Мета: поглибити знання учнів про додаток як другорядний член речення; сформувати поняття про прямий і непря­мий додаток; розвивати вміння визначати вид додатків у реченнях, розрізняти додаток і неузгоджене означення, удосконалити навички доречно використовувати додатки у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-кому­нікативного дидактичного матеріалу поглибити знання восьмикласників про видатних діячів рідного народу та їхніми досягненнями.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів'їв і приказок, до складу яких входять прямі й непрямі додатки.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­петенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

III. Актуалізація опорних знань учнів

Вибіркова робота на основі тексту

► Прочитати вголос текст. Визначити його стильову належність. На­звати основні ознаки тексту. Підготувати усний переказ. Незаперечним є твердження, що Шевченко — основоположник

нової української літератури й нової української літературної мови. Творцем нової української літературної мови його вважають тому, що достойно завершив складний і тривалий процес виформування української мови на живій народній основі, який розпочали Іван Котляревський, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Гри­горій Квітка-Основ'яненко, і відкрив нові невичерпні можливості для її розвитку і вдосконалення, чим успішно скористалися Панас Мирний, Леся Українка, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Коцю­бинський, Михайло Старицький, Іван Франко, Борис Грінченко, Василь Стефаник, Ольга Кобилянська, Гнат Хоткевич, Степан Васильченко. Кобзар обробив, відшліфував фонетично милозвучне, синтаксично гнучке, лексично багате українське слово і підніс його до найвищої висоти — досконалої загальноукраїнської літературної мови (М. Стешненко).

► Виписати словосполучення, у яких залежне слово відповідає на запитання непрямих відмінків. Визначити синтаксичну роль до­датків.

Опрацювання опорної схеми (на дошці)

► Розглянути схему. З'ясувати, що вам уже відомо про додаток, а що є новим.

► Сформулювати повне визначення додатка.

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Творче спостереження з елементами аналізу

► Прочитати мовчки текст. Дібрати до нього заголовок. Визна­чити межі речень. Записати, розставляючи пропущені розділо­ві знаки.

Своєму формуванню як людини й науковця Микола Костомаров був зобов'язаний Харківському університетові саме тут на початку XIX століття відбувалося становлення всіх тих галузей знань, які зго­дом будуть об'єднані під загальною назвою українознавства молодому студентові особливо близькими видалися погляди літераторів-роман-тиків, які у своїх творах оспівували ліричні почуття, шляхетні вчинки історичних персонажів і героїчне минуле українського народу Косто­маров починав свій творчий шлях з поезії, однак після завершення навчання він опинився на службі в драгунському полку втім, його досвід літератора-романтика не минув марно головним об'єктом сво­їх історичних студій Костомаров уважав життя і побут простого на­роду, його вплив на вчинки видатних особистостей та історичні по­дії (За О. Сошрком).

► Знайти додатки. З'ясувати, яких членів речення вони, як прави­ло, стосуються.

Вибірково-розподільна робота

► З'ясувати, у яких словосполученнях у ролі залежних слів виступа­ють іменники у формі: а) знахідного відмінка; б) інших непрямих відмінків. Заповнити таблицю.

Запалити вогонь, сюжет твору, зображено квіти, архітектура па­лацу, зберегти риси архітектури, поєднання звуків, символ життя, будівництво парку, елемент пейзажу, зведено будинок, зображення рослинності, динаміка життя, талант художника, ухвалити рішення, причина явища, освітлений сяйвом, сучасники художника, здобувати освіту, прообраз героїні.

► Назвати вид словосполучення за способом вираження головно­го слова. По одному прикладу кожної групи ввести в самостійно складені речення.

► Яке словосполучення є «зайвим»? Пояснити.

Прямі додатки

(виражені іменниками у формі знахідного відмінка)

Непрямі додатки

(виражені іменниками у формі непрямих відмінків, окрім знахідного)

Творче моделювання

► Із поданими словами скласти пари словосполучень так, щоб у ролі залежного слова виступали додатки, виражені іменниками у фор­мі різних непрямих відмінків.

<ескіз (додаток, виражений іменником у формі зн. в.). для людей (додаток, виражений іменником у формі д. в.). Говорити, зберігати, записувати, уявити, вимовляти, усвідомлю­вати, описати, видати.

► Одну пару словосполучень увести в самостійно складені речення.

► Визначити вид додатків у складених словосполученнях.

Дослідження-моделювання

► Змоделювати прислів'я і приказки, дібравши їх продовження з дру­гого стовпчика. Записати вислови. Виділити в них додатки, ви­значити спосіб їх вираження.

1. Щастя розум одбирає,... ...той щастя не має.

2. Хто горя не бачив,... ...а нещастя повертає.

3. Хто доброго чоловіка минає,......й вельможного, й неможного.

4. Добре тому жить,... ...чия доля не спить.

5. Доля карає... ...той і щастя не зазнає.

6. Долі й конем... ...не власкаєш.

7. Долі скаргами... ...не об'їдеш.

► У поданих висловах назвати слова-антоніми.

Вибіркова робота на основі тексту з елементами аналізу

► Прочитати текст. Що нового ви дізналися з нього? Визначити те­му й основну думку. Скласти план.

Спілкуючись між собою, люди разом порають землю, будують державу, її економіку, створюють свою історію, духовні цінності, роз­вивають культуру. Спілкування як процес і продукт життєдіяльності людей має багате минуле, а як результат наукових досліджень — ко­ротку історію. Багато цінного й цікавого про етику й етикет, культуру спілкування та поведінки знаходимо в пам'ятках історії і літератури, зокрема в українських джерелах.

Одним із перших описав спілкування на території нинішньої України ще у Уст. до н.е. Геродот. Він розповідав, як наші пращури спілкувалися при світлі вогнища, «казали казку», «баяли байку».

Цікаві свідчення того, як у далекі часи жили люди, як вони за­хищали свою землю, як розвивали ремесла і, звичайно, як спілкува­лися, дає Велесова книга — збірка поліських пам'яток V—ІХст. Лю­ди вміли спілкуватися, бо правили п'ятнадцять століть через віче, де будь-хто міг слово сказати — і то було благом. Узагалі слово для лю­дей було вагомою частиною життя, через нього вони доходили згоди й розв'язували свої життєві проблеми (Г. Чайка).

► Виписати сполучення слів, до складу яких входять додатки. Сха­рактеризувати додатки, скориставшись схемою.

► Дослідити, у яких відмінках додатки можуть виражатися іменниками чи займенниками з прийменниками. Навести власні приклади.

СХЕМА характеристики додатка (на дошці)

4. Указати на спосіб вираження додатка

Творче конструювання

► Скласти речення так, щоб слова знання, розум, щастя, добро ви­ступали в ролі різних членів речення:

а) підмета;

б) іменної час­тини складеного присудка;

в) додатка.

► Схарактеризувати головні члени у складених реченнях.

► З'ясувати граматичні ознаки додатків (рід, число, відмінок).

V. Систематизація й узагальнення вивченого

Подумати й дати відповіді на запитання:

1. Який другорядний член речення називається додатком?

2. Якими частинами мови найчастіше виражається додаток? Навес­ти приклади.

3. До яких членів речення, як правило, приєднується додаток? Від­повідь проілюструвати власними прикладами.

4. Як відрізнити, на вашу думку, додатки від означень, виражених іменниками?

VI. Домашнє завдання

Використавши відновлені прислів'я і приказки, опрацьовані на уроці, скласти твір на тему «Хто доброго чоловіка минає, той щастя не має».