Мета:
опрацювати твір, визначити його місце в художній спадщині Є. Гуцала;
вчити учнів бачити й оцінювати багатство фантазії Жені та його
неординарний погляд на світ; схарактеризувати образи хлопчика й режисера
Альтова; усвідомити роль незвичайного, романтичного в житті людини;
розвивати вміння учнів відстоювати власний погляд на світ і свої
переконання, уміння зберегти свою сутність.
Обладнання: текст оповідання «Олень Август»; словник до
тексту твору; епіграф.
Тип уроку: урок-дослідження.
Епіграф:
Євген Гуцало примушує нас зазирнути в саму суть буденного, побачити
його красу й змістовність, оцінити життя в усіх його проявах.
Бо він — справжній майстер і чарівник, який уміє словом торкнутися
людської душі, створити із слів симфонію, і ця музика слова підносить
нас над дріб'язковістю й буденністю, робить чистішими й благороднішими.
Ростислав Самбук
Хід уроку
І. Вступне слово
вчителя
Проза Євгена Пилиповича Гуцала — це численні збірки
оповідань, новели, есе, повісті, адресовані дітям, юнацтву, дорослому
читачеві. Проза була для нього і творчою лабораторією, і можливістю
висловити міркування з приводу того, як побачити важливе й вагоме в
найдрібнішому, незвичайне — у звичайному, пробуджує свідомість, спонукає
до роздумів над людськими долями у творах, захопленнями, уподобаннями,
вчинками літературних героїв.
II. Повідомлення теми і мети уроку
1. Наше
завдання — побачити й оцінити багатство фантазії мрійника Жені та його
неординарний погляд на світ; переказати пригоду Жені; довести, що в
житті обов'язково співіснують контрасти — добро і зло, радість і горе,
світло й темрява — і що, не зазнавши зла, ми не зможемо повністю оцінити
й усвідомити безмежжя і велич людської доброти.
2. Читання й коментування епіграфа.
III. Вивчення
нового матеріалу.
Слово вчителя. Перш за все давайте
з'ясуємо, яка була погода, коли Женя повертався зі школи, який настрій
був у хлопчика.
• Зачитайте уривок від початку оповідання до слів «... зараз
вони здавалися йому ще більш дивакуватими й гідними зневаги, ніж
будь-коли». Проаналізуйте поведінку Жені. Чому йому було весело?
•
Чому хлопчик раптом зупинився?
• Що привернуло його увагу? Прочитайте.
(Уривок від слів
«І раптом Женя зупинився» до слів «... пробрався аж до зачинених дверей
автобуса».)
Слово вчителя.
Отже, усе, що відбувалося на
знімальному майданчику, ми усвідомлюємо через призму сприймання Жені,
бачимо його очима і зовнішність тих людей, і їх поведінку.
Він не знає, що чоловік на високому стільці, — то оператор, який
«енергійно махав ногами, наче їхав на велосипеді». Камера для хлопчика —
це «незрозумілий масивний апарат».
А як тонко Женя помічав
поведінку й елементи зовнішності артистів! Проілюструйте цю думку.
Відповіді учнів.
Першим у черзі біля автобуса стояв дідусь в
окулярах, які він часто поправляв і, мружачись, поглядав на сонце.
За
дідусем у черзі стояла жінка з кошиком, у якому сидів довгошиїй гусак.
Він був стурбований, ґелґотів, намагався вистрибнути з корзини.
Третьою була в черзі гарна дівчина у вовняній хустинці. У неї було
темне густе волосся, що «розсипалося по плечах». Це ми «побачили», коли
вона зняла хустину, бо їй стало душно.
Студент наблизився «з
незалежним виглядом», потім «здивовано зиркнув» лише на гарну дівчину, а
потім знову вираз його обличчя став пихатим і зверхнім.
Останнім підбіг невихований «хлопчина із ранцем за спиною». Чому
невихований? Не став у кінець черги, а пробрався до зачинених дверей
автобуса й став першим.
Слово вчителя.
•
Спостерігаючи цю картину, Женя не усвідомлено опинився в кадрі. Є.
Гуцало пише: «Але Женя не вмів грати». З чого це видно? (Хлопчик
опинився в черзі до автобуса, але до студента він повернувся спиною, бо
всю увагу зосередив на чоловікові, що «сидів за зйомочною камерою на
високому стільці». Тобто, Женя поводився не так, як потрібно було за
сценарієм, і, звичайно ж, був зайвим на знімальному майданчику).
• Яка була реакція режисера Альтова на появу зайвого актора?
