Мета: ознайомити п'ятикласників з особливостями побудови діалогу, його компонентами, інтонацією в ньому, навчи­ти учнів розрізняти побутові, ділові, художні і навчаль­ні діалоги; формувати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль діалогів у різних функціональних стилях мовлення, аналізувати стилістичну функцію реплік діа­логу, ситуацію спілкування (тему й основну думку діалогу, мету й умови спілкування); розвивати пунктуаційні вмін­ня ставити й обґрунтовувати розділові знаки при діалозі; розвивати творчі вміння редагувати зв'язне висловлюван­ня, що містить діалог, відтворювати деформований текст, реконструювати репліки діалогу на речення з прямою мо­вою; удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння усно висловлювати власну думку щодо змісту висловлю­вання; на основі мовленнєво-комунікативного дидактич­ного матеріалу сприяти усвідомленню повчального впливу народних казок; осмислювати велику цінність людського спілкування.

Правопис:    тире при діалозі.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Культура мовлення і стилістика: додержання правильної інтонації в діа­логах; синоніміка реплік діалогу і речень із прямою мо­вою.

Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь відтворювати дефор­мований текст у формі діалогу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Установчо-мотиваційний етап

1. Психологічна настанова і внутрішня мотивація навчально-розви-вальної діяльності учнів з теми «Діалог. Тире при діалозі».

2. Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле (зна­йомство з основними поняттями й термінами теми): учитель акцен­тує увагу п'ятикласників на визначеннях понять монолог, діалог, по­лілог і репліка й пропонує учням самостійно дати визначення тим поняттям, з якими вони знайомі з уроків української мови в почат­кових класах.

III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників

Пізнавальне завдання на зіставлення двох діалогів (стилістичний аналіз)

► Прочитати діалоги. Звернути увагу на стислість висловлювань пер­шого діалогу й лексичну надмірність у репліках-відповідях другого. Перефразувати репліки, записати свої варіанти діалогів.

1. — Здоров, Юрко!

— Привіт!

— Як брат?

— Та так собі. А ти як?

— Більш-менш.

— Ну, бувай!

— Щасливо!

2. — Учора приїхав з Києва. Був у музеї книги й книгодрукування.

— Цей музей книги й книгодрукування знаходиться на території Лаври?

— Так! Цей музей книги й книгодрукування знаходиться на терито­рії Лаври. А ти звідки знаєш?

— О-о! Лавра — то моє улюблене місце! Та й взагалі Київ, стародав­ній Київ — Печерськ, Поділ, Андріївський узвіз...

— А які рукописи й стародруки в цьому музеї книги й книгодруку­вання! З мініатюрами, гравюрами!

— Так, наші пращури вклали в ці рукописи й стародруки свою душу!

► Проаналізувати структуру діалогів. З чого вони складаються? Назва­ти учасників діалогів (їхній вік, інтереси, ступінь знайомства).

► Визначити умови, за яких відбувалося спілкування в обох діалогах.

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку

Найвище щастя і радість людська — спілкування з людьми.

В. Сухомлинський

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Творче спостереження над мовним матеріалом

► Виразно прочитати діалог. З'ясувати його вид (побутовий, діловий, навчальний чи художній), де і між ким відбувається розмова. Про­аналізувати розділові знаки в діалозі.

Дивиться маленьке звірятко на величезного звіра — на теля, саме примружилося і сидить собі тихо-тихо.

— Хто ти такий? — питає телятко.

— Я стара кролиця,— відповідає маленьке звірятко.

— Невже ти — стара кролиця? — дивується телятко. — Значить, у тебе й дітки є?

— Є в мене маленькі дітки — кроленята. А ти хто такий?

— Я — маленьке телятко,— відповідає телятко. — Я тільки що наро­дилось.

— Невже ти тільки що народилось? — дивується стара кролиця. — Дивно: ще маленьке, а вже таке велике...

— А ти вже стара мати, а така маленька! — ще більше дивується те­лятко. — Невже все на світі таке дивне? (В. Сухомлинський).

► Переказати діалог з пам'яті за особами, дотримуючись його струк­тури, мовних засобів і логічності викладу.

