Тип уроку:    засвоєння нових знань.

Обладнання: збірник «Києво-Печерський патерик», текст опові­дання про Прохора чорнорижця, дидактичний ма­теріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Конкурс «Найкмітливіший»

Клас розподіляється на дві команди. Обираються капітани. Впродовж 5 хв необхідно підтвердити або спростувати запро­поновану думку. Результати роботи команд капітани фіксують на дошці. Перемагає та команда, яка швидше надасть правильні відповіді. 1.1. Завдання до конкурсу.

Команда І

1. Нестор прийшов до Печерського монастиря, коли ігуменом був преподобний Стефан. (Ні)

2. Одну з редакцій «Повісті...» зробив ігумен Сильвестр. (Так)

3. Літопис починається біблійною легендою про Адама і Єву. (Ні)

4. У «Повісті...» не згадується про княгиню Ольгу і Феодосія Печерського. (Ні)

5. Літопис містить опис невдалого походу князя Святослава. (Ні)

6. Нестор у творі наголошує на давності слов'янського роду, на його рівноправності серед інших народів. (Так)

7. Києво-Печерський чоловічий монастир для держави був чи­мось на зразок «совісті нації». (Так)

8. У Лаврі закладено першу на землях Східної України релігійну бібліотеку. (Ні)

9. «Повість...» — видатний твір світової літератури. (Так)

10. Нестор довів записи в літописі до 1051 р. (Ні)

11. Мова літопису являє собою суміш текстів, написаних східно­слов'янською або старослов'янською, мовою. (Так)

12. «Повість...» не має у своєму зібранні історичних сказань, фольклорних і топонімічних легенд, обрядової поезії. (Ні)

Команда ІІ

1. Нестор навчався у печерських подвижників тілесної й духовної чистоти, глибокого смирення, цілковитого послуху. (Так)

2. Упорядкував і дав назву літопису новгородський монах-чер-нець Нестор. (Ні)

3. Першим роком, який зазначено у «Повісті...», вважають

998 р. (Ні)

4. Літописний твір закінчується сказанням про Бориса і Гліба. (Ні)

5. Одну з редакцій «Повісті...» було створено для Мстислава Мо­номаха. (Так)

6. Первісний варіант літопису зберігається в Києво-Печерській лаврі. (Ні)

7. Виклад у «Повісті...» починається легендою про всесвітній потоп. (Так)

8. Лавра сприяла розвитку декоративного мистецтва. (Ні)

9. Літопис має чітку композицію та сюжетну структуру. (Ні) 10. Розповідь у «Повісті...» ведеться переважно від 3-ї особи, але

мають місце діалоги, риторичні запитання. (Так)

11. У літописі використані метафори, порівняння, приказки, при­слів'я. (Так)

12. На сторінках «Повісті...» засуджується державна діяльність княгині Ольги. (Ні)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

1.2. Аналіз виконаних завдань (стисло).

Правильні відповіді до завдань обом командам: Так — 5. Ні — 7.

2. Бесіда за питаннями

• Яку літературу називають оригінальною?

• Що сприяло виникненню Києво-Печерського монастиря?

• Чим слов'яни зобов'язані монаху-чернецю Нестору?

• У чому полягає світове значення «Повісті минулих літ»?

• Як ви вважаєте, чи є цей твір актуальним у наш час? Відпо­відь умотивуйте.

3. «Вільний мікрофон»: якщо вам запропонували написати лі­топис, яку інформацію він містив би? Свої міркування аргу­ментуйте.

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

Заздрісність не вміє віддавати перевагу корисному супроти шкідливого. З оповідання про ченця Прохора...

Люби ближнього свого, як самого себе.

Матфій; 22:39

1. Києво-Печерський патерик як пам'ятник житійної літератури

1.1. Патерик (від гр. pater — батько, отець) — назва збірки жит­тєписів пустельників і ченців якогось одного монастиря, краю або певної громади.

1.2. Загальна характеристика збірки.

Серед книжок житійної літератури найвизначнішим і найулю­бленішим у читаючої публіки був «Києво-Печерський патерик». Його укладено в другій половині ХІ — першій половині ХІІ ст. Довгий час поширювався в рукописах.

Це збірник оповідань про заснування Печерського монастиря та про його перших діячів. Включає в себе відомості про аніміс­тичні уявлення тих часів (анімізм — донаукове, містичне уяв­лення первісних людей, згідно з яким кожна річ має свого духа, душу; одухотворення сил і явищ природи), тобто про уявлення, коли своєрідно поєднувалися дохристиянські язичницькі віру­вання з християнськими, відомості про економічні, соціальні й культурні відносини в Київській Русі. В його основу покладено «Посланіє» колишнього Києво-Печерського ченця Симона, єпис­копа Владимирського і суздальського (помер у 1226 р.), до монаха Печерського монастиря Полікарпа (з додатком житій перших печерських монахів) і «Слово о созданії церкви Печерської», а та­кож «Посланіє» Полікарпа до архімандрита Акіндіна й оповідання його про печерських ченців. Формування збірника в основному завершилося в XV ст. Існує кілька редакцій «Патерика». Перше друковане видання його побачило світ 1661 р. (ініціатор — Інокентій Гізель).

