Мета: ознайомити учнів і поглибити їх знання про чергування приголосних у коренях дієслів; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити слова з чергуваннями приголо­сних у коренях дієслів; розвивати творчі вміння викорис­тання слів із поданими чергуваннями приголосних при побудові власних висловлювань; за допомогою мовленнє­во-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти роз­виткові естетичних смаків і виховувати любов та повагу до народного мистецтва.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів і фразеологізмів, при­слів'їв, крилатих висловів.

Культура мовлення і стилістика: засвоєння складних випадків слово­вживання.

Тип уроку:     урок осмислення нових знань, формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Установчо-мотиваційний етап

Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле: учи­тель пропонує п'ятикласникам звернути увагу на основні випадки чер­гування приголосних у коренях дієслів, з якими вони познайомляться на уроці.

Чергування приголосних у коренях дієслів

[с]-[ш]; [т]-[ч]; [к]-[ч]; [д]-[дж]; [з]-[ш]; [ф]-[фл']; [б]-[бл']; [п]-[пл']; [м]-[мп']; [в]-[вл']; [ст]-[шч].

III. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним

Українське народне образотворче мистецтво — одна з органічних

складових національної культури, в якій стійко зберігається етнічна специфіка...

М. Струнка

IV. Виконання системи завдань творчого характеру

Колективна робота з текстом

► Прочитати текст. Дібрати заголовок.

ХУДОЖНЄ ВИШИВАННЯ

Вишивання — одне з найдавніших видів декоративно-прикладно­го мистецтва слов'ян. Українська вишивка сягає своїм корінням у сиву давнину. Літописні джерела доводять, що слов'яни Придніпров'я пиш­но оздоблювали свій одяг вишиваними узорами. Традиція прикрашання одягу набула дальшого розвитку в Київській Русі.

Народні вишивки вражають нас досконалою композицією, різно­барвною гамою. У своїх роботах народні майстри показали одвічний по­тяг людини до краси. Про це повідомляють хоч би назви деяких швів: солов'їний, зерновий вивід, курячий брід, баранячі роги та ін.

Протягом багатьох віків у кожного народу певні методи виконання, колорит і характер орнаменту. Наше завдання — не розгубити це ба­гатство, це живе мистецтво, а передати диво наступним поколінням (За Л. Гуроко).

► Що нового ви дізналися з тексту? Подумайте, до якого стилю та типу мовлення він належить?

► Виписати ті дієслова, в коренях яких відбувається чергування при­голосних звуків, ставлячи ці дієслова у формі першої особи однини. Наприклад: носити — ношу.

Моделювання нових форм слів

► Від кожного дієслова утворити форму першої особи однини. Під­креслити букви, що позначають звуки, що чергуються.

Їздити, городити, носити, казати, летіти, кликати, товкти, котити, хотіти, вертіти, дихати, просити, косити, гладити, бродити, мастити, пустити, робити, любити, терпіти, ловити.

Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань з базовими

Коментар учителя. Існують такі види чергування приголосних звуків: звук [д] при вживанні дієслова у формі першої особи однини міня­ється на африкату [дж]. Наприклад: доводити —доводжу, городити — городжу. Звук [с] за таких самих умов змінюється на звук [ш]: гасити— гашу, носити—ношу. Звук [т] в процесі мовлення змінюється на звук [ч]. Наприклад: платити—плачу, летіти—лечу. Якщо дієслово в неозначеній формі із сполученням звуків [ст] змінити на дієслово у першій особі од­нини, то це звукове сполучення міняється на інше — [шч]: спустити— спуку, мостити—моку. Звук [з] в певній мовленнєвій ситуації міняється на звук [ж]: лазити—лажу, казати—кажу.

Губні звуки [б], [п], [в], [м], [ф] у дієсловах першої особи однини постають у вигляді сполучення цих звуків із м'яким звуком [л']: роби­ти —роблю, терпіти—терплю, графити—графлю.

Навчальне аудіювання

► Прослухати текст. Про що в ньому розповідається?

Майже кожна область, кожний район, а часто й окремі села, з по­коління в покоління, від матері до дочки надавали перевагу тому чи іншому узору, барвам. Тому за кольором, орнаментом завжди можна ви­значити місце виготовлення вишивки. На Київщині розповсюджений рослинний орнамент, на Поліссі — геометричний, на Чернігівщині — широкий мережаний.

Народне вишивання показує та розказує про певний період життя наших пращурів, повідомляє про особливості їхнього світосприйнят­тя... (З підручника).

► Знайти випадки чергування в коренях дієслів. Пояснити їх.

Загадки

► Відгадати загадки. Пояснити чергування приголосних у виділених словах.

1) Усі його люблять, усі його чекають, а хто на нього подивиться — кожен скривиться. 2) Один баранець пасе тисячі овець. 3) По соломі ходить, а не шелестить. 4) Мене просять і чекають, а як покажусь — уті­кають. 5) Сидить баба серед літа, у сто сорочок одіта. 6) Сімсот соколят на одній подушці сплять (Нар. творчість).

V. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді:

1. Пояснити, які приголосні звуки в українській мові можуть чергува­тися в коренях дієслів?

2. Від чого залежить чергування приголосних звуків?

3. Як відбувається процес чергування губних звуків? Навести при­клади.

4. Як пояснити чергування звуків у словах доводити—доводжу?

VI. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього став­лення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час повторення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяль­ності.

VII. Домашнє завдання