Я впевнена, що будь-яка людина, яка почула або прочитала десь,
що в якому-небудь морі плаває велика нафтова пляма, подумає: «А мені
яке діло? І так турбот повно!» Ця ж людина вихідного дня йде зі своєю
родиною до лісу — відпочити на природі. Йдучи, залишає після себе купу
сміття і непотушене багаття. Ну то й що? Адже до величезної кількості
нафти в морі їй немає ніякого діла...
Про те, що наша планета переживає екологічну кризу, я,
звичайно, чула. Хоча, як і більшість людей, не замислювалася над цим.
Вирубують ліси? Ну то й що? Адже те, що видно з мого вікна, не зріділо!
Забруднюються ріки? Я плаваю в басейні і п'ю мінеральну воду.
Винищуються тварини? А мій кіт Маркіз живий-здоровий.
Якось, відпочиваючи влітку на дачі, я пішла викупатися в
ставку — басейнів у нас у селищі немає. Ледве ввійшла у воду, як
відчула сильний біль у ступні правої ноги. Вилізла на берег і оглянула
ногу. Ну, так і є, чимось порізалася. Я кульгала кілька днів і думала:
«Ну хто кинув у воду іржаву залізяку? Кому таке спало на думку?» Потім
зрозуміла, що таке спало на думку такій самій людині, як і я. Людині,
котра вважала, ніби екологія — це щось таке, що її не стосується.
Виходить, що стосується всіх.
Чому ми не звертаємо уваги на те, що діється навколо нас?
Чому не рятуємо власний «будинок» — нашу Землю? Чому не шануємо
природу, яка береже нас? Хоча, звичайно, зараз багато говорять про
необхідність оберігати і захищати навколишнє середовище. Чи не пізно?
Хочеться вірити, що ні.
Іноді мені здається, що апокаліпсис все-таки може гримнути —
ми самі знищимо нашу планету. Не комета, не землетрус і не глобальне
потепління, а ми — люди. Кимось керує спрага наживи, хтось просто
сповідує філософію «пофігізму». Намагаються щось зробити «зелені», але
їм мало поки що вдається.
Я розумію, усі заводи з їхніми трубами, що димлять, не
зупиниш, кількість автомобілів з їхніми вихлопними газами не зменшиш.
Але якщо кожний буде хоча б кидати банки від «кока-коли» і палички від
морозива в урни, не залишати в лісі купи сміття після пікніка, ретельно
загасить багаття — це вже буде добре.
|
