Святково прибраний актовий зал школи. На стінах вишиті рушники, квіти, столи накриті вишитими скатертинами. Звучить українська пісня "Чорнобривці", до залу заходять діти з квітами в руках, в українських костюмах.
1-а
ведуча.
Шановні гості, любі діти!
Дозвольте Вас
оповістити,
Що готувались ми завзято
Провести свято "День матері -
України"(хором)
2-а ведуча.
Мати
- найрідніша і найближча кожному з нас. Від неї ми одержуємо життя.
Вона вчить нас людських правил, оживляє наш розум, вкладає в наші душі
добрі слова.
Хором.
Ми є діти
українські -
Хлопці та дівчата,
Рідний край наш - Україна,
Красна
і багата.
Рідне небо, красне сонце,
Місяць, зорі срібні,
Рідний
народ - українці,
Всі до нас подібні.
1-а
ведуча.
Мама... Це перше слово, яке з радісною
усмішкою вимовляє дитина.
Матір у всі віки шанували, любили,
звеличували, бо протягом багатьох років супроводжують нас у житті її
ласка і турбота.
1.Як добре нам жити і знати,
І вірити, друзі,
весь час,
Що кращого слова, ніж мати
Немає у світі для нас!
2.Воно
ніби сонця усмішка,
Неначе дитинства привіт,
Де рідна домівка і
книжка
З якої побачили світ.
3.Кому ж ми заграєм, кому
заспіваєм
Знають це дитячі чистії серденька.
Нині вам подяка, любі
наші мами,
Хай благословенна буде кожна ненька!
Пісня
"Мати наша,мати!" на слова М.Підгірянки.
1.Мати, наша мати,
Як
голубка сива,
Любові крильцями
Усіх нас накрила.
2. Мати,
наша мати,
Як сонечко ясне,
Цілий день нам світить
І в нічку не
гасне.
3. Мати, наша мати,
Як той янгол з неба,
Вдень і
вночі знає,
Чого дітям треба.
4. Мати, наша мати,
Мати-українка,
Хай
в щасті минає
Тобі кожна днинка.
2-а ведуча.
Мати-берегиня
роду людського, її святою завжди називали. Мати народжувала
дитину,
співала їй колискові пісні, вчила добра і любові, навчала
охайності,
працьовитості. Недарма в народі кажуть: "Яка мама, така й
доня".
Споконвіку славились українські дівчата і жінки - чепурні,
роботящі, добрі, привітні.
Звучить пісня у виконанні вчителів
"Мамина вишня".
1-а ведуча.
Сьогодні
на нашому святі хочеться згадати таких видатних українських жінок, як
Леся Українка - видатна поетеса України.
Катерина
Білокур -
талановита українська художниця, яка не знала ні шкіл, ні
академії,
самотужки навчилася малювати. З її волі зацвітали півонії та
чорнобривці, півники та жоржини.
Ніна Матвієнко - відома співачка
України. Її пісні, як діти, народжуються від великої любові. Вона
прагне щастя для кожного: для себе, для інших, для власних трьох дітей,
для всієї України.
Сьогодні на святі присутні наші бабусі і матусі.
Давайте привітаємо наших гостей. (діти дарують квіти).
За старим і
гарним звичаєм хлібом святим зустрічають гостей.
2-а
ведуча.
Виріс в полі на добрій землі.
Місце краще
знайшов на столі.
(Діти заносять хліб-сіль).
1.Мама!
Немає милішого слова -
Ти ж бо життя і творіння основа,
Пензель,
перо надихались тобою,
Вічна ти в пісні - з болем, любов'ю.
2.
О матері! Це ж ви нам, ви вручали
Замріяну і ніжну віть...
Навчали
з піснями по землі ходить!
Чесними очима
У майбуття зоріть!
3.Кожна
моя дорога -
Зморшка нова у нені,
Кожна моя тривога -
Пасемце
сиве у неї -
О мамо, рідненька!
Пресвяті твої сльози,
Піт і
труд, спів і сміх.
4. Руки ласкаві цілую -
Скільки в них
випито сили:
Жали вони і косили,
Прали вони і місили...
Скільки
в них випито сили!
Руки красиві - цілую...
5.Здолала усе
Й
заспівала дзвінко
Лиш ти, рідна мамо,
Вкраїнська жінко.
Зажинки
святкуєш,
Сієш барвінки.
Лиш ти, рідна мамо,
Вкраїнська жінко!
6.Ти
- вся в майбутнім,
Не прагнеш спочинку
Лиш ти, рідна мамо,
Вкраїнська
жінко!
Звучить пісня А.Демиденко "Українка".
Музичні
виступи учнів, які відвідують музичну школу.
1-а
ведуча.
Любов до рідного краю починається з дитячої
колиски, з маминої пісні.
У колискових піснях - ніжність і простота.
2-а
ведуча.
