Мета: допомогти учням усвідомити провідні думки твору, красу та силу художнього слова, зна­чення творчості драматурга в українській та світовій літературах; розвивати навички ха­рактеристики образів, їх співставлення, творчі здібності, образне та асоціативне мислення, вміння висловлювати власні судження про лі­тературні та життєві явища; виховувати висо­кі моральні якості, гуманізм, справедливість, любов до художнього слова.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстра­ції до нього, елементи костюмів для інсцені­вок.

Теорія літератури: головні та другорядні герої, засоби комічного.

- ХІД УРОКУ -

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

І. Карпенко-Карий, із творчістю якого ми продовжуємо зна­йомитися, за оцінкою літературних критиків, створив новий тип соціальної п'єси, розвиваючи традиції європейської і світової драматургії,— без «щасливого кінця» і суто позитивного героя. Він знайшов своєрідний аспект художнього аналізу соціальних явищ. Новаторство драматурга виявилося і в композиційній побу­дові п'єс. Сюжет розвивається навколо одного персонажа, а його оточення (ті, що йому протистоять, і ті, що його підтримують) змальовано контрастно, і це дає змогу яскравіше виявити сутність головного героя й побачити крізь нього епоху, суспільні типи. Давайте переконаємося в сказаному на сьогоднішньому уроці. І якщо тип стяжателя Пузиря безсмертний, то, можливо, і в кож­ному з нас є щось від нього? Подискутуємо на цю тему.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕ­РІАЛУ

1. Інсценовані повідомлення.

Г о б с е к з однойменної повісті Оноре де Бальзака (у костюмі чи сюртуку, в шляпі-котелку). У світі немає нічого постійного. Існують лише умовності — свої для кожного клімату. Для того, хто мусив пристосовуватися до різних суспільних мірок, усякі ваші переконання та правила моралі — пусті слова. Незрушне лише одне почуття, яким нас наділила природа,— інстинкт само­збереження. У суспільствах європейської цивілізації цей інстинкт називають особистим інтересом. Якщо доживете до мого віку, ви зрозумієте: з усіх земних благ варто домагатися тільки золота. В золоті зосереджені всі сили людства. Люди скрізь однакові: по­всюди точиться боротьба між бідними і багатими, повсюди вона неминуча. Отож краще самому визискувати, ніж дозволяти, щоб визискували тебе. Марнославство — це наше «я». А задовольнити його можна тільки золотом. Потоком золота! Щоб здійснити свої примхи, ми потребуємо часу, засобів і зусиль. Так от, у золоті все це є в зародку, і воно все дає в житті.

Володіючи золотом, я володію світом, не стомлюючи себе, а світ не має наді мною жодної влади. Я можу керувати міністра­ми через їх прибічників, можу купувати совість людську і любов. От хто б із вас не побіг зараз підбирати золоті монети, коли б я їх почав розкидати?

Плюшкін, герой твору М. Гоголя «Мертві душі» (у подра­ному, старому одязі, обмотаний такими ж хустками, в нічному ковпаку; ходить між глядачами й ніби підбирає «те, що погано лежить»), Микола Гоголь висміяв мене у своєму творі «Мер­тві душі». Та й даремно! Ну й що з того, що на мені такий одяг? Як кажуть, копієчка руб береже. Зате в мене всякого добра пов­но — я його довгі роки дбайливо збирав, ганчірочка до ганчіроч­ки, цвяшок до цвяшка — все в хазяйстві знадобиться. Бач, люди кланяються здалеку — п-а-а-н!

От скажіть, а вам хіба ніколи не було шкода розлучатися зі своїм добром, просто так дарувати чи віддавати кревно нажите чужій людині? (Пауза.) Отож-бо то і є!

Пузир (у заношеному старому халаті чи в старому кожусі). От уже ті письменники, ніде від них не сховаєшся, нікому від них спокою немає. То їм на пам'ятники давай, то книжки їхні купуй та читай. Одна морока. Ось Іван Карпенко-Карий посміявся з мого старого халата та з кожуха, а коли б я на одяг новий та модний витрачався, то не було б у мене такого господарства, стільки землі та худоби. Маюфес розказував: «їхали ми цілий день. "Чия зем­ля?" — питаємо. "Терентія Гавриловича Пузиря". На другий день знову питаємо: "Чия земля?" — "Терентія Гавриловича ". І тільки на третій день, надвечір, почалася земля Гаврила Афанасійовича Чобота. Ха-ха! Княжество! Ціле княжество. Німець, що зо мною їхав, дивувався, хитав головою, цмокав губами, а на третій день, сміючись, сказав: "У цього хазяїна більше землі, ніж у нашім гер­цогстві"» . Ну хіба не приємно чути? «Овечим генералом» називає. А в мене серце радіє, коли я на своїх биречок дивлюся. От і ви, читачі, смієтеся, а того й не знаєте, як нелегко бути справжнім ха­зяїном — усе доглянути, усьому лад дати. Спробуйте самі завести власну справу — зрозумієте!

Гобсек, Плюшкін, Пузир (разом). Думаєте, що ви з нами нічого спільного не маєте? Помиляєтеся! (Виходять.)

2. Слово вчителя.

У нас в гостях були знамениті персонажі світової літератури, яких відносять до вічних образів скупих («скупердяїв»). Метою їхнього життя стала нажива заради наживи, накопичення багат­ства заради багатства. При цьому вони не гребували жодними засобами, навіть злочинними, приносячи в жертву «золотому тільцю» і любов, і дружбу, і щастя своїх близьких.

