Мета: допомогти учням з'ясувати основні тенденції, напрями розвитку української літератури на зламі століть; розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного, вмін­ня використовувати міжпредметні зв'язки, проводити мистецькі аналогії, висловлювати власні обґрунтовані судження щодо явищ лі­тератури та життя; виховувати кращі людські якості.

Обладнання: портретна галерея письменників початку XX ст., виставка їхніх творів,ілюстрації до них; карта тодішньої Європи.

Теорія літератури: етнографізм, сецесія, символізм.

- ХІД УРОКУ -

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

Заслуховування усного твору або висловлювання про одну з проблем, порушених у драмі І. Франка «Украдене щастя».

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Слово вчителя.

Кожна епоха в культурі, мистецтві заново осмислює пробле­ми історії, традицій і новаторства, спадкоємності. Характерний щодо цього період кінця XIX — початку XX століття, адже він був не лише межею часоподілу, а й площиною співвіднесення двох літературно-мистецьких напрямів — класичного реалізму, що втрачав свою новизну та оригінальність, і модернізму, який стрім­ко завойовував позиції у світовій літературі взагалі і в українській зокрема. Природно, що ранній модернізм (вживають ще такий термін, як сецесія) виходив із заперечення основних принципів реалізму XIX ст. Особливо це було помітно в поезії, яка прагнула до універсальності системи цінностей, зміщення і з'єднання часо­вих шарів: «давно» стає «тепер», а «далеке» — «близьким», «не­помітне» — «помітним», «маленька деталь» — «символом». І ця тенденція притаманна не лише творчості українських «молодому-зівців», а й багатьох поетів-модерністів європейських літератур. Ось які складні процеси становлення української літератури ми спробуємо проаналізувати на сьогоднішньому уроці.

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕ­РІАЛУ

1.  Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.

— Які значні історичні події відбулися на початку XX

вони вплинули на світ, свідомість людей, мистецтво? (Російсько-японська війна, перша російська революція, роки реформ і реак­ції, Перша світова війна.)

— Чому, на вашу думку, незважаючи на соціальні катаклізми, література переживає піднесення? (Межові ситуації спонукають до роздумів, переосмислення цінностей, до спроб виходу з кризи свідомості, до намагання захистити людину в бурхливому світі.)

«Ніколи досі на ниві нашого слова не було такого оживлення, такої маси конфліктів, суперечних течій, полеміки різнородних думок і змагань, тихих, але глибоких переворотів»,— відзначав І. Франко. Старі засоби художнього відображення дійсності вже не могли передати нового змісту, нових проблем. Звідси, за висло­вом того ж Франка, шукання "нових горизонтів", "нових ідей для своєї землі"». (В. Стефаник).

Збільшився попит на українську друковану книгу. Виходить у світ багато окремих збірок і навіть багатотомних видань — факт до того небувалий. Спостерігається велике пожвавлення пере­кладницької діяльності. Усі талановиті митці того часу вважали за свій громадянський обов'язок збагатити рідну літературу пере­кладом якогось твору з літератур світу.

Урочисте відкриття пам'ятника І. Котляревському 1903 року в Полтаві згуртувало демократичні сили української літератури, в які влилося багато молодих письменників, таких як С. Василь-ченко, А. Тесленко, Т. Бордуляк, О. Маковей, А. Кримський, М. Вороний, О. Олесь, П. Карманський, А. Чайковський, К. Гри-невичева, Л. Яновська, Грицько Григоренко, Дніпрова Чайка, Є. Ярошинська, X. Алчевська та інші.

Українська література збагатилася першорядними талантами, «різнобарвною китицею індивідуальностей», яких, за словами І. Франка, не « постидалась би не одна далеко багатша за українську література». Вони остаточно вивели вітчизняну літературу на рівень великих літератур слов'янства, надали їй світового значення, зба­гативши новими ідеями, темами, образами, художніми засобами.

Група галицьких модерністів об'єдналася навколо видавництва «Молода муза». В їхніх теоретичних виступах і художній прак­тиці було багато спільного з польськими та австро-німецькими літераторами, зокрема з «Молодою Польщею», з якою вони мали творчі контакти.

