Після цього уроку учні зможуть:
• пояснювати, якою була національна політика російського царизму щодо України, особливості розглядуваного етапу українського визвольного руху;
• характеризувати культурно освітню діяльність громад наприкінці 50—на початку 60-х років XIX ст.;
• самостійно опрацьовувати історичні документи, зіставляти інформацію з різних джерел, складати таблиці й схеми.
Тип уроку :урок засвоєння нових знань.
Обладнання: карта «Громади 60-—90-х pp.», портрети В.Актоновича, М.Костомарова, Т.Шевченка.
ХІД УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Епіграфом нашого уроку стануть слова видатного історика Ісидора Нагаєвського: «Діла одиниць є цеглинками в будові живого організму націй, що завершується національним храмом, ім'я якому «рідна держава».
Вдумайтесь у ці слова. Саме завдяки отим цеглинкам 24 серпня 1991 р. була проголошена незалежність нашої України. В Акті проголошення незалежності
України говориться: «Продовжуючи багатовікову традицію...»
То якою ж була ця багатовікова традиція державотворення — кривавою чи безкровною, організованою чи стихійною, культурно-просвітницькою чи революційно-радикальною?
Проблемне завдання уроку: поміркувати і висловити своє судження про те, яким був внесок «хлопоманів» І громад II пол. XIX ст. у пробудження національної свідомості українців.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Запитання учням
• Чи мала Україна в І пол. XIX ст. свою державність?
• Якими термінами ви охарактеризували б характер національної політики російського самодержавства?
(Антинародна, русифікаторська, шовіністична, репресивна, колонізаторська.)
• Що таке національна ідея? Який би ви побудували ланцюжок історичних подій, щоб показати процес її розвитку в Україні у І пол. XIX ст.?
(Діяльність української козацької старшини — новгород-сіверський гурток — масони — декабристи — Кирило-Мефодіївське товариство.)
III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ План уроку
1. Національна політика російського царизму щодо України.
2. Діяльність гуртка «хлопоманів».
3. Виникнення громад та їхня діяльність.
Учитель. Отже, ми починаємо вивчати події II половини XIX ст. Як ви гадаєте, чи змінилася політика царизму відносно українського народу в цей період? Чи став можливим розвиток національної самосвідомості? Щоб дати відповіді на ці запитання, виконаємо лабораторно-практичні роботи в групах відповідно до плану уроку.
Виберіть координаторів груп і визначтесь щодо того, над яким питанням ви б хотіли працювати.
На роботу відводиться 8 хв.
Завдання групам
І група
Національна політика російського царизму щодо України в II пол. XIX ст.
1. Які були основні напрямки наступу російського уряду на українську культуру? В чому причини такої політики? Обґрунтуйте свою думку.
(Мета такої політики перешкодити українському рухові перетворитися на масовий.)
2. Визначте спрямованість заборонних актів царського уряду. Чому така політика починається з 1863 року. (Активізація культурно-просвітницького руху, польське повстання 1863 р.)
Чому реформи були половинчастими?
Клас заповнює таблицю
«Наступ російського царизму на українську культуру»
Рік |
Зміст заходу |
12 червня 1862 р. |
Закриття недільних шкіл |
20 червня 1863 р. |
Валуєвський циркуляр - заборона видання релігійної та навчальної літератури українською мовою |
Яким шляхом могла розвиватися культура за таких умов?
(Напівлегальна наукова, видавнича просвітницька діяльність інтелігенції, закордонна діяльність. Розкол у русі (ті, кого не влаштовувала культурно-освітня діяльність).)
Інші групи ставлять запитання до І групи.
II група
Діяльність «хлопоманів»
Запитання учням
Хто такі хлопомани? Які їхні цілі?
Які форми діяльності вони обрали?
Погляди «хлопоманів» (складання структурно-логічної схеми).
Якою була реакція правлячих кіл на їхню діяльність? В.Антонович «Моя сповідь». Запитання до документу
1. Що примусило В.Антоновича та його товаришів зблизитись із селянством?
2. Що, на думку В.Антоновича, необхідна зробити для пробудження національної свідомості?
- Чи правильно вчинив Антонович? Можливо, треба було обрати інший шлях?
III група
Громадівський рух в 60-х pp. XIXст.
1. Початок громадівського руху.
2. Цілі і форми діяльності громадівців. Складання схем
Запитання учням
• Чому громадівці не ставили за мету боротьбу за державну незалежність України?
• Як би ви боролися за українське національне відродження, яку течію обрали б? Чому? Складіть свою програму дій.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ Розв'язання проблемного завдання уроку
«Хлопомани» і громадівці II пол. XIXст. вирізнялися вірою в можливість втілити українську ідею на демократичному ґрунті, любов'ю до України, повагою до українського народу, гордістю за духовне багатство рідної культури, їхня діяльність заклала основу для побудови сучасної української незалежної держави.
V.Домашнє завдання: відповідний параграф підручника, за яким працює вчитель.
|