Мета: повторити з учнями найважливіші відомості про частини мови, зокрема про основні граматичні особливості імен­ників і правопис великої букви й лапок в іменниках; фор­мувати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники в текстах, визначати їх морфологічні ознаки; розвивати творчі вміння використання іменників різних форм у ви­словлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативно­го дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвитко­ві п'ятикласників, виховувати любов до осінньої природи та народних звичаїв і прикмет.

Правопис:     велика літера і лапки в іменниках.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів; уживання іменників у прямому і пе­реносному значенні.

Граматика: спостереження за роллю іменників у побудові речень і ви­словлювань різних видів.

Тип уроку: повторення набутих знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Установчо-мотиваційний етап

1. Психологічна настанова щодо повторення вивченого про частини мови в початкових класах.

2. Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле: учи­тель пропонує п'ятикласникам звернути увагу на основні поняття з теми (запис або таблиця на дошці).

Відомості про самостійні частини мови

• Значення;

• граматичні ознаки;

• роль у реченні;

• правопис відмінкових закінчень.

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним

У вересні синиця запрошує осінь у гості.

Народна творчість

IV. Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого

Робота над зв'язним висловлюванням (виразне читання тексту вголос)

► Прочитати текст. Дібрати заголовок. Пояснити свій вибір. Що ново­го ви дізналися, прочитавши цей текст?

Гроза у вересні прогнозує теплу осінь. Поки листя з вишні не впало, скільки б снігу не випало, відлига його зжене. Якщо лелеки летять ви­соко, не поспішаючи і «розмовляють» — буде стояти хороша осінь. Ве­ресень — ревун, від реву осінніх вітрів і тварин, особливо оленів. Бага­то тенетника на бабине літо — на ясну осінь і холодну зиму. Павутиння стелиться по рослинах — на тепло. Осінній тенетник — на ясну погоду. Багато жолудів на дубі — на люту зиму. Якщо в цьому місяці на дубах буде багато жолудів, то чекай і багато снігу перед Різдвом.

Часті й густі тумани, що бувають у вересні, особливо без вітру, за­вдають різних хвороб людям слабкого здоров'я. У цьому місяці погода починає дивитися «вереснем» (За Г. Некриловою).

► Пояснити зміст останнього речення.

► Знайти іменники. Поставити до них запитання. Визначити грама­тичні ознаки.

► Лексична робота (тенетник — павук, що плете павутиння).

Колективна робота

► Прочитати. Визначити тип і стиль мовлення. Підкреслити іменни­ки. Які з них є назвами істот, які — неістот?

Ти в осінньому лісі. Отож, роздивись В день погожий на барви казкові; Кучеряві дуби в височінь піднялись І ведуть таємничу розмову.

В золотистих косинках берізки стоять, Мов дівчатка, зійшлися у коло; Пурпуровими кронами клени горять, Розпаливши багаття довкола. Ось калина рубінами грон пломенить Вся в промінні осіннього сонця, І безхмарного неба яскрава блакить Заглядає крізь крони в віконця.

(С. Жук)

► Визначити відмінки іменників, виділити відмінкові закінчення. Ви­ділені іменники розібрати за будовою.

► Пояснити зміст речення Пурпуровими кронами клени горять, розпа­ливши багаття довкола.

Творче завдання на зміну форми іменників та побудову речень

► Поставити іменники в орудному відмінку однини. Визначити закін­чення.

Дума, усміх, вежа, тінь, князь, душа, скриня, молодість, площа, роз­мова, чорнобривець, жоржина, берег, ліхтарик, вітер, гора.

► Скласти два-три речення, використовуючи подані слова.

Навчальне редагування

► Прочитати висловлювання. Поділити його на речення і поставити розділові знаки. Вставити пропущені букви. Довести, що перед вами текст. Чи є в ньому слова, вжиті в переносному значенні? З якою ме­тою використовує їх автор? Як вони впливають на стиль?

Осінь танула як тане воскова свічка вона ставала все прозорішою й легшою жадна з..мля випила за літо сонце почалися дощ.. й вітри л..це неба стало суворим а його уста дихнули холод..м потім тріснуло сніжком і з..мля здавалась аркуш..м паперу на якім дитина пробувала зелені й сірі фарби (За М. Коцюбинським).

► Підкреслити іменники, визначити їх відмінок. Виділені слова розі­брати за будовою.

Дослідження-пошук

► Розкрити лексичне значення іменників.

Орел — орел, Швець — швець, Прут — прут, Земля — земля, Мі­сяць — місяць, Зірка — зірка.

► Скласти з поданими іменниками речення.

Пояснювальний диктант

► Пояснити вживання великої літери і лапок в іменниках.

Велика Ведмедиця, Балканський півострів, Національний педагогіч­ний університет імені М. Драгоманова, Восьме березня (8 Березня), Рес­публіка Болгарія, Голова Верховної Ради України, орден Дружби наро­дів, Ягорлицька затока, медаль «За оборону Києва», острів Тендрівська Коса, Бузький лиман, оповідання «Харитя», Житомирський район, га­зета «Голос України», журнал «Хочу все знати», Київський будинок мод, Різдво, фірма «Монарх», Хорватія, вулиця Академіка Тарле.

► Продовжити ряд іменників на подану орфограму власними прикла­дами.

V. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Що називається іменником?

2. На які питання відповідає?

3. Яку синтаксичну роль виконує?

4. Назвіть відомі вам морфологічні ознаки іменників.

5. Розкажіть про вживання великої літери і лапок в іменниках.

6. Яке значення мають іменники у мовленні людини?

VI. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього став­лення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час повторення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяль­ності.

VII. Домашнє завдання

1. Уявіть, що вам доручили розповісти слабким учням у класі про імен­ник як частину мови. На основі теоретичних відомостей про іменник скласти усне повідомлення, використовуючи власні приклади. Звер­нути увагу на правопис іменників з великої літери та в лапках.

2. Виписати із складеного повідомлення 10 іменників та визначити їх морфологічні ознаки.