Дещо ідейно протистояла їм київська група модерністів, що об'єднувалася навколо журналу «Українська

Література почала тяжіти до ліризму, передачі подій та образів зовнішнього світу через сприйняття персонажів. У творах зросли оціночна роль тропів, значення підтексту, посилювалася увага до ритму прози («поезії в прозі»), підвищувалася її лірична на­пруженість, емоційність, психологізм: «Нова белетристика — се незвичайно тонка філігранова робота; її змагання — наблизитися скільки можна до музики. Задля свого вона незвичайно дбає про форму, про мелодійність слова, про ритмічність бесіди»,— відзна­чали тогочасні літературознавці.

У 1903 році Микола Вороний видає альманах під характерною назвою «З-над хмар і з долин», поставивши завдання «хоч трохи наблизитись до нових течій і напрямків сучасних європейських культур». «Бажалося б творів,— писав Вороний,— хоч з малень­кою ціхою [часткою] оригінальності, з незалежною вільною ідеєю, з сучасним змістом; бажалося б творів, де було б хоч трошки фі­лософії, де хоч клаптик яснів би того далекого блакитного неба, що від віків манить нас своєю недосяжною красою, своєю нез-глибинною таємничістю». Упорядник попереджав усіх, що «на естетичний бік творів буде звернена найбільша увага». Маніфест Вороного викликав гарячі суперечки в літературних колах.

— Про що свідчить бурхливий розвиток літератури модерніз­му в Україні початку XX ст.?

2. Словникова робота.

(Учні працюють зі словником літературознавчих термінів, словником іншомовних слів та іншими.)

З появою нових течій і напрямів з'являються й нові літерату­рознавчі поняття.

Модернізм — термін, що виник на початку XX ст. й визначав новітні на той час течії в літературі та мистецтві, які протиставля­ли себе традиції і шукали нових засобів художнього відтворення дійсності. Модернізм не мав єдиних філософсько-естетичних засад і був представлений відносно самостійними течіями та угрупован­нями, такими як експресіонізм, сюрреалізм та ін.

Прихильники модернізму виступали проти «натуралізму» реалістичної літератури, етнографізму, за сецесію. У межах укра­їнського модернізму розвивалися такі літературні течії, як нео­романтизм, імпресіонізм, символізм, експресіонізм. Нерідко твор­чість того чи іншого письменника засвідчує зв'язок з різними течіями.

Представників українського модернізму об'єднували прагнен­ня до тематичного та образного оновлення письменництва, відхід від етнографічного реалізму, визнання пріоритетності мистець­ких вартостей твору, орієнтація на освіченого читача.

Етнографізм — захоплення зображенням особливостей звича­їв, побуту, традицій певного народу.

Сецесія — відокремлення (від традицій, засобів, естетики по­передників тощо). Характерна для раннього модернізму.

Символізм — напрям у європейській літературі кінця XIX — початку XX ст. Основи естетики символізму закладено в 70-х ро­ках XIX ст. французькими поетами П. Верленом, А. Рембо, С. Мал-ларме та ін. Теоретичним підґрунтям були філософські концепції А. Шопенгауера, Є. Гартмана, Ф. Ніцше та інших філософів. Сим­волісти намагалися за допомогою символів проникнути у світ «речей у собі», що перебувають за межами чуттєвого сприйняття. Символ вони визнавали за художнє знаряддя, дієвіше від обра­зу. Саме він, на їхню думку, дозволяє подолати повсякденність і дістатися ідеалу Краси. Розглядаючи мистецтво як інтуїтивне пізнання світу через розкриття аналогій, символісти вважали, що у змісті твору має бути таємний підтекст, а в образу — низка зна­чень. Вважаючи, що музика найбільш наближена до світу таємно­го, символісти надавали великого значення милозвучності поезії.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

Тестове завдання.

• Оберіть відповідні за змістом слова, пропущені у висловлюван­ні літературознавців. Прокоментуйте цей вислів.

Діяльність письменників-модерністів стала важливим етапом розвитку вітчизняної літератури, ... рух до розриву з провінцій­ним ... української культури. (О. /. Борзенко, М. П. Сподарець)

А  заперечила ... значенням;

Б   знайшла ... населенням;

В   визначила ... статусом;

Г   зрозуміла ... знавцем.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення.

«Нова література здається мені...»

 «Мене зацікавило...»

«Я хотіла б (хотів би) більше дізнатися про...»

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти тези до теми, вміти визначати основні тенденції роз­витку української літератури кінця XIX — початку XX ст.