Мета: повторити й поглибити знання учнів про корінь і спільнокореневі слова, сприяти зміцненню навичок їх добору і виділення; формувати загальнопізнавальні вміння зна­ходити корінь слова і добирати споріднені слова; розвива­ти творчі вміння використання спільнокореневих слів під час створення монологічних та діалогічних висловлювань; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до народних звичаїв і повір'їв та любов до природи.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів (у тому числі й власне українських).

Культура мовлення і стилістика: засвоєння складних випадків слово­вживання.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок (урок-прак­тикум).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями. Мотивація навчальної діяльності

III. Генералізація знань учнів (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)

Творче спостереження над мовним матеріалом

► Прослухати текст. Пояснити заголовок. Доповнити висловлювання власною інформацією про конвалію.

ЦАРІВНА КВІТІВ

Чарівна окраса наших лісів і дібров — конвалія. Її ніжнопахучі білі ..звіночки втілюють у собі радощі в..сни. Вона є однією з улюблених ра..ніх квіток. Їй присвятили поетичні рядки Михайло Лермонтов, Леся Українка, Олександр Купрін та інші.

«Царівною квітів я визнаю конвалію»,— писав Петро Ілліч Чайков-ський. А скіл..ки казок, легенд, повір'їв та міфів складено про цю не­велику квітку!

Українс..ка ботанічна назва — «конвалія звичайна» походить від ла­тинської назви «конвалярія маяліс», яку можна п..р..класти так: «лілія долин, травнева».

Конвалія ці..на лікарс..ка рослина. Ліки, виготовлені з неї, поліп­шують діял..ність сер..ця та кровообіг, діють як загальний заспокійли­вий засіб.

Збирають квіти й траву в період цвіті..ня, тобто в травні-червні. Стеб­ла зрізують ножами або серпами, залишаючи в гніздах частину рослин.

Великої шкоди запасам цієї лікарської рослини завдають ті, хто зри­ває і квіти, і її листя. При цьому дуже ушкоджуєт..ся кореневище і може загинути вся сім.. я конвалій. А деякі «любителі» природи саме так «за­готовляють» цю дорого ці..ну квітку.

Юні друзі природи! Бережіть красуню-конвалію! Пильнуйте, щоб її не винищували в лісах (З журналу).

► Дати відповіді на запитання:

• Як виглядає конвалія?

• Хто присвятив поетичні рядки цій квітці?

• Як перекладається назва квітки з латинської мови?

• Яку користь приносить конвалія людям?

• Коли і як необхідно заготовляти квіти й траву цієї рослини?

• Чи може людина завдати шкоди квітці?

• Чому конвалію називають «царівною квітів»?

► До слів юний і лікарський дібрати спільнокореневі слова.

► Пояснити написання слів з пропущеними літерами.

IV. Виконання практичних завдань творчого характеру

Пояснювальне письмо з творчим завданням

► Переписати. З'ясувати, чи є слова у кожній групі спільні за лексич­ним значенням?

Весна, веснянка, веснообранка, веснувати, веснянкуватий; дерево, деревонасадження, дереворіз, деревообробник, дерев'яний; квітка, квіт­кар, квітковий, квіткогриз, квітник.

► Виділити у словах основу й корінь.

► Із словами дереворіз, квіткар, веснообранка скласти речення. Пояс­нити значення цих слів.

Робота над зв'язним висловлюванням

► Прочитати текст. Переказати його. Визначити стиль і тип мовлення. Життя квітів навесні починається з пролісків. Пролісок — квітка ніж­на, але смілива й нетерпляча. Ще не зійде сніг, а вже крізь весняну ніздрю­вату снігольодову скоринку пнеться цупкий паросток. Сьогодні це біло-жовтуватий хвостик, завтра це біло-зелена гостриця, післязавтра це вже довгий зелений листок з тоненькою стрілкою всередині. Ще за день брунька на кінці стрілочки розквітає враз твердою білою кашкою. І квітів визоріє так густо, що земля знову стає біла від рясного холодного цвіту.

І негайно заквітковує ряст. Це вже весна. Квіти рясту — фіалкові, те­плі і сонячні. І хоча тіло квітки ще тверде, напружене, готове до опертя холоду і негоди — її дух вже ніжний, теплий, весняний. Вона вже пахне (Ю. Смолич).

► Знайти і виписати спільнокореневі слова.

► До слів життя і цвіт дібрати спільнокореневі слова.

Конструювання нових слів

► Використовуючи корені рад, лук, лис, кур, рік, утворити різні за лек­сичним значенням слова. Пояснити їхнє значення за допомогою тлумачного словника.

Вибірковий диктант

► Виписати слова, в яких корінь стоїть на початку слова. Виділити в них основу і закінчення.

Сад, зацвітає, квіти, посадити, квітник, писати, напис, садовий.

Робота з текстом

► Прочитати речення. Чи можна їх назвати текстом? Чому? До якої значу­щої частини слова належать виділені букви? Аргументувати свою думку. На Закарпатті ткали коротенькі рушники і декорували лише на од­ному кінці. Такі рушники називали «грядкові», бо їх вішали на грядку (жердку) — декорованим кінцем до виду (І. Гончар).

► Знайти спільнокореневі слова. Визначити корінь.

► Як називається частина України, що по цей бік Карпат? Якою зна­чущою частиною слова Закарпаття відрізняється від слова, назва­ного вами?

Навчальне аудіювання

► Прочитати текст мовчки. Що нового ви дізналися? Дати визначення слову врахмани.

Не всякому українцеві відоме слово рахманний. Слово рахманний залетіло в нашу мову з давньої візантійської легенди про міфічних лю­дей — врахманів. Врахмани — жителі далекої казкової країни. Вони не знають ні заліза, ні золота, ні срібла, ні вогню — нічого. І проте врах-мани — найщасливіші люди на землі. Через їхню країну протікає річка. На одному березі її живуть чоловіки, на другому — жінки. Вони прово­дять своє життя у всіляких веселощах. Живляться врахмани фруктами і слодкою водою. Вони завжди задоволені (Нар. творчість).

► Виписати виділені слова. Дібрати спільнокореневі й виділити корінь. Пояснити орфограми.

V. Систематизація й узагальнення знань

1) Чи завжди співзвучні слова є спільнокореневими? Навести приклади.

2) Чим відрізняється формотворення від словотворення?

Підсумок уроку

Домашнє завдання

Скласти й записати казку про корінь та спільнокореневі слова (ви­значити головних героїв, використати діалог).