Подорожувати по Росії можна не тільки вшир, але й углиб. Росія велика не тільки по території, займаної їй, але й по глибині й розмаїтості почуттів, настроїв, характерів і взаємин. Якщо взяти літературу, то я не зустрів у жодній іншій країні такого достатку письменників, добутків, тим більше таких, у яких автор пише про свою Батьківщину. У них відчувається більша сила й любов до Батьківщини. У поезії жоден стих так не відобразить красу Батьківщини й любов до неї, як росіянин. Любов до Батьківщини виражається’ через любов до свого народу, природі. Російські письменники найбільш читаеми у світі; і в наших школах величезна увага приділяється саме російськійлітературі.

Росія із селами, церквами, полями, ріками й лісами - саме про цю Росію мріють більшість російських письменників. Росія з більшими духовними цінностями й традиціями. Наші літописці зберегли історію Росії до наших днів. День у будинках починається й кінчається молитвою. До роботи відношення з повагою. Любов до землі й до Батьківщини допомагала росіянином відстоювати своя батьківщина в боротьбі із завойовниками. Але тільки росіяни могли перебувати довго в кріпак і просто залежно від своїх панів; тут вони показують смиренність. Дійсно, Росія - країна протилежностей, і в той же час тут усе зв’язано й закономірно. Росія - країна багатств матеріальних і духовних, і в інших країнах великий попит на цінності. Зараз дуже часто можна почути, як нелегально вивозяться за кордон картини, ікони, церковні приналежності й предмети побуту, культури росіянці. Росія - це третя культура, вона перебуває між Сходом і Заходом, поєднує в собі ці культури й створює нову. У Росії, на відміну від інших країн, велике значення мають духовні цінності, і вони переважають над матеріальними. Цим пояснюється багатство в оздобленні церков, святих місць і всього того, що тісно пов’язане з духовністю. Росія також поєднує духовності західних і східних религий. Але зараз духовний потенціал, накопичений нашими предками, починає виснажуватися. Що ж губить колишню Росію, чому міняється відношення росіян до своїх духовних цінностей? Із соціальних причин - це різкі зміни в сімнадцятому році XX століття. Після цього часу йшов тривалий і глибокий процес викорінювання релігії і як забобонів, пов’язаних з нематеріальним, і як духовних цінностей, відображених у заповідях Біблії,  і як духовних православних традицій.

Початок дев’яностих років. Починається усвідомлення часу застою. Росія починає називатися Росією, іде зміна політичного ладу, культури. «Допомога» приносить Захід і Америка. З’явилася воля всього. Відкриваються багато церков, і величезні потоки людей заюшили туди. Люди відвідують церкви, хрестяться. Що ж, відбувся духовний перелом більшості, развеяние сімдесятирічних туманів у релігії. Не зовсім. Люди зовні намагаються показати це. Рівень духовності не тільки не підвищився, але він понизився за цей короткий проміжок часу від 1991 року до нинішнього часу. Церква перетворилася з будинку Божия, духовного пристановища людей, у торговельний намет церковними приналежностями й просто речами, пов’язаними з культурою. Який же тут підйом духовності, якщо в Біблії говориться, що церква не повинна перетворюватися в торговельну крамницю, що любов і віра в духовне не повинні проявлятися через любов у матеріальні речі. Бог усередині нас - так само говорить Біблія. Людині навіть не обов’язково ходити в церкву, якщо він розвинений духовно. Зараз по телевізорі можна побачити співаків, металістів і тому подібних, які не тільки пісень, але всім своїм видом показують себе не із кращої сторони, хоча, може бути, ця сторона в них і є краща. На груди в них висять більші золоті й срібні хрестики, і вони смикаються разом з ними. Хіба тут можна говорити про духовність? Але, я думаю, цей сплеск «показухи» умре незабаром. Зараз усе більше люди усвідомлюють що відбувається й дійсно стають ближче до колишніх цінностей. Допомога й вплив Заходу й США, з одного боку, допомагають, з іншого боку - розбещують нас. Фільми, мультфільми їх несуть більшу підсвідому агресію; новітня техніка, предмети побуту - все це добре в міру, а відбувається залежність людей від усього цього. Це веде до зниження духовного рівня й руйнуванню духовних структур.

Останнім часом почастішали хвороби людей. Чому? Зараз у результаті вдосконалення техніки з’являється нові медичні апаратури. Великий розвиток науки, збільшення знань, усе більше методів лікування хвороб. Але стан суспільства не поліпшується. Раніше адже було менше хвороб. Хвороби виникають у результаті духовного розпаду суспільства. Вилікувавшись духовно, можна вилікуватися фізично. Але це не виходить, що всі лиха пов’язані з ростом науки. Повинне відбуватися об’єднання двох протилежностей: науки й релігії, матеріалістичних поглядів і ідеалізованих; і культура повинна бути нерозривно пов’язана із цивілізацією.

Ріст цивілізації обумовлений війнами, тому що в результаті війн виникають нові пристосування й росте наука. Закономірності розпаду цивілізації у зв’язку зі збільшенням їхньої моці можна простежити ще з легенди про Атлантиду, потім антична Греція, Римська імперія й т, буд. Зі збільшенням «культури» відбувається притягання й залежність людей від матеріального.

Із усього сказаного підходимо до висновку. Росія в першу чергу країна духовних цінностей, що показує її культура в теперішньому змісті цього слова, а виходить, звідси повинне піти візнародження цивілізації, тому що суспільство, вилікувавшись духовно, вилікується фізично.

Росія ще живе, Росія первісна, де збережені цінності духовні - це в основному села в глибинці. Тут малими темпами розвивається цивілізація, але зберігається й збільшується духовний потенціал. Дійсно, для підвищення цивілізації небажано користуватися знаннями, придбаними іншими, більше високими цивілізаціями, тому що підвищення рівня знань без підвищення духовності й культури веде до розладу між ними й загибелі цивілізації. Отриманими, але не усвідомленими знаннями варто розпоряджатися обережно. У світі йде постійне відновлення цивілізацій через причини, показаних вище, і роль відновлення нашої цивілізації взяла на себе Росія з більшим духовним потенціалом.