Мета: поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про безособове речення, спосо­би вираження в ньому головного члена; розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати без­особові речення, у яких головний член має різні способи морфологічного вираження, формувати вміння визнача­ти стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовлен­нєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховува­ти вміння бачити прекрасне у природі й житті людей.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні безособові як синтаксичні синоніми.

Текст (риторичний аспект): безособові речення як виражальний за­сіб у художніх творах.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Творче спостереження з елементами аналізу

► Прочитати текст. Визначити його стильову й типологічну будову. Знайти односкладні речення, у яких дія або стан мислиться не­залежно від діяча.

Надворі тихо, аж мертво. Місяць високо піднявся на небо. Золо­та, широка та довга смуга все ворушилася. Мені здавалося, що з того золотого плеса от-от виринуть якісь фантастичні привиддя або зеле­ноокі русалки. З чорного боку неначе вискочила здорова рання зірка й застрягла в небі над чорною смугою в імлі. Уже починало зоріти. Зірка ніби потягла за собою з бору рожевий тонесенький та прозо­рий серпанок. Вона замиготіла ніби сріблом та діамантами. Повний місяць висів серед неба й лив жовтий золотистий світ. З правого бе­рега гори наближалися до Дніпра. їх було видно виразно, як удень. Було видно вузькі долини з садками, з білими хатами. Тихо на горах. Мертво в балках та долинах. Ніде ні звука! Не чу­ти навіть найменшого шелесту. Як гарно! То була дивна, пишна ніч... (За І. Нечуем-Левицьким).

► Зробити висновок про стилістичну роль безособових речень у мов­ленні.

Методичний коментар. Вельми доречні безособові речення в ху­дожніх описах природи та переживань людини, коли вона залишаєть­ся віч-на-віч із природою. За допомогою таких речень відтворюється напружений душевний стан персонажа чи автора.

Робота з теоретичним матеріалом (опрацювання опорної схеми)

Головний член безособового речення виражає

Повідомлення

про стани і процеси в на­вколишньому середовищі

Переживання, настрої й фі­зичні відчуття людини, її вну­трішній стан

Природні яви­ща, фізичні процеси

Бажання/не­бажання

Дослідження-характеристика

► Записати безособові речення. Виділити в них головний член. Ви­значити, що вони виражають.

1. У малиннику тихо (М. Коцюбинський). 2. Так сумно стало на душі (М. Коцюбинський). 3. Усіх покарано цією зимою (М. Коцюбинський). 4. Зробилося так легко, так радісно (М. Коцюбинський). 5. Петрові пе­рехопило дух (Б. Грінченко). 6. Унизу вищало, гуло, скреготало гальма­ми (К. Мотрич). 7. І дня не минуло (В. Сухомлинський). 8. Не хочеться спускатись униз. Хочеться ще далі, на той бік, у снігову вершину гори (В. Винниченко). 9. Як хороше тут! (П. Наніїв). 10. Йому захотілося ство­рити щось неповторне, казкове, не бачене у світі диво (П. Наніїв).

Кодовий диктант

► Прочитати безособові речення. Знайти в них головний член. Циф­рами позначити спосіб його морфологічного вираження:

1 — безособове дієслово;

2 — особове дієслово в безособовому значенні;

3 — прислівник (слово категорії стану);

4 — безособова форма на -но, -то;

5 — інфінітив.

1. Мені щемко, так щемко на душі (О. Гученко). 2. Не можна звик­нути до неволі (О. Іваненко). 3. Треба було поспішати (О. Іваненко). 4. Чернетку, звісно, зроблено раніше (М. Шудря). 5. У такі дні особ­ливо мріялося про Україну (М Шудря). 6. І тоді хочеться жити, пра­цювати, творити... (М. Шудря). 7. Офорт «Зі свічкою» виконано у стилі Рембрандта (М. Шудря). 8. За хвилину було складено царський указ (С. Плачинда). 9. Чого йому так приємно? (7. Сенченко). 10. Світ бу­ло пройдено (7. Сенченко). 11. Пахло водяними лілеями (7>. Харчук). 12. Йому стало байдуже (7. Сенченко). 13. Перший раз отак свиснуло (А. Дімаров). 14. Не ненавидіти місто, а здобути (В. Підмогильний). 15. Від бруківки потягувало холодком (Б. Харчук). 16. У вухах якось дзвенить. 17. Нам пощастило (Б. Грінченко).

