«Висока
ідейність, естетика, народна мораль та етика казок І, Липи.
Умовна, вигадана ситуація. Дарунок Долі і вміння ним скористатися як
основна думка казки. Поведінка братів-близнюків — різні життєві шляхи,
взірці власного вибору. Особливості характеру братів.
ТЛ: прозова
мова».
На початку вивчення казки учням слід подати відомості про
письменника. Це може бути довідка про нього з цікавими біографічними
деталями. Скласти її допоможе матеріал статті Р. Мовчан «Іван Липа» [1:
111—115]. Наприклад:
Іван Львович Липа — оригінальний український письменник,
громадсько-політичний діяч, високопрофесійний лікар. У літературі
відомий під псевдонімом Шелест. Корінням його рід із Полтавщини, проте
народився Іван у Криму, в Керчі. Було це 24 лютого 1865 р. Екзотична
природа Керченської затоки, гора Мідрідат, з якої видно Чорне й Азовське
моря, — усе це розпалювало уяву, живило фантазію, манило загадковістю,
романтикою незвіданого.
Це був білявий хлопець із синіми очима й білявим волоссям, веселої
вдачі й досить жвавий, непосидючий і спритний. Любив прокотитися колесом
по вулиці, стаючи то на руки, то на ноги, намагався найглибше пірнути
під воду й найдовше там протриматися. Особливий вплив на нього мала мати
— Ганна Липа, від якої передався йому вольовий характер,
цілеспрямованість, почуття власної гідності.
Вчився у Керченській гімназії, сам заробляв собі на прожиття. Коли
помер його найкращий товариш, вирішив: буде лікарем! Залишивши Керч,
дістався Харкова, де вступив до університету на медичний факультет.
Працювати почав на Полтавщині, потім — в Одесі, де одружився і став
батьком. Його син Юрій — також відомий український письменник. Іван
Львович був добрим лікарем, завжди кваліфіковано ставив діагноз. Йому
вдавалося вилікувати навіть хворих на туберкульоз, який вважався чумою
XIX ст. З поваленням царизму активно сприяв розвитку національного руху в
Україні, становленню нашої державності. В Українській Народній
Республіці він очолив Міністерство охорони здоров'я (1919—1921 pp.).
Іван Липа — не тільки вправний лікар, а й талановитий письменник,
автор поезій, байок та казок. Його твори перейняті любов'ю до свого
народу, уболіванням за долю батьківщини, сприяють вихованню національної
самосвідомості українських громадян. Одним із таких творів є казка
«Близнята».
Для читання й подієвого аналізу твору його краще поділити на дві
частини: перша — від початку до слів: «А тим часом сусідній цар крок за
кроком захоплював їхню землю...»; друга — від цих слів до кінця казки.
До прочитання першої частини твору варто дати таку настанову учням: «Під
час читання зверніть увагу на те, які подарунки Долі одержали близнята й
подумайте, чи мудро вчинила мати, попрохавши одному синові щастя для
сучасних, а другому — для майбутніх поколінь? Як скористався веселий
брат із дарунку Долі? Спробуйте описати його химерний будинок. Що вам
найбільше в ньому сподобалося? Чи хотіли б ви мати й собі такі палати?».
Аналіз прочитаного передбачає не лише переказ його змісту, а й
виокремлення в ньому певних емоційно-смислових частин. Такими є: а)
діалог матері й Долі;
б) опис палати, яку збудував веселий
брат-«сучасник» ;
в) дива, які творилися в цій палаті. Для їх свідомого визначення
п'ятикласники складають план прочитаного уривка, їм варто дати
орієнтовну основу розумових дій у вигляді рекомендацій алгоритмічного
типу:
1. Уважно переглянь прочитане.
2. Визнач основні події в
ньому.
3. Назви їх.
4. Послідовно розташуй ці
назви.
5. Прочитай, який вийшов план уривка.
План може
бути й такий:
1. Розмова матері з Долею.
2. Чудесна палата.
3.
Найдивніші дива.