Робота з теоретичним матеріалом (його колективне опрацювання із відповідним коментарем учителя)

► Спілкування людей може відбуватися у формі монологу (говорить тіль­ки один, а інший слухає) і діалогу (мовець і слухач міняються ролями). Монолог — це висловлювання однієї особи, розраховане на слухача.

Діалог — це розмова, яка відбувається між двома особами, кожна з яких виступає і мовцем, і слухачем.

Залежно від стилю мовлення діалоги бувають побутові, ділові, ху­дожні і навчальні. Побутовий діалог використовується у повсякденному спілкуванні у невимушеній обстановці. Діловий діалог (ділова розмова) застосовується в офіційно-діловому стилі. Навчальний діалог визнача­ється як форма спілкування між учителем і учнем або між учнями.

Невід'ємними компонентами діалогу є міміка і жести.

Висловлювання кожного мовця називається реплікою. Репліки спів­розмовників, чергуючись, висвітлюють певну тему. Вони можуть місти­ти повідомлення, запитання, спонукання до повідомлення чи відповіді на поставлене запитання.

Кожна репліка пишеться з нового рядка. Перед репліками ставиться тире. Якщо висловлювання супроводжується словами автора, то став­ляться ті самі розділові знаки, що й при прямій мові, але без лапок.

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

Відтворення деформованого тексту

► Прочитати уривок з твору Василя Сухомлинського «Щастя матері». Списати, розставляючи потрібні розділові знаки.

... Нарешті Чорнокоса мати спитала: Ким же став твій син?

Видатним музикантом з гордістю мовила Білокоса Він користується величезним успіхом, його ім'я відоме багатьом, він має успіхи за кор­доном.

А твій син ким став спитала Білокоса.

Хліборобом. Він оре землю і сіє хліб збирає урожай і знову оре зем­лю сіє і знову збирає. У сина сім'я двоє дітей.

А, щастя тебе обминуло сказала Білокоса Твій син став простим се­лянином, яких мільйони... (В. Сухомлинський).

► Які почуття викликав у вас діалог двох матерів? Визначити його тему й основну думку. Висловити власну думку щодо змісту висловлюван­ня (у чому, на вашу думку, щастя матері?).

Творчий диктант з елементами навчального редагування

► Прочитати текст. Записати його у формі діалогу, розставивши по­трібні розділові знаки. Замінити слова, що повторюються, іншими задля уникнення невиправданих повторів.

Мамо, привіт! Добрий день, Марійко! Як справи у школі? Усе гаразд, мамо. Що нового ти дізналася сьогодні на уроках, Марійко? Про дят­ла, мамо. А що ж саме розповідали про дятла, Марійко? Що дятел лікує дерева в лісі, називають дятла лікарем, що дятел дістає з-під кори дерев хворих комах... А де ж, Марійко, дятел живе? Мамо, дятел живе в лісі. Ну, добре. Молодець, Марійко!

► Проаналізувати ситуацію спілкування (тему й основну думку діало­гу, мету й умови спілкування). Назвати учасників діалогу.

Самостійне реконструювання реплік діалогу на речення з прямою мовою

► Перебудувати репліки діалогу із попереднього завдання на речення з прямою мовою так, щоб слова автора стояли і після прямої мови, і перед нею. Накреслити схеми речень. Пояснити розділові знаки в реченнях з прямою мовою.

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповіді на питання:

1. Чим відрізняється монолог від діалогу?

2. Що називається діалогом?

3. Які різновиди діалогу вам відомі?

4. Яку структуру має діалог?

5. Які особливості вживання розділових знаків при діалозі?

VIII. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього став­лення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяль­ності.

IX. Домашнє завдання

1. Скласти діалог про вашу майбутню професію і розіграти його з това­ришем. Записати, дотримуючись правил пунктуації при діалозі.

2. Уявити себе звукорежисером: озвучити кадри до мультфільму за народною казкою «Лисичка і Журавель», дотримуючись інтонації, тембру й сили голосу головних героїв казки — Лисиці й Журавля.

3. Дібрати теоретичний матеріал з розділу «Відомості з синтаксису і пунктуації» для складання діалогу.