Мета: повторити з учнями найважливіші відомості про числівник як частину мови, зокрема про основні граматичні особливос­ті числівників і їх правопис; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити числівники в текстах, визначати їх морфо­логічні ознаки; розвивати творчі вміння використання різних числівників у власних висловлюваннях; за допомогою мов­леннєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховува­ти повагу до свого колективу, сприяти збагаченню словнико­вого запасу п'ятикласників засобами народної творчості.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів шляхом добору синонімів; уживання числівників у текстах різних типів і стилів;

Граматика: спостереження за роллю числівників у побудові речень і висловлювань різних видів.

Тип уроку:     повторення набутих знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення п'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку

III. Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого

Колективна робота з текстом

► Прочитати уривок тексту. Пригадати, з якого він твору? Про що роз­повідається в тексті? Визначити тему й основну думку.

Шостий «Б» готувався до президентських виборів. Кандидатів було дев'ять. Але семеро з них були нещасні самовисуванці, які жодних шан­сів не мали. Ми їх навіть не називатимемо. Реальних претендентів було двоє — Вовочка Таратута і Боря Бородавко. Вовочка був білявий, кирпа­тий, веснянкуватий з щербатим зубом. І дуже симпатичний. Усі в класі його любили. Особливо за те, що він весь час розповідав анекдоти про Вовочку і підсміювався сам із себе, наче то він був героєм тих анекдо­тів. Але у Вовочки був один серйозний недолік — Вовочка був ледар. Замість того, щоб виконувати домашні завдання, він дивився телевізор. А контролювати його було нікому — батьки цілий день працювали. Тому у Вовоччиному щоденнику раз у раз проскакували то двійки, а то й оди­ниці... (В. Нестайко).

► Дібрати заголовок до тексту. Пояснити свій вибір. Чи є у вашому класі хлопчик, схожий на Вовочку?

► Знайти числівники. На що вони вказують? Яку синтаксичну роль виконують у реченні?

«Четверте зайве»

► У кожному рядку сховалися «зайві» слова. Знайти їх. До якої части­ни мови вони належать?

1) Чотири, один, п'ятірка, шостий. 2) Ходять, п'ять, сидять, стояти. 3) Восьмий, далекий, восьмиповерховий, давній. 4) Два, двійня, двійка, дворіччя. 5. Сорока, рушниця, мішок, сорок. 6) Бігти, червоніти, їсти, п'ятий. 7. Дев'яносто, сто, двадцять, другий.

► З одним із числівників скласти речення, зробити синтаксичний розбір.

► У виділених словах пояснити вживання апострофа.

Навчальне аудіювання

► Прочитати текст. Визначити тему та основну думку. Дібрати заголо­вок. До якого стилю він належить? Аргументувати відповідь. Слово сорок влилося в лави числівників і почуває себе в цьому се­редовищі вельми добре. Тепер уже не звертають уваги на його неподіб­ність до інших числівників, які вишиковуються у шеренги чисел разом з ним. Числівник сорок, як і п'ять, походить від іменника. Гадаю, що по­ходження цього числівника можна пояснити так. У давні часи в'язка бі­лячих шкурок кількістю чотири десятки була своєрідною «ходячою мо­нетою». Її завжди тримали в мішку, який називався сорок. Поступово назва мішка стала сприйматися як число 40. І якщо числівник сорок був раніше іменником, то він трохи зберіг іменникову властивість поєднува­тися з родовим відмінком залежного іменника: сорок хлопчиків співали пісню; письменник написав сорок повістей... (І. Вихованець).

► Назвати числівники. Визначити їх синтаксичну роль у реченнях.

► Виписати спільнокореневі слова до іменника числівник.

Моделювання речень

► Прочитати. Утворити з кожної групи слів речення, поставивши сло­ва в потрібній формі.

П'ять, хлопці, іти, ліс. Четвірка, гребці, почати, тренування. Десять, три, остача, ділиться. Четвірка, диктант, бути, засмучений. Сотня, бути, підрозділ, козацький, військо.

► Поміркувати, чи можна було б скласти речення, не використовуючи числівники? Що зміниться при цьому? Навести приклади.

► Зробити словотворчий розбір виділеного слова. До слова засмучений дібрати синоніми.

Конструювання зв'язного висловлювання

► Скласти діалог з теми «Мій друг», використовуючи числівники.

► Що нового ви дізналися про свого друга (його хобі, улюблені й не-улюблені справи, стосунки з однокласниками, в родині тощо)?

Творче спостереження над мовним матеріалом

► Прочитати вголос прислів'я та образні народні порівняння своєму однокласникові. Запитати його про зміст кожного з них і висловити власну думку.

Говорить так, як 3 дні хліба не їв. Працює до 7 поту. Грати 1 скрипку. 7 1 не чекають. У 3 дуги зігнути. Робить 5 через 10. Знаю, як свої 5 паль­ців. 7 мішків гречаної вовни. До 1 грому земля не розмерзається. 7 літ мак не родив, і голоду не було. Заробив у пана плату: з 4 дощок хату. 1 рукою в долоні не заплещеш. 7 п'ятниць на тиждень.

► Списати прислів'я та образні народні порівняння, замінюючи числа відповідними числівниками.

► Дібрати власні приклади прислів'їв та образних народних порівнянь з числівниками.

Творчі завдання на конструювання словосполучень і речень

► Утворити словосполучення, записуючи цифри словами.

2 (ножиці), 3 (штани), 4 (двері), 5 (люди), 6 (діти), 7 (вікно).

► Із створеними словосполученнями скласти три-чотири речення. Ви­значити синтаксичну роль числівників.

IV. Систематизація й узагальнення вивченого

Розглянути таблицю і дати відповіді на питання:

1. Що називається числівником?

2. На які питання відповідає числівник?

3. Які має розряди за значенням?

4. Яку синтаксичну роль може виконувати числівник?

VI. Підсумок уроку

На яких уроках вам доводиться найчастіше використовувати у мов­ленні числівники? Навести приклади. Подумати, чи однакову роль ви­конують числівники на різних уроках?

VII. Домашнє завдання

1. Розглянути таблицю. Розказати про випадки порушення норм укра­їнської літературної мови та про вимоги до культури мовлення лю­дей, використовуючи подані приклади.