Як відомо, пам'ятками засвідчені дві азбуки: кирилиця і глаголиця. Дехто з учених вважає глаголицю давнішою.
Форма кирилиці нагадує грецьке уставне письмо. Спосіб написання букви кирилиці простіший. Глаголиця відрізняється від неї ріш складним накресленням знаків. Очевидно, цим пояснюється те, що глаголиця була витіснена кирилицею.
Заслуга Кирила і Мефодія в історії культури велика: по-перше, Кирило у 863 році розробив першу впорядковану слов'янську азбуку і цим поклав початок розвиткові слов'янської письменності; по-друге, Кирило і Мефодій переклали з грецької мови багато книг, що стало початком формування старослов'янської літературної мови, по-третє, Кирило і Мефодій протягом багатьох років провели серед західних і північних слов'ян і сприяли поширенню грамотності серед цих народів.
Крім того, Кирило і Мефодій вели безперервну боротьбу проти спроб німецько-католицького духовенства заборонити слов'янські книги.
Справа, якій присвятили своє життя Кирило і Мефодій, була недаремною. І найкращий доказ цього — вдячність нащадків.