IV. Виконання системи практичних завдань проблемно-пошукового характеру

Дослідження-зіставлення

► Дослідити, у яких реченнях виділені дієслова виконують роль при­судка, а в яких — роль головного члена безособового речення.

1. Тут, на околиці селища, під шатром старезних ясенів, нутрувало колись джерело (В. Гей). У мальовничому урочищі Карпівці, що поблизу Умані, буяло зеленню (П. Наніїв).

2. Пахне м'ятою і свіжо спеченим хлібом (С. Плачинда). Біліє проти сонця стіна самотньої хатинки (В. Винниченко).

3. Польова доріжка Сіріє поміж стернями (О. Гончар). Знадвору у від­криту кватирку тягне паленою щетиною (К. Лубенець).

4. У долині вечоріло (Б. Харчук). Густо і темно хмарувало купами не­схитне верхів'я (Б. Харчук).

► З'ясувати, у яких безособових реченнях головний член виражений безособовим дієсловом, а в яких — особовим дієсловом у значен­ні безособового.

Творче конструювання

► 3 поданими особовими дієсловами скласти пари речень: а) двосклад­не; б) односкладне безособове. Підкреслити граматичні основи. Пахне, затихло, шумить.

Лінгвістичний експеримент

► Утворити за зразком безособові речення, трансформувавши подані синтаксичні конструкції. Указати на спосіб вираження головного члена.

Зразок. Трипільці відтворили досконалий тип української печі (В. Таїк). — Трипільцями відтворено досконалий тип української печі.

1. Володимира Вернадського назвали громадянином Усесвіту.

2. Своїми відкриттями В. Вернадський істотно збагатив сучасну науку.

3. В. Вернадський створив комісію з вивчення природних сил України і наукову школу з біогеохімії. 4. У найтяжчі для України роки (жов­тень 1917 — березень 1921) В. Вернадський зробив дуже багато (С. Ко­вальчук).

► Дослідити, чи змінюється зміст речень при їх трансформації.

Дослідження-відновлення

► Відновити безособові речення, уживаючи слова, що в дужках, у відповідній формі. Указати на значення, що виражає головний член у цих реченнях.

1. (Порушити) всі звичаї (П. Загребельний). 2. Мені (ставати) мо­торошно (Ю. Збанацький). 3. Од того поблажливо-зверхнього дотику його бридливо (пересмикнути) і (підняти) (В. Дрозд). 4. Темно-зеленим хвилям (не бути) кінця-краю (В. Дрозд). 5. (Повести) мене на стежку у чорнобривцях (М. Красуцький). 6. (Знудити) (М. Красуцький). 7. Хо­лодом (війнути) (Б. Антоненко-Давидович).

► Проаналізувати відновлені безособові речення. Дослідити, яке ре­чення є «зайвим». Свій вибір обґрунтувати.

V. Узагальнення й систематизація вивченого на уроці

Лінгвостилістичний аналіз висловлювання з елементами вибіркової роботи

► Прочитати текст. Довести, що він належить до роздуму. Що вира­жає заголовок: тему чи основну думку? Яку функцію виконують у ньому односкладні речення?

ВИСОКИЙ ОДПОЧИНОК ДЛЯ ДУШІ

Далі летимо. Тихо в повітрі. Дніпро далеко внизу в'ється тонень­кою примхливою мережею. Часом я бачу майже все його дно. Милу­юся ним. Знову пливуть чередою міста і села піді мною. Легка хмар­ність. Усе в ніжній пастелі.

Я щасливий. Мені так радісно дивитися на землю, на ріку, на весь мій світ. Сього польоту я ніколи не забуду. Десь пробивається сонце й освітлює землю зелену. Заблищали хати назустріч його промінню, і світ унизу ще більше засяяв. А зелень озима! Якими килимами про­слалася навколо сіл! Набираємо висоту. Праворуч міст унизу. Кремен­чук чи Черкаси? Ідемо вгору... Ось знову освітилася земля піді мною. Ще зроду не бачили такої краси.

Он Канів і Тарасова гора... Тоне земля в білих хмарах. Світлішає. Ми за хмарами. Весело. Велично. Почуття космічного і гордість за лю­дину оповили мене. Линемо в сонячнім світі. Мені трошечки жаль землі. Уже не почуваю під собою ні Київщини, ані Полтавщини. Спо­кій! Ясність... Високий одпочинок для душі (О. Довженко).

2. Написати твір-мініатюру на тему «Наодинці з природою», вико­ристовуючи безособові речення.