Жорстокий імператор Римської імперії Клавдій втягнув державу у безліч кривавих та безглуздих війн. Римські юнаки та чоловіки не хотіли брати участь у цих військових компаніях, хоча й були патріотами: вони готові були захищати свою вітчизну ціною життя, але ж походи Клавдія були суто завойовницькими, до того ж часто заздалегідь була зрозуміла їх поразка. Імператор вирішив, що брати участь у війні чоловікам заважають їхні жінки, і тоді Клавдій заборонив одружувати молоді пари. Проте священик Валентин таємно вінчав закоханих, за що й був ув’язнений та страчений. Перебуваючи у в’язниці, Валентин покохав дочку тюремника. У день своєї страти - 14 лютого - він залишив дівчині прощального листа.

Згодом Валентина було канонізовано, а 14 лютого проголошено Днем Святого Валентина, покровителя усіх закоханих. Коли я дізнався історію цього свята, мене схвилювала доля Святого Валентина. Тоді я подумав, що цей день необхідно святкувати не тільки як день усіх закоханих, а і як день пам’яті такої щирої, мужньої та благородної людини. Святкування Дня Святого Валентина все більше входить у коло традиційних свят. У різних країнах його святкують по-різному. Проте існують спільні риси. Так, заведено дарувати одне одному невеличкі листівки з освідченнями, які називаються валентинками. Прототипом першої валентинки став лист до дочки тюремника, написаний Святим Валентином у день страти. Закохані дарують одне одному солодощі, іграшки, квіти.

На мою думку, незважаючи на ставлення людини до різноманітних нововведень, День усіх закоханих може стати прекрасною нагодою приділити близьким більше уваги, висловити свої почуття. У середині лютого, коли всі так втомилися від зими, це свято допомагає створити справжній весняний настрій, а можливо, і наблизити прихід довгоочікуваної весни…