Подальша робота над твором має бути
спрямована на розгляд і засвоєння змісту цих частин як таких. Відтворити
зміст першої планованої частини — діалогу матері з Долею —
п'ятикласникам буде цікаво, читаючи її за ролями, як фрагмент
драматичного твору. Глибше засвоїти прочитане їм допоможуть завдання і
запитання:
1. Поміркуйте, чи добре вчинила мати, попрохавши в Долі одному
синові щастя для сучасних, а другому — для майбутніх поколінь?
2.
Що подарувала Доля близнятам? Яка магічна сила була в них?
3.
Як брати розпорядилися дарунками Долі?
Огляд чудесної палати вчителі радять провести за допомогою
«екскурсоводів», обраних із числа найбільш уважних читачів-учнів.
Пожвавлення інтересу п'ятикласників до цієї картини твору досягається за
рахунок активного спілкування «екскурсовода» з «відвідувачами». Разом
із останніми — вчитель, який звертає увагу присутніх на незвичайний
будиночок: «Придивіться до цього трикутного будинку. Послухаймо про
нього «екскурсовода».
Учень-«екскурсовод» близько до тексту розповідає про дивовижну
палату за малюнком, що в підручнику [3: 124]. В основу розповіді варто
взяти уривок із казки від слів: «Палата мала всього три кути» до слів:
«Люди приходили до палати й не могли надивуватися з такого чуда».
Подальше ознайомлення учнів із цим будиночком здійснюється за
допомогою другого «екскурсовода», який продовжить своєрідний переказ
уривків із казки, що стосуються опису дивовижної палати. Наприклад, від
слів: «Там було на що подивитися!» до слів: «Слава про дивну палату
пішла між людьми...».
Слушно використати ще одного «екскурсовода», який відтворить третій
фрагмент опису трикутного будинка — від слів: «Та це ще не все.» до
слів: «Там бували наймудріші люди...». Зміна «екскурсоводів» пожвавлює
читання або переказ твору й дає змогу активізувати більшу частину класу.
Відтворення у такий спосіб змісту казки, особливо нелегких для
запам'ятовування описів із її тексту, сприяє глибшому засвоєнню
прочитаного.
Під час уявного діалогу, який виникає між «відвідувачами» й третім
«екскурсоводом», вчитель може поцікавитися: «З якою метою було збудовано
незвичайний будинок?». Відповідь на це питання може бути й такою: «Цей
будиночок збудував веселий брат, який хотів, щоб усі навколо були
щасливими й веселими. Особливо цьому сприяли унікальні дарунки Долі:
яблучка — скляне, золоте й звичайне, райське. Вони були кожне в окремій
кімнаті й по-різному впливали на відвідувачів: 1. «Хто тільки не гляне
на скляне яблучко, одразу всі його сумні думки розвіюються, і він
веселішає». 2. «Хто подивиться на золоте яблучко, відразу усі його
бажання здійснюються...». 3. Звичайне яблучко «мало чари непереможні:
хто лиш на нього гляне, так одурманюється, що забуває про все на
світі.». Таким чином, — прочитає останній абзац першої частини твору
третій «екскурсовод», — усі люди в країні знаходили собі радощі, утіхи й
повне задоволення.
Основне ідейно-естетичне навантаження покладене автором цього твору
на його другу частину — від слів: «А тим часом сусідній цар крок за
кроком захоплював їхню землю...» до кінця твору. У ній домінує активний
сюжетний струмінь, що є сприятливим фактором для самостійного сприймання
твору п'ятикласниками під час його домашнього прочитання. Учитель
повинен порадити учням, як їм правильно діяти з текстом. У настанові до
читання потрібно, наприклад, сказати, що під час читання казки слід
намагатися уявити фантастичні речі, які здобуває й використовує
допитливий і кмітливий брат, щоб пробудити в людей громадянське
сумління; відтворити в свідомості яблуневі сади, що виросли з яблуні
веселого брата й розбещують військо, яке йде визволяти батьківщину;
поміркувати над тим, що насправді потрібно для людського щастя.