1.3. Тематика збірки.

• Історія Києво-Печерського монастиря (реальні та легендарні сюжети).

• Розповідь про діяльність засновників Лаври — Антонія і Фео­досія.

• Відомості з історії Київської Русі, зокрема Києва.

1.4. Ідейне спрямування патерика: возвеличення православної віри; вшанування наших предків, їх патріотизму і миролюб­ності; відбиття високого рівня руської культури.

1.5. Міні-дискусія (метод «Прес»). Загальна характеристика Ки­єво-Печерського Патерика.

Аргументуйте чи спростуйте тези:

• «Києво-Печерський патерик», як і «Повість минулих літ», дослідники вважають історичною книгою.

• Біблія і Патерик взаємопов'язані ідейним змістом.

• Анімічні уявлення у збірнику оповідань про заснування Пе-черського монастиря підлягають науковому обґрунтуванню.

• Герої Патерика є авторами його оповідань.

• «Києво-Печерський патерик» — найвизначніша і найулюбле­ніша книга житійної літератури у читаючої публіки».

2. Опрацювання ідейно-художнього змісту оповідання про Прохора чорноризця

2.1. Переказ і тлумачення змісту твору.

2.2. Тема: розповідь про благодійну діяльність ченця Прохора, його намагання подолати зло — добром у складні для Київської Русі часи.

2.3. Ідея: возвеличення щирості, доброти, милосердя (Прохор), засудження підступності, жадібності, заздрості, жаги до зба­гачення (торговці, князь Святополк).

2.4. Основна думка:

а) «Бог дбає про рід людський і дарує йому корисне, очікуючи нашого каяття;

б) «Суд без милості тому, хто сам не творить милості».

2.5. Жанр: оповідання.

2.6. Проблематика:

• керівник і народ;

• милосердя і користь;

• гріх і покаяння;

• добро і зло;

• вічне і тимчасове.

2.7. Композиція.

Експозиція: роздуми про призначення Бога, його вплив на лю­дей; розповідь про жорстокість Святополка і скромне життя мо­наха Прохора.

Зав'язка: гуманність Прохора у голодні часи на Руській зем­лі у доброзичливість у ставленні до людей.

Кульмінація: конфлікт між іноком і торговцями, пограбування монаха за наказом князя.

Розв'язка: примирення Святополка з Прохором; поховання ченця князем у печері.

2.8. Анімістичні елементи у творі:

• гірка лобода (хліб) — стає насолодою;

• попіл — сіль;

• покаяння Святополка — його перемога у війні.

2.9. Обговорення ідейно-художнього змісту твору (фронтальне опитування). Питання для роботи:

• За яких обставин людина звертається до Бога?

• Що вона отримує від нього? («...Дбає Він про рід людський і дарує йому корисне, очікуючи нашого каяття. Насилає Він на нас інколи голод, інколи раті за порушення законів Воло­даря; та цим Владика наш приводить тільки наше недбаль­ство до чесноти, бувають віддані за гріхи своїм злим і неми­лосердним володарям» )

• В які часи відбуваються події у творі? («Було це в дні князю­вання Святополка в Києві» )

• Як на початку оповіді характеризується Святополк? («... Ба­гато наруги чинив людям цей князь, без вини викорінив до­щенту багатьох знатних людей і маєтки у них одняв»)

• Яким чином Господь покарав князя? («І за те попустив Гос­подь, щоб невірні мали силу над ним: чимало тоді воєн було з половцями. Були в ті часи чвари й голод сильний, і в усьому була вбогість на Руській землі» )

Хто такий Прохір? («У ті дні прийшов хтось із Смоленська до ігумена Іоанна, бажаючи бути іноком. Ігумен постриг його і на­звав Прохором. Цей чернець Прохір віддав себе на послух і таку безмірну повстримність, що навіть хліба себе позбавив») Чому інок відмовився від хліба? Що замінило йому харч? («Він збирав лободу, розтирав її своїми руками і робив із неї хліб; ним і харчувався. І заготовляв він собі її на рік, а наступного літа збирав нову лободу. І так усе життя своє вдовольнявся він лободою замість хліба» )