(Він
зразу побачив Женю, був дуже незадоволений. Спочатку Альтов сприйняв
хлопчика за одного з тих численних перехожих, які годинами простоювали
біля знімальної групи, нікуди не поспішаючи. Цей хлопчина дивився із
захопленням. І все ж Альтов проганяв його: «Йди геть!»)
• Учні за ролями читають діалог від слів: «Альтов підійшов до
Жені...» до слів : «Не заважай!»
• Чому режисер прогнав
хлопчика? Як ви ставитесь до цього вчинку старшої людини?
(Автор
зазначає, що обличчя в Альтова було стомлене. Можливо, то знімався вже
не перший дубль, а Женя, з'явившись у кадрі, звичайно, зірвав зйомку.
І все ж це не оправдовує грубості режисера. Женя — маленький
хлопчик, і тому Альтов мав пояснити йому цю ситуацію).
• Як
ви гадаєте, чому Женя не розгнівався на режисера?
(Хлопчик мав
чисту, незаплямовану душу. Його захоплювало все, що він бачив. Вулиця й
небо пахли свіжістю. Повітря було холодне й чисте. Жебоніли струмки. А
тут знімають кіно... Раз цей дядько насварився, значить, він теж
начальник (Жені здавалося, що найголовніший тут — оператор).
• Чому «почуття невдоволення виникло в душі» Жені, коли
від'їхала знімальна група?
(Хлопчик на зйомках сподівався
побачити щось «гарне, незвичайне, — таке, як у кіно...» Він був
упевнений: найцікавіше обов'язково мало бути!)
• Які картини ввижалися хлопцеві? Як це характеризує Женю?
(Ось
мужні воїни переслідують шпигунів, через високі гори мчать поїзди,
синім морем пливуть кораблі під білими парусами.
Це свідчить про
багату фантазію Жені та його неординарний погляд на світ).
• Що стало причиною того, що Альтов захотів зробити хлопчикові
приємне?
(Режисер був задоволений, що робочий день закінчився.
Зняли якусь буденну сцену, і він розумів розчарування хлопчика, що той
не побачив тих захоплюючих епізодів, котрі часто бачив на кіноекрані.
Альтов знав, що в житті Жені доведеться розчаровуватися не раз, і тому
захотів зробити хлопчикові приємне: провезти його власною машиною по
місту. Правда, ця «доброта» була продиктована марнослів'ям та егоїзмом:
завтра хлопчисько буде хвалитися своїм одноліткам, що катався на машині
із самим Альтовим).
«Альтов був задоволений: хлопчина навіть говорити не може від
радості, що сидить поруч із ним. Такий стан легко пояснити. Своє
захоплення кінофільмами переносить на нього, бо вважає таким цікавим і
дивним. Хлопчик, мабуть, іще не розуміє, що Альтов — звичайний,
буденний, як і всі інші»).
У який момент і Альтов, і Женя були нещирими один з одним?
Прочитайте. Якими мотивами продиктоване це почуття?
(«I Альтов
засміявся ще раз ... Він знав, як ніхто, що не вартий захоплення. Але
хіба міг пояснити це хлопчині? Той однаково не повірив би».
«Альтов вигадував, імпровізував. Ніколи в житті не збирався ставити
подібний фільм. У своїй творчості не вмів фантазувати. І зараз, кажучи
неправду, вважав, що його брехня має благородну мету...»
« —
Напевне, на двійки вчишся? — спитав раптом, угледівши, що з портфеля
висунувся зошит з брудною обкладинкою.
Женя почервонів, спритно засунув зошита назад.
— Ні...
—
А як же?
— Маю п'ятірки.
— Гм, — висловив
сумнів Альтов.
Жені страшенно закортіло, щоб йому повірили.
Подивився на Альтова сяйливими світлими очима і промовив:
— Маю п'ятірки!
Це означало багато. І те, що він
старанний, ретельно готує домашні завдання. І те, що забруднений зошит
уже дописано, завтра візьме новенький, з голубою обкладинкою.
Альтов
сказав:
— Це добре.
І Женя, відвернувшись так, щоб не бачив
режисер, усміхнувся. Як це славно, що вчиться на «відмінно», ніколи не
спізнюється на уроки. І він у душі дав собі слово, що завжди буде
старанним і працьовитим».)
Ми знаємо, що Женя — «першокласник чи другокласник» (саме так
визначив його вік Альтов). Режисер пообіцяв хлопчикові зніматися в кіно.
Це величезне щастя для такої малої дитини! І тому ми, читачі, розуміємо
бажання Жені виглядати в очах Альтова відмінником.
