Мета:
поглибити знання учнів про чергування голосних, зокрема [о],
[е] з [і]; навчити правильно їх перевіряти за допомогою правил; формувати
загальнопізнавальні вміння знаходити слова з поданою орфограмою в текстах;
розвивати творчі вміння використання слів з поданими голосними при побудові
власних висловлювань; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного
матеріалу виховувати повагу до звичаїв і традицій свого народу.
Внутрішньопредметні
зв'язки:
Лексикологія
і фразеологія: засвоєння нових слів.
Культура
мовлення і стилістика: засвоєння складних випадків слововживання.
Тип
уроку: урок осмислення нових знань, формування практичних умінь і навичок на
основі набутих знань.
ХIД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її
учнями. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним
В
усіх народів існує повір'я, що той, хто забув звичаї і свята своїх батьків,
карається людьми і Богом...
За
О. Воропаєм
III. Мотивація
навчальної діяльності
Генералізація
знань (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на
уроці)
Творче
спостереження над мовним матеріалом
►Проаналізувати народні повір'я. Що лежить в їх основі?
1)
Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень. 2) Якщо на Благовіщення
лежить сніг — літо неврожайне. 3) На Благовіщення птиця гнізда не в'є. 4) На
Благовіщення чорногуз прилітає і ведмідь встає. 5) Коли на Благовіщення дощ, то
вродиться жито й гриби, а коли мороз — огірки.
►Знайти слова, в яких відбувається чергування. Дібрати до
них спіль-нокореневі слова, назвати вид чергування.
Коментар
учителя. В українській мові у багатьох коренях як при зміні, так і при
утворенні слів [о], [е] чергуються з [і]. Звуки [о], [е] вимовляються у
відкритих складах, звук [і] — у закритих: слово — слів, семи — сім, воля
— вільний,
творити — твір.
Це чергування відбувається і в суфіксах слів: батькова — батьків,
радості — радість.
У
процесі розвитку мови нашарувалося чимало винятків із цих правил. Так, не
чергуються [о], [е]
з [і] у закритому складі, коли вони вставні (веселка — веселок)
або випадні (колосок — колоска); у звукосполученнях -оло-, -оро-, -еле-, -ере- (холод,
мороз, шелест, берег, але: поріг, моріг, зберіг); у сполученнях звуків -ев-,
-ов-, -ер-, -ор- (лев, повний, чорний, шерсть).
У
деяких словах звуки [о], [е] вимовляються в закритих складах, [і] — у
відкритих: будов, стіжок.
V.
Виконання системи практичних завдань
Пояснювальне
письмо
►Прочитати. Дібрати до поданих слів словоформу або
спільнокореневе слово зі звуками [о], [е], щоб відбулося чергування. Пояснити
чергування голосних або його відсутність.
►Створити невелику розмову з другом (подругою) про
святкування Благовіщення у вашій родині.
Навчальне
аудіювання
►Прослухати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Як би
ви назвали його?
На
Великдень кожний селянин старався бодай кілька разів смикнути за мотузок і
вдарити у дзвін. Бо це, за народним віруванням, приносило щастя, зокрема...
родила гречка.
Після
розговіння кожний поспішає першим вийти на дзвіницю і задзвонити, будучи
певний, що від цього буде добрий урожай гречки на його ниві.
На
Великдень цілий день дзвонять. Хвалять собі, як хто перший, укусивши паски або
свяченого яйця, задзвонить. Проте молоді парубки, що ближче церкви сидять,
перебігаються, аби перший задзвонив. Коли з'їдять обід, приходять до церкви і
старі, і молоді... (За О. Воропаєм).
►Визначити орфограми. Виділені слова розібрати за будовою.
Виписати спільнокореневі слова до іменника дзвін.