Мета: ознайомити учнів з основними випадками чергування голосних у коренях дієслів; поглибити знання про чергуван­ня [о]-[а], [е]-[і], [е]-[и], навчити правильно їх перевіря­ти за допомогою правил; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити слова з поданою орфограмою в текстах; розвивати творчі вміння використання слів з ненаголошеними голосними у дієсловах при побудові власних ви­словлювань; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти розвиткові естетичних смаків природних надбань, спонукати до охорони і при­множення природи рідного краю.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним

Дбати про природу повинна не тільки держава, а й кожна людина.

Дорослі й діти мають берегти природу там, де вони живуть, працюють і відпочивають. Що б ти не робив, спочатку подумай, чи не зашкодиш цим природі...

З підручника

III. Генералізація знань (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)

Творче спостереження над мовним матеріалом

► Розглянути таблицю. Які чергування голосних можуть відбуватися у дієсловах? Сформулювати правила чергування і навести приклади. Доповнити ряд прикладів власними.

Коментар учителя. При зміні слів та творенні нових слів голосні зву­ки можуть замінювати один одного, тобто чергуватися. Так утворюються різні варіанти одного й того ж кореня.

Буква а пишеться в коренях дієслів перед наголошеним суфіксом -а- (-я-): скочити — скакати. Буква і пишеться в коренях дієслів перед наголошеним суфіксом -а- (-я-): вимітати, згрібати. В окремих сло­вах вимовляється звук [і] і пишеться буква і також перед суфіксом -ува-(-юва-): викоренити — викорінювати. У деяких дієслівних формах звук [е] випадає і чергується зі звуком [и]: терти — тру — витирати. Буква и пишеться в префіксальних дієсловах після букв, що позначають при­голосні звуки перед [р], [л] і наголошеним суфіксом -а- (-я-): беру — зби­рати, стелити — застилати.

Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Колективна робота над текстом

► Прослухати текст. Дібрати інший заголовок. Визначити основну дум­ку. До якого типу мовлення цей текст належить? Довести своє твер­дження.

КВІТНЕВА ЛАСТІВКА ДЕНЬ ПОЧИНАЄ, А СОЛОВЕЙ КІНЧАЄ

Якщо березень весну, наче наречену, лишень приводить у гості, то квітень її зустрічає як повноправну господиню: кланяється їй низь­ко, стелить шовковий килим під ноги, заплітає довгу косу, прикрашаю­чи її щедро барвистими квітами.

Четвертий місяць року в давнину в Україні йменувався березнем. Лише у XVI столітті в літературній мові з'явилося сучасне означення «квітень». Але найактивніше почала вживатися ця назва лише на почат­ку XX століття, а попередня з часом відмирала.

Письменники послуговувалися переважно словом «апріль» од ла­тинського «апріліє», чи ще давнішого «апрілюм» або «апрікус», себто «сонячний». Одначе найпершою давньоруською назвою, як засвідчують історичні джерела, був «цвєтєнь». Подібні паралелі є і в інших слов'ян­ських народів. У болгар — «цветник», чехів, словаків — «кветень», по­ляків — «квєцєнь», сербохорватів — «цвьотань». У білоруській мові за­кріпилася назва «красавік».

У різних регіонах України користувалися діалектними накличками. У західних областях в активному вжиткові був «квітень», на Поліссі — «краснець». Зустрічаються й інші — «лукавець», «снігогін», «дзюрчаль-ник», «водолій» тощо. А є в народі ще не менш цікава накличка — «ле-лечник». Ви, напевно, здогадалися: мова йде про найшанованішу в нашого народу птицю — лелеку, яка долаючи далекі відстані, прино­сить на своїх крилах весну. Недарма в народі кажуть: «У квітні прилетів лелека — весну приніс він нам здалека» (За В. Скуратівським).

► Вибрати з тексту спільнокореневі слова до дієслів клонитися, засти­лати, плести, вмерти, літати. Утворити від них пари. Підкреслити голосні, що чергуються, виділити корені. В одному слові з кожної пари позначити суфікс і наголос.

► Пояснити лексичне значення слова накличка. У разі потреби звер­нутися до тлумачного словника.

Прочитати народні прикмети. Які з них вам відомі?

► 1) У березні поскачи, а в квітні пограй, то дідька восени пектимеш ко­ровай. 2) Квітень-переплітень, бо переплітає трохи зими, а трохи літа. 3) У квітні ластівки літають — ясну годину обіцяють. 4) У квітні ран­ковий туман котиться низом — травень сонячний буде. 5) Туман сте­литься по воді — на ясну погоду, піднімається вгору — на сумну негоду.

6) У квітні галки сідають на верхів'я дерев — до тепла, а всередині збираються — на мороз.

► Виписати слова, в яких відбувається чергування. Дібрати до кожно­го спільнокореневе слово. З'ясувати вид чергування.

Зразок. Схопити — хапати ([о] — [а]).

Творчі завдання

► 1. Прочитати слова каток (ковзанка), коток (пристрій); богатир (си­лач), багатир (багач). Пояснити їх значення. Запам'ятати написан­ня.

► Усно скласти речення із цими словами.

2. Які квітневі свята ви знаєте? Коли і як вони святкуються? Прочи­тати речення і розказати про ці свята своєму товаришу.

1) На Хризанта (1 квітня) люди спостерігали: якщо вода витікає шумливо, то повинні бути густі трави, а тихо — кволі. 2) Із особли­вою пошаною українці ставилися до Благовіщення (7 квітня). У цей день не працювали, навіть коси не плели. Існує повір'я: «На Благові­щення птиця гнізда не в'є». 3) На Радіона (21 квітня) вилазить із зем­лі всяке гаддя, але його не можна зачіпати, бо «Хто побачить гадюку і вб'є, той три дні буде плакати». 4) На Зосима (30 квітня), захисника бджіл, пасічники тричі обходили пасіки зі страсною свічкою і святою водою, скроплювали нею всі вулики, що берегло бджіл від напасників (За В. Скуратівським).

► Змінити виділені слова так, щоб у них відбулося чергування. Про­стежити умови цих чергувань.

Пояснювальне письмо

► Списати слова, вставляючи пропущені букви. Позначити орфогра­ми. Усно пояснити вибір написання.

Допом..гати, розпл..тати, відм..рати, підб..рати, вит..кати, вим..гати, вх..пити, ск..чити, зач..пати, вим..сти, застр..лити, відб..ріть, підп..рати.

V. Систематизація й узагальнення знань

VI. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього став­лення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час повторення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяль­ності.

VII. Домашнє завдання

Скласти діалог з товаришем про квітень (5—6 реплік), використо­вуючи по одному слову з кожної поданої пари слів. Пояснити правила чергування голосних звуків у дієсловах.

Берегти — зберігати, гребти — загрібати, плести — заплітати, про­стерти — простирати, шептати — нашіптувати, текти — протікати.