Через що Прохора назвали Лободником? («...Він харчувався лише лободою, не вживаючи ні хліба, окрім просфори, ні овоча ніякого. І ніколи не нарікав він, але завжди з радістю служив Богові; нічого не боявся, бо жив, наче птиця») Чому чернець прагнув бути схожим на птахів? («Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають у житниці, але Отець ваш небесний живить їх. Птахів на­слідуючи, легко долав він шлях до того місця, де росла ло­бода, і звідти на своїх плечах, мов на крилах, приносив її до монастиря»)

Що змусило людей теж, як і Прохір, збирати лободу? Яке благо чинив інок людям у голодні часи? («...Збирав це зіл­ля (лободу) і, розтираючи його у своїх руках, ліпив із нього хлібини, які роздавав неімущим, що знемагали від голоду. Ба­гато в цю голодну годину приходило до нього, і він усіх наді­ляв. І солодким, наче з медом, було для всіх те, що він давав. Нікому так пшеничного хліба не хотілося, як цього хліба, виготовленого руками блаженного з дикого зілля» ) Що було характерним для хліба, виготовленого Прохором? («І якщо він сам давав із благоговінням, то світлим, і чис­тим, і солодким був той хліб; якщо ж хтось брав потайки, то був він гірким без міри, мов полин») Чому цей споживчий харч мав такі особливості? Через що один із братії вимушений був звернутися до ігумена Іоанна?

Яким чином ігумен вирішив перевірити смакові якості хліба Прохора? («Одну хлібину візьміть із рук,— сказав він, а другу, виходячи, потайки візьміть». «Коли принесли ігуменові хлі­бини, украдена змінилася на його очах: зробилася схожою на землю й стала гіркою, як і принесена раніше; а взята з рук блаженного була світлою й солодкою, мов мед» ) За що люди були вдячні Прохору? («Після такого дива по­всюди пішла слава про цього мужа. І багатьох голодних про­годував він і багатьом був корисний» )

Через що розпочалася війна? («Тоді Святополк із Володарем і з Васильком пішов раттю на Давида Ігоревича (помститися) за Василька, якого осліпив Святополк, послухавши Давида Ігоревича»). Як це характеризує князя? Яким чином війна між князями вплинула на рівень життя людей? («Почалися грабежі беззаконні і всіляке свавілля. Й огорнув усіх великий смуток, знеможив усіх голод і війни, ніхто не мав ні жита, ні навіть солі, щоб перебороти нужду свою» )

У чому полягало диво Прохора, яке він чинив у важкі воєнні роки? («І зібрав він до себе з усіх келій попіл, але так, що ніхто про це не знав. І роздавав він цей попіл тим, хто при­ходив до нього, а у всіх після молитви його перетворювався він на чисту сіль»)

Що свідчить про гуманне ставлення інока до людей? («І ні­чого не брав за це блаженний, а всім задарма давав, скільки кому треба, і не лише монастиреві вистачало, але й миряни приходили до нього й брали багато, скільки кому треба») Яким чином безкорисливість Прохора негативно вплинула на прибутки торговців? («Торжище опустіло, а монастир був повний тими, що приходили по сіль. І викликало це заздрість у торгівців сіллю, бо не одержували того, що хотіли. Вони ду­мали нажити в цей час велике багатство завдяки солі, і ось те, що вони продавали за великі гроші, того тепер і за безцінь ніхто не брав. І великий смуток огортав їх») Через що торговці вимушені були звернутися по допомогу до Святополка? («Прохір, чернець Печерського монастиря, від­няв у нас велике багатство: дає сіль усім, хто до нього при­ходить, нікому не відмовляє, і ми від цього зубожіли») Чому князь не залишився байдужим до прохання купців? («Князеві хотілося догодити їм, і задумав він, по-перше, при­пинити ремствування між них, а по-друге, самому розбага­тіти»)

Чи залишилися торговці задоволеними реакцією Святополка щодо покарання Прохора? («...В душі мріяв, що розбагатіє сам» )

Як прийняли князь та торговці інока? («І побачили всі перед очима своїми попіл. Довго дивилися всі й не розуміли: що б це означало?

Якою була реакція людей на злочинців, які завдали шкоди не тільки Прохору, ай їм самим? («...Повертаючись із по­рожніми руками, проклинали того, хто це зробив»)

• Через що здивувався Святополк, коли вночі викинув попіл на землю? («Висипали попіл, а він у ту ж мить перетворився на сіль... Від такого дивного дива князя схопив жах: не міг він приховати від усього міста всього того, що сталося»)

• Як зреагував князь, осмисливши шкоду, яку заподіяв іноку і людям? («...Засоромився Святополк від того, що він зробив, отож пішов він у монастир до ігумена Іоанна й покаявся пе­ред ним» )

