Мета: навчити учнів розрізняти другорядні члени речення (додатки, означення, обставини), виділяти їх у контексті умовни­ми позначками; формувати загальнопізнавальні вміння ста­вити запитання до другорядних членів речення, визначати їхню синтаксичну роль і спосіб морфологічного вираження; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття любові до рідного краю.

Правопис: тире між підметом і присудком.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Орфографія: слова з ненаголошеними голосними е, и, що перевіряють­ся наголосом.

Граматика: способи вираження означення, додатка й обставини різ­ними частинами мови.

Культура мовлення і стилістика: засвоєння складних випадків слово­вживання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Психологічна настанова й внутрішня мотивація щодо вивчення теми «Другорядні члени речення». Ознайомлення учнів із ходом навчальної діяльності

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку

Любить свій край — це значить все любити,

Учім його святе ім'я живе.

В. Сосюра

Генералізація знань п'ятикласників (актуалізація опорних знань, умінь і навичок)

Творче спостереження над мовним матеріалом на основі тексту

► Прочитати текст. Визначити стиль і тип висловлювання. З'ясувати, що виражає заголовок: тему чи основну думку. Виписати словоспо­лучення з виділеними словами.

ВЕЛИКИЙ ЛИМАН

Великий лиман. Ви знаєте, де він? Ні? Пояснюю: на нашому півдні між Дніпром і Бугом. Широкий, просторий, могутній.

На прилиманських скелях і схилах — наше велике село. В ньому я народився. Найперше, що збереглося в пам'яті: багато, багато води. Під її плескіт я засинав увечері і прокидався вранці.

Адже мешкаю на першій прибрежній вулиці. А тато працює на лима­ні, ловить рибу.

На березі, де білий пісок, старі верби, свіжий вітер і веселе сонце, я буваю кожен день. Виконую татові або мамині доручення, граюся сам чи з хлопцями... і завжди мені тут приємно, хороше. Не обходиться без несподіванок, різних пригод, зустрічей, захоплюючих відкриттів (Ю. Голобородько).

► З уроків української мови в початкових класах вам відомо, що до дру­горядних членів речення відносяться додаток, означення й обстави­на. Пригадати, на які запитання вони відповідають і як графічно ви­діляються в реченні.

► Поставити запитання до виділених слів, визначити їх синтаксичну функцію.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Демонстраційне пояснення теоретичного матеріалу

► Прочитати. Розглянути схему й визначити, які з другорядних членів

речення пояснюють головні, а які — інші другорядні.

чого?

до кого?

якої?

Україна — країна гарячої любові до народу (С. Васильченко).

► За зразком накреслити схему речення. З'ясувати види другорядних членів речення.

Україна — розкішний вінок з рути й барвінку (С. Васильченко).

► Пояснити наявність тире в реченнях. Навести 2—3 власних речення на цю пунктограму і записати їх.

Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці

Другорядні члени речення (додатки, означення, обставини) пояснюють і доповнюють головні члени або інші другорядні і залежать від них.

Додаток — другорядний член речення, який означає предмет і в ре­ченні відповідає на питання непрямих відмінків, тобто всіх, окрім на­зивного. Найчастіше додаток, як і підмет, виражається іменником або займенником.

Означення — другорядний член речення, що вказує на ознаку пред­мета, відповідає на питання який?чий?котрий? і найчастіше виражаєть­ся прикметником, зрідка — займенником або іменником.

Обставина — другорядний член речення, що характеризує дію з точ­ки зору її місця, часу, причини, мети, способу або ступеня і відповідає на питання як?куди?звідки?коли?чому?з якою метою?якою мірою?де? Обставини виражаються прислівниками, сполученням іменника у не­прямому відмінку з прийменником.

VI. Усвідомлення здобутих знань

у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних умінь з теми

Виконання пізнавальних практичних завдань аналітичного характеру

► Прочитати вірш. Виписати словосполучення, в яких залежне слово відповідає на питання непрямих відмінків. Визначити синтаксичну роль цих слів, поставити до них запитання.

Зразок. Кохаю (що?) край (Зн. в.).

Кохаю край наш дорогий,

Що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

Зрости достойним сином.

Є в світі зваби немалі,

Цікава стежка кожна...

Але до рідної землі

Збайдужитись не можна.

Люби, шануй, піднось до зір

Її пісні і мову.

Нема солодшої, повір,

За неї, пречудову.

