Мета: визначити з учнями основні випадки вживання коми в реченнях з однорідними членами, сформувати загальнопізнавальні вміння правильно ставити коми між одно­рідними членами речення, підпорядковуючи їх пункту­аційним правилам; удосконалити навички інтонування речень з однорідними членами; розвивати творчі вміння складати речення з однорідними членами та використо­вувати їх в усному та писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу ви­ховувати вміння бачити красиве із прочитаного в літера­турних джерелах.

Правопис:    кома між однорідними означеннями.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з одно­рідними й неоднорідними означеннями та дотримання інтонації.

Текст (риторичний аспект): використання однорідних членів речення в текстах художнього й публіцистичного стилів.

Міжпредметні зв'язки: однорідні члени речення як засіб художньої виразності (література).

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

III. Формування практичних умінь і навичок шляхом виконання системи завдань і вправ

Спостереження над мовним матеріалом

► Прочитати уривок з роману Р. Іваничука «Яничари». Яким ви собі уявили Персидський сад? Скласти висловлювання у вигляді роз­думу. Поміркувати, чому автор називає красу ханського двору не­доступною, ув'язненою.

За гаремними вежами — Персидський сад, перлина ханського двору, краса, затулена мурами від людських очей, недоступна, ув'яз­нена.

Фінікові пальми тягнуться кронами у висоту, а визирнути на світ їм не судилося, нудяться філодендрони й фікуси, їжаться сердиті как­туси... Розпускаються турецькі тюльпани, пучнявіють африканські гладіолуси, хиляться чашечками до землі петунії — і тішиться смуток у ханському раю, смуток самотності, непотрібності, невизнаності.

Рік за роком розквітають, і в'януть, і знову цвітуть з надією, що хтось побачить їхню красу. Ніхто нею не радіє, не милується. У тому смутна ця краса, і сумно ходить по алеях найкраща квітка Персид­ського саду — чарівна Мальва (Р.Іваничук).

► Зачитати речення з однорідними членами. Одне з них записати й усно зробити його синтаксичний розбір.

► Які рослини, що згадуються в тексті, вам доводилося бачити й ми­луватися їхньою красою? Усно описати одну з них (на вибір), ви­користовуючи однорідні члени речення.

Вибіркове письмо

► Прочитати речення вголос з відповідною інтонацією. Виписати, розставляючи розділові знаки, спочатку речення з однорідними, а потім — з неоднорідними означеннями.

1. Широкий український степ лежав навкруги (Ю. Яновський). 2. Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною (Д. Бедзик). 3. Спустився негустий блакитний вечір і навіть через ві­кна було видно, як пухнасті сніги обсвічувалися рожевими малино­вими бризками зорі (М. Стельмах). 4. Велика грізна тиша висить над степом над залитою сонцем висотою (О. Гончар). 5. Тендітні ніжні сніжинки хтось сипле (П. Усенко). 6. Ліс обгортав їх — холодний сум­ний та мовчазний (М. Коцюбинський).

► Зробити синтаксичний розбір четвертого речення. Визначити, якими частинами мови виражені члени речення.

► Пояснити орфограми у виділених словах.

Лінгвістичне дослідження

► Дослідити й визначити, які з поданих речень є складними, час­тини яких з'єднані сурядними сполучниками, а які — простими з однорідними членами. Аргументувати свою думку.

1. Тоді був серпень і спека стояла крута (7і. Тютюнник). 2. Остан­ні слова пісні пробиваються аж в саму церкву і ще здається від них віє молодим гіркуватим духом верби (М. Стельмах). 3. Минали дні і в спогадах поринали ночі (М. Хвильовий). 4. Синє море хвилювалось і кипіло на березі піною (М. Коцюбинський). 5. Надбігла хмара чор­на і закрила останній клапоть неба (Б. Лепкий). 6. У степу було тихо. Блищали од сонця стерні і ковила понад шляхом сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина (7і. Тютюнник). 7. Меланка при­світила каганцем з другого боку і лице помоложавіло стало смагляве та вродливе, таке як завжди (Є. Гуцало).

► Речення з однорідними членами записати, розставляючи, де тре­ба, розділові знаки.

► З'ясувати лексичне значення виділених слів (у разі потреби звер­нутися до тлумачного словника).

Каганець — невеличкий світильник, що складається з гніта та по­суду, у який наливається олія, лій чи гас; блимавка, жмурка, нічник, сліпак; разок — нанизані на нитку, мотузку, дротину і т. ін. однорід­ні предмети; низка.

► Дібрати синоніми до слів клапоть, шлях. Скласти з ними речення з однорідними членами й пояснити розділові знаки.

Мовленнєва ситуація

► Уявити, що ви з класом здійснили подорож до Криму і побували у Воронцовському палаці. Вас вразила краса зимового саду, а та­кож поетичні рядки про сад, що цитував екскурсовод.

► Описати Воронцовський сад узимку, використовуючи однорідні члени речення, з'єднані різними видами зв'язку.

Самостійна робота

► Списати речення, розставивши пропущені розділові знаки. На­креслити схеми й пояснити вживання розділових знаків у речен­нях з однорідними членами.

1. Там лист осик у вічному танку тремтить і поривається і ли­не у височінь (М. Рильський). 2. І ця пісня і дві тополі і веселка над селом і золотий туман сонця на заході і дощик, що насправді йшов стороною, перевернули душу парубкові (М. Стельмах). 3. Я вчився рідних слів не з пожовклих листків не від книжників хитро учених а від темних лісів від квітистих лугів від журливих потоків студених (Б. Лепкий). 4. Зверху почало щось сіятися чи то дощ чи мряка (М Ко­цюбинський). 5. У незаболочених закапелках при самому березі вода стояла така прозора, що видно було дно тонкорунну зелену травицю верболозове гілля та рибку дрібненьку, що стояла косячками проти тихої, ледь помітної течії (Г. Тютюнник).

► Прочитати вдумливо третє речення і з'ясувати його зміст. Помір­кувати і розказати, що вас надихає до навчання.

► Зробити словотвірний розбір виділених слів.

IV. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Від яких умов залежить уживання чи невживання коми в речен­нях з однорідними членами?

2. Коли між повторюваними сполучниками ставиться кома, а ко­ли — не ставиться? Проілюструвати на прикладах.

3. Які ще розділові знаки можуть ставитися в реченнях з однорід­ними членами і за яких умов?

4. Як визначити, чи потрібно ставити кому в реченнях з однорідни­ми членами? Навести приклади.

V. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього став­лення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час ви­вчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

VI. Домашнє завдання

1. Побудувати розповідь на тему «Роль однорідних членів речення у висловлюваннях».

2. Скласти й записати діалог у формі опитування на тему «Кома в ре­ченнях з однорідними членами». Приклади дібрати з періодичних видань. З'ясувати розділові знаки при діалозі.