• Чому виникло непорозуміння між князем та ігуменом? («Ігу­мен карав його за невсипну жадобу до багатства, за насиль­ство. Святополк тоді схопив його й ув'язнив у Турові, але повстав супроти нього Володимир Мономах, і він, злякав­шись цього, швидко з честю повернув Іоанна до Печерського монастиря»)

• Як змінилося ставлення Святополка до Бога і Прохора? («Те­пер же заради такого дива князь дуже полюбив монастир Пре­святої Богородиці і святих отців Антонія й Феодосія. І ченця Прохора він відтоді дуже шанував і ублажав, оскільки роз­пізнав у ньому істинного раба Божого»)

• Що пообіцяв володар ченцю? («...Не чинитиму більше ніколи насильства. Якщо за волею Божою я раніше від тебе відійду з цього світу, виявиться в цьому твоя незлостивість. Як­що ж ти раніше, ніж я, преставишся і підеш до непідкупного Судії, то я на своїх плечах внесу тебе в печеру, щоб Господь простив мене за великий гріх перед тобою»)

• Чому повчав Прохор князя перед своєю смертю? («...Про ми­лостиню, про грядущий суд, про вічне життя, про майбутню муку... » )

• Чи виконав князь обіцянку, надану Прохору ще за його життя?

• Що, на ваш погляд, допомогло Святополку отримати перемогу на війні?

• Чому князь перед тим, як вирушити на війну, відвідував мо­настир?

• З якою промовою звертається автор оповідання до його чита­чів? («Хай і ми з ними одержимо милість од Христа Ісуса, Господа нашого!») Про що воно свідчить?

• Чим повчальний для нас цей твір?

2.10. Рефлексія.

Дослідіть зміни, які відбувалися в поглядах і вчинках князя Святослава. Відповідь оформіть за допомогою прийому «До­міно».

Князь Святополк — «багато наруги чинив людям (без вини викорінив дощенту багатьох знатних людей і маєтки у них од­няв)» — «пішов із Володарем і з Васильком раттю на Давида Ігоревича» — «беззаконня, всіляке свавілля, голод» — «задумав багатіти» — «грабує інока» — «засоромився князь від того, що зробив» — непорозуміння з Іоанном — полюбив монастир і свя­тих отців — «і дав він слово Богові не чинити більше нікому на­сильства» — «чи йшов на війну, чи на полювання, завжди при­ходив у монастир» — «відкрито сповідав про преславні чудеса й знамення Прохора й інших святих».

2.11. «Мікрофон власної душі»: чи вважаєте ви себе грішними? чи змогли б ви віднайти силу волі покаятися?

2.12. Скласти інформаційне ґроно: «Що є гріхом, на думку автора оповідання?»

красти;

збагачуватися за рахунок інших; лицемірити;

наговорювати на людину зле; виявляти байдужість до горя оточуючих; не дотримуватися заповідей Господа.

2.13. Робота в групах. Побудувати схему «Хліб, який наданий Прохором, і той, що викрадений у нього:

Хлібина

V. Закріплення вивченого матеріалу

Робота на картках

Картка № 1

1. Доведіть або спростуйте думку: «...у всі часи і літа дбає Він (Бог) про рід людський і дарує йому корисне, очікуючи на­шого каяття». Наведіть переконливі аргументи, посилаючись на оповідання про ченця Прохора.

2. Чим, на ваш погляд, пояснити те, що Прохор жив, наче птах, з радістю служив Богові? Яким було його буденне життя?

3. Про що повідав один із братії ігумену, сповідуючись йому у своєму гріху?

а) Недотримання заповідей Божих;

б) байдуже ставлення до жебраків;

в) крадіжку хліба, виготовленого з дикого зілля;

г) отруєння ченця Прохора.

Картка № 2

1. Як ви вважаєте, чому хліб Прохора, виготовлений із лободи; був смачним і солодким? Свої міркування обґрунтуйте.

2. Прокоментуйте фразу з оповідання про ченця Прохора: «Чим більше він роздавав, тим більше у нього залишалося»? Відпо­відь узагальніть.

3. Крадений у Прохора хліб був схожим на:

а) каміння, поросле мохом; б) землю;

в) мармур;

г) гнилу деревину.

Картка № 3

1. Чим пояснити безкорисливість інока, коли він допомагав лю­дям вижити у скрутні часи війни і голоду? Чи вимагав Про­хор за це винагороду? Відповідь умотивуйте, наводячи відпо­відні аргументи.

2. Дослідіть, що змінило погляди і ставлення Святополка до Бога, служителів Печерського монастиря та людей. Свої спо­стереження узагальніть.

3. Кульмінацією оповідання є конфлікт між:

а) Святополком і торговцями;

б) ігуменом і Володимиром Мономахом;

в) Прохором і торговцями;

г) торговцями і Святополком.

VI. Підсумок уроку

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Домашнє завдання