Якого часу чекає Михайлик? Урок з вивчення оповідання А. Лотоцького «Михайло-семиліток» - УКРАИНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА - ОТКРЫТЫЙ УРОК - РЕФЕРАТЫ

Відомості про Антіна Левовича Лотоцького можна дещо поглибити, використавши для довідки про нього факти багатогранної діяльності письменника, вчителя, історика, книговидавця. Важливо, однак, втриматись у межах вимог, які висуваються в цій роботі до п'ятикласників. Учитель повідомить, що письменницький талант прокинувся в юнака під час навчання у Бережанській гімназії, де він жартома почав видавати гумористичний журнал «Небилиці». Перша збірка оповідань — «Цвіти з поля» — з'явилася 1907 р. Тридцятирічний учитель Рогатинської гімназії, що на Львівщині, Антін Левович був цікавим і вимогливим викладачем. Разом із учнями й іншими вчителями організував драматичний гурток. Під час роботи в Рогатинській гімназії заохотив учителів й учнів вивчати історію рідного краю: заснував товариство «Молода Січ», члени якого займалися археологічними розкопками, записували народні перекази та легенди. Серед січовиків панували козацькі звичаї, міцнів патріотичний дух і національна свідомість, тому не дивно, що всі вихованці Антіна Лотоцького під час Першої світової війни стали в оборону вітчизни. Як видавець, він дбав про те, щоб діти й дорослі мали українські книжки, заснував два видавництва — «Журавлі» (для дорослих) і «Сині дзвіночки» (для дітей). У 1934 р. видав «Історію України для дітей», у журналі «Світ дитини» відкрив курс англійської мови для дітей.

Основні частини сюжету оповідання А. Лотоцького «Михайло-семиліток»

1 Експозиція - Повідомлення про те, що колись у Києві був Михайлик — славний син князя Володимира.

2 Зав'язка - Облога Києва печенігами.

3 Розвиток подій - Печеніги вислали послів до київського князя. Рішення про скликання віче.

4 Кульмінація - Народне віче.

5 Розв'язка - Остання послуга Михайлика рідному Києву.

Визначаючи елементи народного переказу й казки у творі, учні пригадають, що народна казка — це твір про фантастичні події й вигадані персонажі, тоді як переказ — оповідання, в основі якого бувальщина, що поєднується з вигаданими подіями й дійовими особами. П'ятикласники матимуть нагоду повторити відомості про художні прийоми казки:

а) традиційний зачин — «Було се дуже давно»;

б) традиційну кінцівку — «Сидить він там і ніколи не старіється...»;

в) уживання пестливих слів — «Михайлик», «молоденький», «батеньку», «утято молоденьке» тощо;

г) фантастичні перетворення й перебільшення — «І в одній хвилі в коня виросли крила, а від Михайлика вдарила така ясність, що нарід аж жахнувся із дива». «Він узяв Золоті ворота на золоті стремена й вихором погнався між ворогів». «І що махне мечем по правий бік, — то ворог, як зрубане дерево, впаде; що махне мечем по лівий бік, — то ворог, як підкошена трава, стелиться» тощо;

д) ритмічність та образність мови — «І сталося тоді, що печеніги великою силою насунули на Вкраїну. Підійшли під самісінький Київ і облягли його з усіх сторін, як чорна хмара».

У підзаголовку до твору А. Лотоцького «Михайло-семиліток» є вказівка на те, що це оповідання з народного переказу. Бувальщиною є той факт, пояснить учитель, що в народному переказі висвітлюються події монголо-татарської навали на Київ у XIII ст., однак письменник змінив час дії, яка в його оповіданні перенесена в X ст., за князювання Володимира, і стосується облоги міста печенігами [3:192].

У роботі над жанровими особливостями виучуваного оповідання допоможуть і пояснення, які дає Р. Мовчан, стверджуючи, що цей твір наближений до літературної казки, бо в ньому надто велике місце займає авторський домисел [1: 136].

Уже в 5-у класі учні мають засвоїти поняття про тему художнього твору, що визначається на основі життєвих явищ, які зображує письменник. Є рація їм виписати в зошит теоретичні відомості про тему, подані в підручнику [3: 200]. Маючи ці знання, п'ятикласники спроможні самотужки пояснити, що темою оповідання А.Лотоцького «Михайло-семиліток» є облога Києва загарбниками та його лицарська оборона в часи Київської Русі. Оскільки письменник вільно оперує часом у своєму творі, то це означає, що він досить узагальнено передає історичні події. Як і має бути в казці, добро тут перемагає зло. Однак, зауважує Р. Мовчан, якщо у казках перемога зазвичай виражається через матеріальні атрибути, то Антін Лотоцький підносить її до рівня духовності. У цьому вбачаємо високий морально-естетичний потенціал його оповідання «Михайло-семиліток».

Наблизитись до розуміння ідейного значення твору читачі зможуть, пояснивши, якого часу чекає Михайлик, щоб повернутись в Україну, й чи не настав уже той час. Це питання учні можуть розкрити і в письмовій домашній роботі.


	Т И Н Е Й Д Ж Е Р Ы Для тех, кто учится и учит
Главная Мой профиль Выход Вы вошли как Гость \| Группа "Гости" \| RSS
Воскресенье, 22.12.2024, 12:13:32