Придивимося ж уважніше до героя трагікомедії І. Карпенка-Карого «Хазяїн» Терентія Гавриловича Пузиря. Як справжній майстер слова, знавець психології людської душі, драматург не міг показати свій персонаж лише з негативного боку. Так, Пузир — цинічна, жорстока, безкультурна, часто антигуманна людина.

Але ж починав він усе із власної праці, трудових мозолів! Зумів створити й утримати велике господарство; дорожить дружбою із Золотницьким, дає гроші на сирітські приюти, любить дочку...

3.  Робота над характеристикою героя. +

працьовитий

добрий господарник, еконо­міст

любить дочку

прагне мати друзів

із трепетом ставиться до зем­лі, худоби

ПУЗИР

жадібний

жорстокий

безкультурний

хитрий

марнославний

не гребує протиправни­ми засобами збагачення

4. Рольова гра.

• Зобразіть образ Пузиря очима персонажів п'єси «Хазяїн». Наприклад.

Феноген. Я — Феноген, так би мовити, «права рука хазяї­на». Без мене ніхто до нього доступу не має. Багато дечого я на­вчився в Терентія Гавриловича — як про господарство дбати, як копієчку до копієчки складати та земельку прикупляти. Ось і недавно придбав шматочок на 500 десятин. Лікар говорив, що в нього такий девіз: «Хазяйство або смерть». «Розумні слова: або хазяйство, або смерть! Велика правда! Земля, скот, вівці, хліб, ко­мерція, бариші — оце життя! А для чого ж тоді, справді, і жить на світі, коли не мать цього нічого? Та краще хробаком нечувствен-ним родиться, аніж такою людиною, що про хазяйство не дбає! Нехай Бог боронить, коли б у мене пропали ті гроші, що я маю,— зараз би повісився». Щоб здобути ті грошики, доводиться й лице­мірити, й принижуватися інколи, і хабаря взяти. Адже ж хазяїн сам і говорив, що треба з усього користь витягать, хоч би й зубами прийшлось тягнуть.

(Учні готують виступи від імені Ліхтаренка, Золотницького, Соні, Калиновича, швачки з міста та інших.)

5. Психологічне дослідження-тестування. «Скільки в кожного з нас від Пузиря?»

1) Ви фермер. Жнива. Ви відправляєте найнятих комбайне­рів далеко й надовго в поле. При цьому: а) даєте їм консерви й «Мівіну», щоб вони там пообідали;

б) відряджаєте з ними кухаря, даєте продукти, матеріали для побудови польового стану й організації гарячого харчування та відпочинку робітників (у такому випад­ку ваш прибуток зменшується вдвічі);

в) вважаєте, що це турбота самих робітників. Свій вибір обґрунтуйте.

2) Ви розводите овець. Настав час стрижки. Ви:

а) обладнуєте для найманих робітників спеціальні при­міщення, видаєте їм респіратори, щоб не зашкодити здоров'ю (але на це йде половина вашого прибутку);

б) говорите, що на свіжому повітрі стрижку проводити краще, й нічого не даєте робітникам;

в) обіцяєте тим, хто найшвидше і найякісніше виконає роботу, дати премію (вона становить чверть від прибут­ку).

3) Ви збираєте молоко в населення і здаєте на молокозавод. При цьому ви:

а) їздите по найглухіших селах, де можна купити молоко за безцінь;

б) даєте скрізь однакову ціну залежно від якості молока, адже утримувати корову — це велика праця;

в) домовляєтеся з приймальником молокозаводу, щоб він записував вищу якість продукту, ніж є насправді. Це дало б удвічі більший прибуток, а на «подяку» пі­шло б усього 1/5 прибутку.

4) Ви підприємець у сільському господарстві. Завтра ярма­рок, на якому можна укласти дуже вигідні угоди. Але вве­чері раптом ви захворіли, у вас висока температура. Ви:

а) ковтаєте купу таблеток і їдете на ярмарок, отримуєте значний прибуток, але хвороба дає ускладнення;

б) звертаєтеся до лікаря й лікуєтеся. Угода зривається;

в) підключаєте помічників, членів родини, які все-таки укладають угоду, але не таку вигідну, ви втрачаєте по­ловину прибутку.

5) Ваш родич запропонував вам забрати й переховати з фір­ми, що збанкрутувала, частину майна, щоб за борги його не заарештували. Вам обіцяють значну винагороду за це. Ви:

а) категорично відмовляєтеся, бо постраждають дрібні акціонери;

б) погоджуєтесь, але за умови, що лише великі акціонери постраждають, а не дрібні;

в) з радістю та вдячністю погоджуєтесь, адже ризик мі­німальний, а ваші власні фінанси на даний момент не в кращому стані.

6.  Проблемне завдання.

Оскільки твір І. Карпенка-Карого «Хазяїн» визначається за жанром як сатирична комедія, то в ньому, звичайно ж, викорис­тано різні засоби комічного. Знайдіть і прокоментуйте приклади іронії, сатири, гумору, фразеологізмів, прислів'їв та інших засо­бів комічного.

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення.

«Мене вразило (здивувало)...» «Думаю, що І. Карпенко-Карий...» «Комедія "Хазяїн" для мене...»

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вміти характеризувати героїв п'єси «Хазяїн», висловлювати про них власну думку; скласти тези до теми «Значення творчості І. Карпенка-Карого для розвитку української та світової драма­тургії».