Мета: повторити й поглибити знання учнів про основу й корінь слова, сприяти зміцненню вмінь добирати спільнокореневі слова та навичок їх виділення; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити корінь слова, визначати його роль у словах; розвивати творчі вміння використання кореня слова під час створення нових слів та добору спільнокореневих; за допомогою мовленнєво-комунікативного ди­дактичного матеріалу виховувати любов до навколишньо­го світу, сприяти розвиткові естетичних смаків насадження рослин.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів (у тому числі й власне українських), прислів'їв, крилатих висловів.

Культура мовлення і стилістика: засвоєння складних випадків слово­вживання.

Тип уроку:     урок повторення з елементами поглиблення.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІІІ. Виконання практичних завдань на повторення з елементами поглиблення

Розподільний диктант

► Розподілити слова у три колонки: а) із закінченням, вираженим зву­ком; б) з нульовим закінченням; в) без закінчення. Колгоспник, завод, оре, швидко, театр, подвір'я, восени, таксі, поле,

веселий, трактор, високо, читаєш, в, на, олень, добро.

► У словах виділити закінчення.

Робота над зв'язним висловлюванням

► Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. Дібрати заголо­вок. Чому шкільну ділянку автор називає царством зелені? Шкільна ділянка — царство зелені. Школі не потрібен великий двір,

з якого вітер ніс би у вікна хмари пилу. У нас багато зелених лужків, за­тишних куточків, укритих травою.

На ділянці багато квітів, квіткових алей, гаїв.

Ось алея троянд — улюблене місце прогулянок. У саду, у персиково­му гаю, у дубовому гаю не менше 30 затишних куточків, де пахнуть квіти і можна помріяти, поговорити.

Є кілька мальвових гаїв. Мальва — квітка радості, до неї йдуть у хви­лини роздумів і смутку. В одному з таких гаїв — великий кущ виногра­ду, лоза в'ється по стовбуру вишні. У поєднанні з яскравими квітами мальви грона винограду створюють особливо життєствердну картину... (В. Сухомлинський).

► Виписати з тексту спільнокореневі слова до іменника квітка. Допов­нити цей ряд власними прикладами. Визначити корінь.

► У дієсловах останнього абзацу виділити основу, корінь і закінчення.

Дослідження-пошук

► Дібрати до поданих слів спільнокореневі. Визначити корінь. Ранок, вечір, вода, молоко, зима, осінь, писати, читати.

► Скласти речення з 3-4 новими словами. Чи змінилася форма слова?

Навчальне аудіювання

► Прослухати приказки. Пояснити їх зміст. У якій мовленнєвій ситуа­ції можна їх використати? Описати уявну ситуацію.

1) Смачне, хоч на собак вилий. 2) Сопе, як ковальський міх. 3) Співає, як муха в глечику. 4) Упав у гаразд, як муха в сметану. 5) Ходить, як муха по меду. 6) Уперся, як віл у нові ворота.

► Виписати виділені слова. Виділити корінь, добираючи спільнокоре-неві слова.

Коментар учителя. Корінь — незмінна значуща частина слова, що має спільне значення споріднених слів (калина, калинка, калинівка, калин­ник, калиновий, калинонька). Це основний елемент слова, в якому закріп­лене логічне значення. Голосні і приголосні звуки в корені можуть чергу­ватися: ніс — носити, муха — мусі, подруга — подрузі — подружка.

Частковий розбір слів

► Прочитати. Що ви помітили в кожній групі слів? З'ясувати лексич­не значення кожного слова. В разі потреби звертатися до тлумачного словника.

1. Перелітувати, літак, літо, переліт, літній, літати.

2. Море, заморити, заморський, моряк, моріння, мор.

3. Хороший, хор, хорист, хорошенький, хоровий, хоровод.

4. Гора, горіти, загоряти, горці, загористий, підгорілий.

► Згрупувати спільнокореневі слова і записати їх. Аргументувати свій вибір.

Лінгвістична гра «Хто швидше?»

► Учитель називає два слова з однозвучними, але різними за зна­ченням коренями. Учні добирають по 3—4 спільнокореневих слова (2 варіанта). Виграє той, хто швидше добере потрібну кількість слів. Пісний — пісня, сільський — сіль, міський — місце, газета — газ,

рушниця — рушник, потягнути — потяг, сонце — сонний, поле — поль­ський, ніг — ніж.

!V. Систематизація й узагальнення знань

1. Чому корінь — це значуща частина слова?

2. Чим відрізняється корінь від основи слова?

3. Як правильно визначити корінь?

4. Чи завжди співзвучні слова є співзвучними? Навести приклади.

5. Чим відрізняється формотворення від словотворення?

V. Підсумок уроку

VL Домашнє завдання

Записати невеликий текст наукового стилю. В усіх іменниках виді­лити основу і корінь. Виписати слова, в яких, крім кореня, є й інші час­тини слова.