Мета: дати поняття про народні
колискові пісні; формувати навички виразного читання й співу колискових
пісень; розкрити роль колискової у вихованні дитини; з'ясувати
особливості пісенної лексики; виховувати любов до батьків, родини.
Обладнання: збірки колискових пісень, ілюстративний матеріал,
магнітофонні записи, фотознімки.
Епіграфи: Великі дороги в
широкий світ завжди починаються від стежки біля рідної оселі, як велика
мудрість, що розпочинається у вчених книгах, — від перших сторінок
букваря, а багатство й краса поезії — від материної пісні, співаної над
колискою...
М. Ільницький
Нічого кращого немає,
як тая мати
молодая
з своїм дитяточком малим.
Т. Г Шевченко
Хід
уроку
I. Організаційний момент
Учениця та її
мати співають колискову пісню «Ой ти, коте, коточок».
II. Оголошення теми та мети уроку
Вступне слово
вчителя.
На землю спадає тихий
благодатний вечір.
Непомітно вгамовує людські пристрасті, клопоти... Мати схиляється над
колискою, над своєю кровинкою. Вона співає пісню, що має на-чаклувати
дитяті усіх земних і небесних благ.
В Україні до магії слова й музики долучають яворову колиску — оберіг
з оспіваного в українських народних піснях дерева.
— Покладу
я тебе, сину, в яворову колиску...
І цим сказано все, бо
високий, стрункий, міцний і співучий явір неодмінно передасть дитині
свою житейську могуть.
Сьогодні ми вивчатимемо українські народні колискові пісні,
дізнаємося про їх роль у вихованні дитини, навчимося виразно читати
колискові пісні.
III. Вивчення нового матеріалу
1.
Розповідь учителя
Пісні, які матері співають над колискою дітям, щоб приспати їх,
називаються колисковими. Вони мають лише одного вихователя — матір і
одного слухача — дитину. Материнська любов і в колисанках не є сліпою, а
тому не обіцяє в житті суцільного благоденства. Якщо ненька наспівувала
колисанку синочкові, то бажала в ній, щоб виростав відважним захисником
рідного краю.
Рости ж синку, в забаву,
Козачеству на славу,
Воріженькам
у розправу.
А дівча підсвідомо вбирало в дитяче єство жіночі
чесноти: лагідність і доброзичливість хранительки домашнього вогнища,
працьовитість і доброзичливість.
І вже воно росло
Отцю, матці на потіху,
Добрим людям
на послугу,
Отцю, матці на втішеньку,
Добрим людям на
славоньку.
Монотонний тихесенький спів, пестливі лагідні слова
мають заспокоїти, приспати дитину.
2. Бесіда.
— Про кого найчастіше йдеться в
колискових піснях?
(Це пухнастий, муркотливий котик, який то
м'якенькими лапками підступає до колисочки, то мете хату, то рятує кицю
із криниці... Голуби приносять дитині на крилятах сон. Сон ходить попід
вікнами, а дрімота коло плоту).
— Заспівайте або прочитайте виразно улюблену колисанку.
3.
Виразне читання учителем колисанки «Ой ти, коте, коточок».
—
Який настрій викликає ця пісня?
4. Осмислення
матеріалу.
— Уважно прочитайте колисанку мовчки. Розкажіть, що ви
«побачили» й «почули».
— Прочитайте рядки, у яких
перелічуються рослини, з яких дівчата звивають вінок. Що ви знаєте про
них?
(У фольклорі рута нерідко згадується разом з м'ятою,
утворюючи немовби одну рослину — руту — м'яту. За традицією, вінок для
молодої та вінки для дружок плели з м'яти, барвінку та рути.
М'ята широко використовується в народній медицині, займає почесне
місце в піснях та обрядах. її незмінний епітет — кудрява. М'ята є
символом дівочої краси.
Барвінок — символ молодості, кохання,
шлюбу. Вінком, сплетеним із цієї рослини, прикрашали голову на весіллі.
Разом з ягодами калини, колосками жита, васильками прикрашали весільне
дерево — гільце.
Васильки широко використовуються в народній медицині, ними
обкурювали хворих. Вінки з освячених васильків одягали на голову
померлим дівчатам, ці ж квіти клали в труну.
У народній поезії
васильки є символом святості, чистоти. Вони згадуються і в купальських
піснях).
— Які квіточки мати принесе з міста?
Як ви розумієте
епітети «зросливая», «сонливая», «щасливая» (квіточка)?
—
Чого бажає ненька дитині? Прочитайте.
— Прочитайте або
заспівайте колисанку так, щоб відтворити материнську любов до дитини.
— Які слова і вирази свідчать про святу неньчину любов?
(«Серденько»,
«колисонька», «головонька», «рісточки в кісточки», «здоров'ячко в
сердечко», «в роток говорушки», «в ніженьки ходусеньки», «в рученьки
ладусеньки»).
5. Мати з донькою виконують колискову. «Ой ну, люлі, дитя, спать».
—
Уявіть собі таку картину: до сволоку причеплена колиска, у ній —
немовля, а поруч на ослінчику сидить мати, колише своє дитя й наспівує
колискову. Які почуття й настрої вона виливає в пісні?
Підготуйтеся до виразного читання колискової. Засобами виразного
читання передайте настрій твору.
Виразне читання колискової «Ой
ну, люлі, дитя, спать» учнями.
— З якою метою у колисковій
згадується три квітки?
— Знайдіть у колисанці слова й вирази, які хо-четься
запам'ятати.
6. Робота з учнівськими ілюстраціями до
колискових «Ой ти, коте, коточок» та «Ой ну, люлі, дитя, спать».
—
До якої колисанки ви намалювали ілюстрації?
— Якими рядками із колискових можна підписати ілюстрації?
—
Наскільки вдалося вашим однокласникам передати зміст і настрій
виучуваних колисанок?
VI. Домашнє завдання: написати
твір-мініатюру «Моя улюблена колисанка»; записати колискові пісні,
почуті від мами, бабусі. Вивчити їх напам'ять і навчитися співати. |
