Мета: поглибити знання учнів про другорядні члени речення, їхню стилістичну роль у зв'язному висловлюванні; фор­мувати загальнопізнавальні вміння ставити запитання до другорядних членів речення й виділяти їх умовними позначками, розрізняти додатки, означення, обставини; удосконалювати творчі вміння визначати межі речень у зв'язному висловлюванні; розвивати мовленнєво-кому­нікативні вміння будувати речення, поширюючи їх друго­рядними членами речення; на основі мовленнєво-комуні­кативного дидактичного матеріалу сприяти патріотичному розвиткові особистості.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Орфоепія:     правильне наголошення слів.

Граматика:  способи вираження означення, додатка й обставини різ­ними частинами мови.

Культура мовлення і стилістика: засвоєння складних випадків слово­вживання.

Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь поширювати думку за допомогою другорядних членів речення.

Тип уроку: урок осмислення нових знань, формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями. Мотивація навчальної діяльності

III. Актуалізація мотиваційних резервів п'ятикласників з теми

► До виділених слів поставити запитання. Виписати їх разом із тими словами, до яких вони відносяться

Благословенна будь, моя незаймана девіце Десно!

Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м'яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання про давнину, що лі­чив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життє­вих шляхах (О. Довженко).

► Запам'ятати наголос у словах щасливий, босий.

► З'ясувати, якими частинами мови є виділені слова.

► Дати визначення другорядним членам речення: додатку, означенню, обставині.

Коментар учителя. Другорядні члени сприяють поділу речень на по­ширені і непоширені. Поширеними називаються речення, в яких є друго­рядні члени. Непоширеними називаються речення, які складаються тіль­ки з граматичної основи.

IV. Виконання практичних завдань творчого характеру

Творче спостереження над мовним матеріалом

► Списати текст, виділяючи пунктиром додатки. З'ясувати тип мов­лення. Свою думку обґрунтувати.

Жили ми в певній гармонії з силами природи. Зимою мерзли, літом смажились на сонці, восени місили грязь, а весною нас заливало водою, і хто цього не знає, не знає тієї радості і повноти життя. Весна пливла до нас з Десни. Тоді ніхто не чув про перетворення природи, і вода тоді текла куди і як попало (О. Довженко).

► Визначити синтаксичну функцію виділених слів. Зробити висновок, яки­ми частинами мови, окрім іменників, можуть бути виражені додатки.

Творчі диктанти на побудову речень, з поширенням їх другорядними членами речення (за варіантами)

Варіант 1

► Доповнити речення, користуючись словами з довідки. Підкреслити підмети, присудки й додатки. З'ясувати відмінки іменників.

1) Виорав чоловік (що?) ... . 2) Посіяв на полі (що?) ... . 3) Виріс слав­ний льон і вкрився (чим?) ... . 4) Сонечко світило (на що?) ... теплень­ко, хмарка кропила (чим?) ... . 5) (Кому?) ... з того було так любо, як от часом (кому?) ... , коли мати вмиє (кого?) ... та ще й поцілує (За Г. Ан­дерсеном).

Довідка: дощик, льон, дитина, поле, цвіт.

Варіант 2

► Поширити речення обставинами. Підкреслити граматичні основи. Списати речення. Доповнити їх власною розповіддю так, щоб утво­рилося зв'язне висловлювання.

(Коли?) ... я йду вулицею. Вечір надходить (як?) ... . Дивлюсь (куди?) ... . Дерева (як?) ... похитуються.

Відтворення деформованого тексту

► Визначити межі речень. Прочитати і списати, розставляючи потрібні розділові знаки. Знайти означення, підкреслити їх хвилястою лінією.

ЛЮБЛЮ СВОЮ СТОЛИЦЮ

Ви бачили місто в золотому саду то наш Київ тепла осінь тихо сту­пає його вулицями дніпрові кручі вона вже розмалювала неповторни­ми золотистими фарбами листя каштанів на багатолюдному Хрещатику аж горить ще яскравіше сяє золотом горда й велична Софія.

Я українець тому люблю свою величну столицю дуже люблю своє прегарне шляхетне віковічне місто воно дає мені силу наснагу та окри­лює мене (За В. Близнецем).

► Лексична робота: за допомогою тлумачного словника з'ясувати зна­чення слова шляхетний (Шляхетний — величний, благородний, ли­царський).

► Дати характеристику першим трьом реченням за метою висловлю­вання та емоційним забарвленням.

► Прочитати текст, опускаючи означення. Зробити висновок: яку роль відіграють означення в нашому мовленні.

Пізнавальне завдання на зіставлення синтаксичних одиниць

► Скласти й записати речення з поданими словосполученнями так, щоб прикметники виступали: а) означенням; б) присудком. Виді­лити граматичні основи речень.

Зразок:

Сумний Семен ходив цілий день. — Цілий день Семен був сумний.

Круті гори; старий ліс; вузька долина; глибокий яр; пишні левади.

► За допомогою тлумачного словника з'ясувати значення слів левада, яр.

V. Систематизація знань

З поданого тексту виписати другорядні члени речення і проаналізувати їх, заповнивши таблицю. Знайти слова, що можуть виступати і додатком, і обставиною. Виписати їх разом зі словами, до яких вони відносяться.

Широкі дунайські степи... Ширяють над степом орли-сизокрильці, виглядає згори необачне птаство. Хмарами летять на степові озера дикі гуси та срібнопері лебеді. Стелиться степом битий шлях: ним татари хо­дять з Дунаю до Дністра, а звідти на Дніпро-Славуту (М. Пригара).

VI. Підсумок уроку

Визначення навчальних досягнень учнів з теми і стимулювання успі­хів у конкретній навчальній діяльності. Самоаналіз здібностей, отрима­них у процесі засвоєння теми.

VII. Домашнє завдання

1. Скласти й записати три речення зі словом Дніпро так, щоб у першо­му воно виступало підметом, у другому — додатком, у третьому — обставиною.

2. Виписати з художньої літератури портрет одного з літературних геро­їв. Підкреслити другорядні члени речення і дати їм характеристику за схемою: а) вид другорядного члена; б) на яке питання відповідає; в) якою частиною мови виражається.