• Прочитайте за ролями епізод від слів: «Бачиш оце
будівництво?» до слів: «...шукачі назвали його Олень Август».
•
Що в цьому епізоді викликає у вас повагу або захоплення, а що — осуд
і презирство?
• Перекажіть епізод від слів: «Альтов вигадував, імпровізував»
до слів: «Там також нічого, тільки будинки».
• Альтов
вважав, «що його брехня має благородну мету». Чи це так? А яка ваша
думка?
• Які картини поставали в уяві хлопчика у той час,
коли режисер вигадував? Про що це свідчить?
(Можна відповісти словами самого Альтова: «Ні, ці діти таки
фантазери. Іноді вміють бачити те, чого немає. За словами у них постає
жива дійсність. Ось, будь ласка. Він сказав щось про золотошукачів, про
хлопчину з екстравагантним іменем. Казав, навіть не задумуючись. А його
супутник уже й зумів уявити, зумів побачити. Можливо, оцей школяр із
порваним портфелем обдарований тим, чим наділені справжні майстри. Уже й
справді бачить світ інакше, ніж інші, для нього по пустиреві ходять
олені... Можливо, цей дар пропаде даремно, бо людина не завжди
здогадується, що « вона — трохи не така, як інші».
Отже, Женя бачить та усвідомлює красу навколишнього життя, відчуває
величезну радість від самого існування на нашій чудовій планеті).
•
Чому Альтов відчув до хлопчика неприязнь?
(У його холодній
сірій душі спалахнула заздрість до школярика з порваним портфелем.
Альтов сам усвідомлює, що не вміє фантазувати, і ми можемо припускати,
що він знімав не шедеври, а досить примітивні фільми, цікаві невеликій
кількості людей. Альтов не був Майстром).
• Прочитайте абзац, що починається словами: «їхали крізь
сутінки». Чим, на вашу думку, пояснити таку зміну в довкіллі?
(Сутінки
були не лише надворі, а й у настроях випадкових попутників. Альтов
почувався роздратованим, бо вже й забувся, що сам запросив Женю на
прогулянку, бажаючи зробити тому приємне. Коли ж школярик сказав, що,
можливо, оленів на пустирі зовсім не було, в очах у режисера блиснули
злі вогники. Альтов відчув, що цей хлопчисько уже надокучив йому, мало
того, він роздратовано подумав, що в дитини «хвора уява».
Жені було ніяково, він відчував, що настрій у режисера змінився.
Хлопчик ніяк не міг зрозуміти чому. І раптом у нього сяйнула думка: «...
це все винуваті олені»).
• Женя вийшов із машини. У якому
русі виявилося хвилювання хлопчика? Прочитайте.
(«У Жені висковзнув з рук портфель, зошити випали на тротуар. Він
нагнувся, почав збирати»).
• А які слова режисера розгнівали
хлопчика?
(Альтов сказав жінці-акторці, котра сідала в машину,
що в Жені немає ніяких даних, щоб зніматися в кіно).
Слово вчителя. Женю охопили і розпач, і гнів. Визбирав брудні
зошити, поклав їх до портфеля. Зразу хотів закинути його геть, а потім
засоромився цього пориву. Він не дозволить якомусь Альтову розтоптати
його фантазії. «Він сам гратиме. Сам із собою. Поставить таке кіно, що
всі ахнуть від здивування. І він врятує золотошукачів!»
Учні переказують заключні два абзаци оповідання.
Робота з
таблицею «Словник до теми».
Режисер — особа, що керує
постановкою спектаклю, кінофільму або іншої програми.
Оператор —
робітник, який керує роботою складного механізму; людина, яка знімає
кінофільми або здійснює телепередачі.
Тайга — природна географічна зона помірного поясу, поросла хвойними
лісами.
Імпровізувати — створювати вірші, музику або виголошувати
промову без попередньої підготовки.
Місія — представники
держави, послані в іншу державу з якою-небудь метою; доручення,
завдання; призначення; покликання).
V. Підсумки уроку. Запитання для бесіди.
•
Яке враження на вас справило оповідання?
• Над якими
проблемами змушує замислитись?
VI. Домашнє завдання:
скласти план до оповідання «Олень Август» (за вибором учнів);
розповідати про хлопчика Женю за алгоритмом «План характеристики
літературного героя».
1. Зовнішній вигляд.
2. Вчинки героя.
3.
Ставлення до нього інших персонажів.
4. Мова героя.
5.
Риси характеру. |