Наступний урок вивчення казки І. Липи «Близнята» краще розпочати з
обговорення прочитаного загалом. Наприклад:
1. Яка частина
твору викликала більший інтерес? Поясність свій вибір.
2. Що
за лихо сталося з країною, де було так весело? Чому таке трапилося?
3. Яку казку розповів дід своєму онукові? Перекажіть (або
прочитайте) її.
4. Яка в ній прихована загадка для мудрого?
5.
Зверніть увагу на те, що брат діяв не сам. Хто йому допомагав? Що
це означає?
6. Для чого треба було вирубувати ті чудові сади? До яких
роздумів закликає автор, розповідаючи про звитяги мудрого брата?
7.
Чому в казці йдеться саме про близнят, а не просто братів чи
друзів?
8. Що насправді потрібно людині для повного щастя? Цікаво, що б ви
попросили в Долі для себе, якби трапилася така нагода?
9.
Назвіть ознаки казки у цьому творі І. Липи. Розкрийте поняття прозової
мови.
10. Які казки, інші літературні твори на подібну тему ви ще читали.
Назвіть їх.
Відповідь на перше питання бесіди дає змогу
відтворити емоційне ставлення учнів до прочитаного й визначити їхній
морально-естетичний вибір між задоволенням та веселощами у житті й
виснажливими турботами про долю батьківщини. Загарбання країни сусіднім
царем несе громадянам тяжку неволю, горе й смерть, що подається у творі
як розплата за те, «що, насолоджуючись власним життям, вони зовсім
перестали думати й дбати про свою державу». Чи не так і наш народ,
видатний у мистецтві, піснях і танцях, вмілий і працьовитий, на багатій і
щедрій землі віками зазнавав тяжкого гніту від сусідів?
Твір І. Липи «Близнята» унікальний тим, що в ньому є ще одна казка —
її розповів онукові мудрий дід. Цей композиційний прийом — «два в
одному» — не лише посилює емоційне сприйняття твору, а й дає зрозуміти,
що на шляху боротьби за долю рідного краю — численні й складні
перешкоди, здолати які далеко не кожному по силі, й те треба робити
гуртом!
Елемент дискусії можливий у класі під час пошуку відповіді на
питання про те, чому саме близнята, а не просто брати чи друзі, діють у
творі. У свідомості людини нерідко виникають суперечності між побутовими
інтересами й високими громадянськими прагненнями. Образ близнюків,
мабуть, покликаний у такий спосіб матеріалізувати цю морально-естетичну
колізію.
Слід, очевидно, завважити й те, як діяли казкові яблуневі сади на
військо й на самого мудрого брата. Чи не так впливали на козацьку
старшину й українську еліту московські царі, намагаючись високими
посадами й щедрими подарунками, а ще більше — казковими обіцянками
приспати національні інтереси? Цікаво подискутувати з п'ятикласниками
про те, що насправді потрібно людині для її щастя. Прагнення жити
безтурботно й весело характерне і для тваринного світу: свиня може
задоволено рохкати в теплому хліві, цуценята — весело вовтузитися на
подвір'ї, мавпа — виражати бурхливу радість, побачивши на обід корзину
бананів. Проте тільки людина може свідомо йти на ризиковану й виснажливу
боротьбу заради загального добра.
Читацькі спостереження за діями мудрого брата, супроводжуючись
подібними роздумами, набиратимуть естетичного значення, бо сприятимуть
осягненню не лише дивовижних подій, а й глибинних сенсів людського
життя, найперший із яких — родовий, той, що означає відданість
батьківщині. Кожен загарбник, який прагне поневолити чужу країну,
докладає значних зусиль, щоб позбавити її народ певності у собі,
відірвавши його від свого коріння, мови і культури. Тому так важливо
пробуджувати в людей громадянську свідомість, викликати натхнення у
справі національного відродження й духовного розвитку.
На завершення розмови про казку «Близнята» п'ятикласники можуть
скласти її продовження, спробувавши уявити, яким настало життя в країні
після її визволення. |
