Мета: глибше ознайомити учнів із життям і творчістю, світоглядом письменника, зацікавити ними, спонукати до читання; розвивати нави­чки сприйняття інформації на слух, виділення головного, вміння висловлювати власне став­лення до почутого й прочитаного; виховувати цілеспрямованість, активну громадянську по­зицію, патріотизм.

Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстрації до біографії.

Теорія літератури: громадянська, філософська, інтимна лірика.

- ХІД УРОКУ -

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Аналіз виконання контрольної роботи.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Слово вчителя.

У кожного народу є величні постаті, що його представляють. В Україні це — Т. Шевченко та Іван Франко. Видатний україн­ський поет і літературознавець М. Рильський писав: «Іван Фран­ко — це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і пе­редчуття щастя України. України і людності». Саме про Івана Яковича Франка й піде наша сьогоднішня розмова.

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕ­РІАЛУ

1.  Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.

— Що ви знаєте про І. Франка? Звідки він родом, які його тво­ри ви читали в попередніх класах? («Фарбований Лис», «Грицева шкільна наука» (5 клас), «Захар Беркут» (7 клас), «Каменярі», «Притча про життя» (8 клас).)

І. Франко — людина багатогранного таланту. Він був пое­том, прозаїком і драматургом, перекладачем, літературним критиком, істориком і теоретиком літератури, театру, мисте­цтва в цілому; став відомим як публіцист, філософ, фолькло­рист, мовознавець, етнограф та економіст; журналіст, один із найвизначніших політиків Галичини кінця XIX — початку XX століття.

Кожна із цих галузей, у свою чергу, розкриває широкий діа­пазон зацікавлень та обдаровань письменника. В. Шевчук у книзі «З вершин та низин» пише: «Він [Франко] дав поетичні обробки багатьох європейських та східних тем і мотивів, створив великий цикл поезій за мотивами історії стародавнього світу, найбільше римської історії, перекладав вавилонські гімни й молитви, ін­дійські легенди з "Махабхарати", великі цикли староарабської, давньогрецької та давньоримської поезії, епічну поезію народів світу, зокрема старошотландські, староанглійські, старонорвезь-кі, староісландські балади, іспанські романси, албанські, порту­гальські, італійські, німецькі, єврейські, китайські, болгарські, сербо-хорватські народні пісні, уривки з угорського народного епосу, дав цикл "Циганські мелодії", переклав "Слово про похід Ігорів" і "Краледвірський рукопис"». Як бачимо, можна втоми­тися тільки від переліку цих робіт. А скільки ж таланту й праці потрібно, щоб написати все це, що не вмістилося навіть у 50-томне зібрання творів І. Франка. Твори, написані Іваном Яковичем ін­шими мовами, яких він знав багато, ще чекають своїх видавців та дослідників.

Тільки нещасливий збіг обставин завадив І. Франкові отрима­ти найвищу і найпрестижнішу Нобелівську премію.

Прослухаймо лист одного австрійського професора, доктора філософії до комітету з присудження Нобелівської премії, написа­ний 26 листопада 1915 року.

«Високоповажній Королівській академії, м. Стокгольм. Оскільки український університет для 35-мільйонного населення не відкритий ні в Галичині, ані в Східній Україні й унаслідок того не існує Академічної колегії, яка могла б представити найбільших та найзаслуженіших людей народу Королівській Високоповажній Академії, тому я дозволю собі звернути увагу високоповажної академії, що найбільший і одночасно слов'янський поет і вчений живе у Львові, потерпає матеріально, але зі свіжістю юнака висо­ко держить прапор боротьби за свободу, прогрес і загальнолюдські ідеали протягом половини століття.

У 1893 році захистив докторську дисертацію у Віденському університеті на відмінно під керівництвом відомого професора Ягіча, але з політичних причин його не допустили до універси­тетської кафедри. Він працював на ниві поезії, прози, як критик, історик літератури, етнограф тощо, працював так, що втратив зо­всім своє здоров'я.

Майже 6 років він (був паралізований) диктував свої твори, по­вні весни і свободи, справжні перлини поезії свого народу, які ді­стали загальне визнання як творіння загальнолюдської вартості.

Він є національним поетом свого народу.