Пісня колискова -
То найперша мамина
розмова,
Пахне вона м'ятою і літом,
Чебрецевим і суничним цвітом.
1-а
ведуча.
Пісня в мандрівку нас закликає.
Чуєте десь
колискова лунає.
Маминій пісні низенько вклоніться.
Одна
мама виконує колискову пісню.
Учень і учениця читають вірш.
Матері
Я
твій портрет фіалками вберу -
Ти любиш голубі фіалки.
Мене ти
учиш правді і добру.
Мене до праці ти привчаєш змалку...
Я
доторкнуся до твого чола,
На ньому зморшки - й ті такі ласкаві...
Ти
все дала й нічого не взяла:
Ні крихти хліба, ні спасибі навіть.
В.Підпалий
Мені
все говорить щовечора ненька,
Що я українка, мов квітка пишненька.
І
ось я віночок сплела в цю хвилину,
Щоб ним уквітчати матір і
Вкраїну.
Мамо рідна! Хай славиться твоє ім'я!
Україно! Я краплина
маленька твоя!
Всі квути обом вам складаю до ніг,
Хай скроні не
сріблить завчасно вам сніг,
Хай вас обминають печаль і журба
І
довгими будуть щасливі літа.
(За бажанням учні ще читають
вірші про маму)
2-а ведуча.
Милі
бабусі! Ви - сама казка! Ваші лагідні, ніжні слова голублять, пестять
душі і серця онучат.
1-а ведуча.
Зараз
наші бабусі дають інтерв'ю.
1.Найщасливіший день, який Вам
запам"ятався у житті?
2.Чим найбільше радують Вас онуки?
Інсценізація
вірша Г.Вієру "Мамо, чому?"
Син.
Чом
у тебе у косі
Забіліла раптом сивина?
Мати.
Від
любові, від тривог, надій:
Ти ж у мене один, сину мій.
Син.
А
в бабусі голова біліш-
То ж мене бабуся любить більш?
Мати.
В
неї діти - доньки і сини -
Додають, сердешній, сивини.
Син.
Чом
же тьотя біла, як зима -
В неї ж діток не було й нема?
Мати.
Так
синочку, біла геть вона.
Бо нудьгує цілий вік одна.
Інсценізація
вірша А.Костецького "Домашній твір".
Автор.
Вітько
- бідак страждає так,
Аж здригає ногами!
Він - за столом, він
пише твір:
"Я помагаю мамі".
Старанно олівець гризе
Та супить
брови грізно,
Але нічого - хоч умри! -
До голови не лізе...
Та
ось тихесенько зайшла
В його кімнату мама.
Мама.
Вітюнь,
будь ласка, в магазин сходи за сірниками.
Син.
Ідея!
Автор.
Вигукнув
синок мамі...
Син.
Ну й морока!
Сама
іди! Я твір пишу -
Роблю важкі уроки.
Автор.
І
мама вийшла...А Вітько
Швиденько пише в зошит.
Син.(пише)
"
Я в магазин завжди ходжу,
Коли мене попросять..."
Автор.
Хвилин
за десять мама знов
З'являється у дверях
Мама.
Вітюнь,
картопельки начисть,
А я зварю вечерю.
Син.
Сама
начисть!
Автор.
Кричить Вітько.
Так,
що ледь не лопне.
Син.
Я твір пишу! Я-
зайнятий!
Сама вари картоплю!
Автор.
Виходить
мама, а синок писати знов сідає.
Син.(пише)
"
Я мамі сам варю обід,
Вечерю і сніданок..."
Автор.
Радіє
син.
Син.
Не твір, а люкс!
Оцінка
буде гарна!
Автор.
І геть не думає про
те,
Що він радіє марно.
1-а ведуча.
На
закінчення нашого свята згадайте прислів'я про маму.
Діти
говорять прислів'я.
- Шануй батька й неньку, буде тобі
скрізь гладенько.
- Нема того краму, щоб купити маму.
- Матері ні
купити, ні заслужити.
- Материн гнів, як весняний сніг, рясно впаде,
та скоро розтане.
- Добре й неньці, як дитина в славі.
- Мама
одною рукою б'є, а другою гладить.
- Який кущ, така й калина, яка
мати, така й дитина.
- Нема цвіту білішого, як цвіт на калині. Нема в
світі ріднішого, як мати дитині.
- На сонці добре сидіти, а коло
мами добре жити.
2-а ведуча.
На
закінчення нашого свята хочеться згадати слова В.Сухомлинського: " Три
біди є у людини - смерть, старість і погані діти",- говорить українська
мудрість.
Старість неминуча, смерть невблаганна - перед нею не
можна
зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім
зберегти, як
від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й
від самих дітей".
Тож завжди намагайтеся бути слухняними і
вихованими, турбуйтеся про своїх батьків і не завдавайте їм прикрощів. |