(В. Коломієць)

У процесі роботи над завданням учням пропонується користувати­ся пам'яткою.

Непрямі відмінки, на які відповідає додаток

Р. кого? чого?

Д. кому? чому?

З. кого? що?

О. ким? чим?

М. на кому? на чому?

► Прочитати вірш Дмитра Луценка. З'ясувати, що виражає заголо­вок — тему чи основну думку. Знайти другорядні члени речення, що відповідають на питання який? чий? котрий?

► Виписати з вірша означення разом зі словами, до яких вони відно­сяться. Визначити, якими частинами мови виражені означення.

Стилістичний аналіз-зіставлення синтаксичних конструкцій

► Порівняти порядок слів у реченнях. Визначити в них головні та дру­горядні члени речення.

1) Широкі, рівні вулиці розкинулись посеред міста. 2) Вулиці ши­рокі, рівні.

Коментар учителя. На означення схожі й деякі складені імен­ні присудки, виражені прикметниками. Якщо прикметник стоїть пе­ред іменником, до якого відноситься, і означає лише ознаку предмета, то виконує функцію другорядного члена речення — означення. А якщо прикметник стоїть після іменника і стверджує або заперечує наявність ознаки, то виступає в реченні присудком. На такий прикметник падає логічний наголос.

Аналіз другорядних членів речення у зв'язному висловлюванні

► Прочитати й списати текст. Знайти обставини. Визначити, що вони означають, питання, на які відповідають, якими частинами мови ви­ражаються. Підкреслити їх пунктиром із крапкою.

КИЄВЕ МІЙ

Грає море зелене,

Тихий день догора.

Дорогими для мене

Стали схили Дніпра,

Де колишуться віти

Закоханих мрій. —

Як тебе не любити,

Києве мій!

В очі дивляться канни,

Серце в них переллю.

Хай розкажуть коханій,

Як я вірно люблю.

Буду мріяти й жити

На крилах надій...

Як тебе не любити,

Києве мій.

Спить натомлене місто

Мирним лагідним сном,

Ген вогні, як намисто,

Розійшлись над Дніпром,

Вечорів оксамити,

Мов щастя прибій...

Як тебе не любити,

Києве мій!

Якось серед звичних звуків мені почулося щось незвичайне. То кри­чали дикі гуси, які поверталися в рідні місця. Клич цей кілька разів по­вторився й умовк...

Мені хотілося ще почути радісний клич диких гусей. І я почув його... У сусідньому дворі розгулювала пара звичайних домашніх гусей. Це й тоді, першого разу, вони сповістили про весну. Звичайні гуси... Сповістили, щоб потім гордовито крокувати до недалекого озера і лише восени на якусь мить згадати, що в них також є крила, коли їхні дикі ро­дичі наповнять небо прощальним криком... (В. Земляк).

► Виписати слова з ненаголошеними голосними е, и, що перевіряють­ся наголосом. Дібрати й записати перевірні слова.

► Довести, що виділене в тексті сполучення іменника з прийменником може виступати і в ролі додатка, і в ролі обставини.

Коментар учителя. Деякі другорядні члени залежно від запитання можна визначити в реченні як додатки і як обставини. Наприклад: Струмок в'ється (серед чого?) серед гаю, як стрічечка. Струмок в'ється (де?) серед гаю, як стрічечка (П. Тичина).

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати й дати відповіді на питання:

1. Яку роль виконують другорядні члени речення в мовленні?

2. На які види поділяються другорядні члени речення?

3. Який член речення називається додатком? Що означає, на які пи­тання відповідає, чим виражається?

4. Який член речення називається означенням? Що означає, на які пи­тання відповідає, чим виражається?

5. Який член речення називається обставиною? Що означає, на які пи­тання відповідає, чим виражається?

VIII. Підсумок уроку

1) Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього став­лення до роботи на уроці.

2) Аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми.

3) Окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

IX. Домашнє завдання

1. Поміркувати над тим, що треба для того, щоб любити свій рідний край, яким треба бути. Написати невеликий твір з теми «За що я люб­лю свій рідний край?» Виписати із тлумачного словника значення слів вітчизна, патріот. Використати ці слова у власному творі.

2. Прочитати теоретичний матеріал про другорядні члени речення в підручнику. На його основі скласти й записати план. Підготува­ти усний переказ прочитаного за планом, користуючись власними прикладами.

3. Узагальнити вивчений матеріал про другорядні члени речення. За­повнити таблицю.