Бібліографічний список його творів українською, німецькою, російською, польською, чеською та іншими мовами становить ве­личезний том. Франко справді є найвизначнішим письменником сучасної Європи.

Жалюгідне становище нації не дозволило, щоб твори видатно­го письменника стали доступними широким культурним масам.

У 1914 році він одержав вітання від свого народу, друзів та не­другів з нагоди сорокалітнього ювілею літературної творчості.

Тепер він лежить... тяжко хворий. Від голодної смерті його рятує тільки допомога студентів.

Цей видатний поет і прозаїк, пісні якого стали національним гімном, цей великий Провідник свого народу, міжнародний геній заслуговує, щоб славна Королівська Академія нагородила його Нобелівською премією. Я підкреслюю при цьому величезне по­літичне значення такої нагороди для національних змагань старо­винного культурного народу, який тепер бореться за відкриття свого університету. Нагородження Івана Франка Нобелівською премією буде мати величезне значення не тільки для самої Украї­ни, але також для Східної і Західної Європи.

Відень, 26 листопада 1915 року. Професор, доктор філософії Застирець Йосип».

Про працьовитість письменника ходили майже легенди. Як згадує сам Франко, він писав і в тюрмах, і майже непритом­ний від голоду; писав і в затемнених кімнатах, через що ледве не втратив зір; коли параліч скував праву руку, писав лівою; коли відмовили обидві руки — диктував.

— Як ви думаєте, геніальній, талановитій людині обов'язково потрібні така шалена напруга, неймовірна працездатність?

2.  Повідомлення учня.

І. Франко і музика, фольклористика

Музикальність Івана Франка, глибоке знання природи пісні як синтетичного жанру слова і музики позначилося на його численних поезіях. Уже самі назви віршів — «Народна пісня», «Пісня і праця», «Чим пісня жива», «Пісня будучини» та ба­гато інших — указують на наявність у творах поета пісенної образності.

Відомий український фольклорист Ф. Колесса в статті «На­роднопісенна ритміка в поезіях Франка» переконливо доводить, що частина віршів була задумана поетом як пісні, що написані на зразок (у тому числі й на мелодію) народних пісень (наприклад, «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...», «Червона калино, чого в лузі гнешся...», «Ой ти, дубочку кучерявий...»). Використовуючи пісен­ну форму свого вірша «Розвивайся ти, високий дубе...», І. Франко

бажав, щоб ця його поезія, співана під енергійну маршову ме­лодію, поширилася в масах і набула значення народного гімну.

Отже, використані письменником пісенно-ритмічні форми передбачають певну мелодію, яка стає супутницею вірша, що під­силює емоційне сприйняття.

Ще в 1898 році відомий композитор С. Людкевич написав му­зику до «Вічного революціонера». Дякуючи С. Людкевичу, Іван Франко сказав:

«Спасибі, пане-товаришу, за ваш сюрприз. Але я волів би, щоб у вашому "Революціонерові" теж у середній частині був марш, а не коляда!»

Цей вислів письменника переконливо свідчить, що музична ін­терпретація значною мірою була закладена в ритмо-інтонаційній основі самого вірша.

Фахівці вважають: епохальне значення як для української поезії, так і для музики має «полум'яний» гімн «Вічний револю­ціонер», геніально інтерпретований М. Лисенком. Не викликає сумніву припущення, що «музичний підтекст», закладений пое­том у самому вірші, М. Лисенко талановито відтворив у музиці. Героїко-піднесене звучання, конкретність політичних закликів, маршовий ритм демонструють органічну єдність усіх музично-поетичних компонентів. Цей гімн і став зразком органічного вза­ємопроникнення слова і музики.

3. Складання таблиць.

Жанрова й тематична різноманітність творів І. Франка

(Вдома при вивченні біографії письменника учні можуть допов­нити, продовжити таблиці.)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

Тестове завдання.

• Оберіть відповідне за змістом слово, пропущене у висловлю­ванні А. Кримського про І. Франка, прокоментуйте цитату.

«Подібно до легендарного Данко, розірвавши свої груди, він дістав вогненне серце і освітив ним шлях до ... свого народу».

А  освіти;

Б   покращення;

В   визволення;

Г   трагедії.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення.

«Мені запам'яталося...»

«І. Франко